Механізми грошово-кредитного регулювання інфляції в Україні

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

Основний результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні теоретико-методичних основ проведення антиінфляційної та адаптаційної політики держави й суб’єктів господарювання на основі використання грошово-кредит­них механізмів.

У першому розділі «Теоретичні засади грошово-кредитного регулювання інфляції» узагальнено положення економічних теорій інфляції; визначено місце інфляції в системі макроекономічних моделей, класифіковано її типи та види; обґрунтовано концепцію вдосконалення механізмів грошово-кредит­ного регулювання інфляції. Категорія інфляції пройшла тривалий шлях еволюції, а її сприйняття вченими визначалося інституціональними особливостями грошових ринків і систем, акцентах на тих чи інших її проявах і чинниках: зростання грошової маси і (або) цін, зміна купівельної спроможності грошей тощо.

У 30-60-х роках ХХ ст. інфляція перестала трактуватися як абсолютне зло, а ставлення до неї визначалося можливістю використання її як стимулятора господарського життя. Невелика («повзуча») інфляція має, на погляд кейнсіанців, корисний ефект, супроводжуючи зростання виробництва й доходу. Натомість монетаристи (М. Фрідман, А. Шварц, К. Бруннер) виступали проти неокейнсіанських заходів антициклічного регулювання, розглядаючи розвиток промислового циклу як зміну інфляції (підйом) та дефляції (криза).

Умовно теоретичні концепції інфляції поділяються на однофакторні (монопричинні) і багатофакторні (багатопричинні). Обґрунтування грошової природи інфляції подане в таких сучасних концепціях, як теорія «раціональних очікувань» (Р. Лукас, Т. Сарджент, Н. Уоллес), неоліберальний напрям (Ф. Хайєк, Ф. Візер, Л. Мізес), теорія «інфляції податків» (А. Лаффер, В. Канто, Д. Джойс, Д. Кемп, Л. Лерман, Д. Гілдер, П. Еванс, М. Майлз, Р. Вебб) і ряд інших напрямів. Ідеї про негрошову природу інфляції присутні в таких концепціях, як «суспільна згода» («social accords»), структуралізм (О. Аукруст, Е. Едгрен, К. Факсен, К. Однер), інституціоналізм (Дж. Бьюкенен, Д. Норт, Дж. Селжин). В усіх узагальнених моделях (IS-LM, AD-AS, кейнсіанський хрест, модель Філліпса-Фелпса) значний вплив на досягнення рівноважного стану економіки має процентна ставка, а її динаміка істотно впливає на ділову активність, сукупний попит, рівень цін і інфляцію.

Запропоновано авторську класифікацію інфляції за такими класифікаційними ознаками: джерела і сфера виникнення, темпи зростання, індикатори вимірювання, відкритість, збалансованість, очікуваність, сезонність, циклічність, керованість, територіальне поширення. Систематизовано форми прояву інфляції попиту: споживча (базова (інерційна, узагальнена), вузька базова, агфляція), інвестиційна, фіскальна, імпортована.

Охарактеризовано зміст основних стратегій грошово-кредитного регулювання, визначено їх переваги і недоліки, передумови використання. Ідентифіковано валютний курс, грошову масу, інфляцію як об’єкти грошово-кредитного регулювання. Доведено, що інфляційне таргетування є найбільш досконалим інструментом, який сприяє збалансованому функціонуванню грошово-кредитного ринку. Інфляційне таргетування використовують  економічно розвинуті країни (Австралія, Великобританія, Канада, Швеція); країни, що розвиваються (Бразилія, Мексика, Чилі) та країни з новою ринковою економікою (Польща, Словенія, Угорщина, Чехія).

Розроблено концепцію вдосконалення механізмів грошово-кредитного регулювання інфляції, вихідною тезою якої є створення передумов і механізмів таргетування інфляції (рис. 1). Під механізмами грошово-кредитного регулювання інфляції розуміється сукупність форм і методів стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці у сфері грошового обігу та кредиту, скоординованих із бюджетно-податковою політикою.