БАНКІВСЬКЕ ІНВЕСТИЦІЙНЕ КРЕДИТУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі дисертації «Теоретичні основи банківського інвестиційного кредитування інноваційної діяльності» розглянуто теорії інвестиційної та інноваційної діяльності й їхній вплив на економічний розвиток, досліджено та уточнено економічну сутність категорії «банківське інвестиційне кредитування інноваційної діяльності», визначене місце та способи участі банків у кредитуванні інноваційної діяльності.

Особливе значення теорій інвестиційної та інноваційної діяльності для економічного розвитку полягає в активному використанні в сучасній економічній науці зроблених відкриттів.

Здійснення інвестиційної діяльності неможливе без урахування сучасних класифікаційних ознак, оскільки саме вони характеризують багатосторонність такої діяльності й широкий спектр її реалізації. Тому виникає необхідність доповнити існуючу класифікацію інвестиційної діяльності новими ознаками (місія інвестиційної діяльності, спосіб активізації інвестиційної діяльності, відповідність чинному законодавству) та виявити різновиди інвестиційної діяльності за ознакою «напряму використання інвестицій» (цільове і загальне інвестування). Виокремлення нових класифікаційних ознак сприяє вдосконаленню управління такою діяльністю.

Дослідження банківського інвестиційного кредитування інноваційної діяльності на підставі узагальнення різноманітних поглядів на трактування поняття «банківське інвестиційне кредитування» та врахування особливостей інноваційної діяльності дозволили сформулювати його власне авторське бачення. У сучасних умовах під цим поняттям слід розуміти комплекс взаємопов’язаних фінансових, юридичних, інформаційних, організаційних, технологічних та інших операцій, які створюють цілісну систему дій спеціалізованого підрозділу банку з довгострокового інвестиційного кредитування підприємства-позичальника, спрямованого на створення або трансформацію фундаментальних і прикладних досліджень, дослідно-конструкторських, проектних, технологічних розробок у новий або покращений продукт шляхом випробувань, промислового освоєння, закріплення науково-технічних ідей, винаходів, розробок із метою їхнього впровадження у виробництво для досягнення економічного, соціального та інших ефектів.

Запропоноване визначення, на відміну від існуючих, сприяє конкретизації особливостей використання банківських кредитних ресурсів на всіх стадіях здійснення інноваційної діяльності підприємством-позичальником.

Основні чинники внутрішнього та зовнішнього середовищ, які впливають на формування інвестиційних ресурсів банку, спрямованих на кредитування інноваційної діяльності, потребують комплексного оцінювання, яке дозволить визначити проблеми та перспективи такого кредитування.

Роль банків у фінансовому забезпеченні інноваційної діяльності полягає в тому, що вони можуть виступати як джерело кредитних коштів, так і виконувати посередницьку функцію перерозподілу фінансових ресурсів. У першому випадку значення банків проявляється в розміщенні наявних коштів на відповідний термін у створення, придбання або реалізацію інновації з метою отримання прямих (доходи від операційної, фінансової, інвестиційної діяльності) або непрямих (доходи від формування іміджу та бренду банку, від збільшення клієнтської бази, від покращення «корпоративного духу» співробітників банку) доходів. У другому випадку – у задоволенні інвестиційних потреб інноваційного сектора економіки, що в кінцевому підсумку забезпечить приріст економічного, технологічного, соціального, екологічного та інших ефектів.

У другому розділі дисертації «Характеристика банківського інвестиційного кредитування інноваційної діяльності в Україні» досліджено сучасний стан банківського кредитування інноваційних проектів і програм в Україні, охарактеризовано практику участі вітчизняних банків у моделях інвестиційного кредитування інноваційної діяльності, визначено результативність такого кредитування.

При дослідженні сучасного стану банківського інвестиційного кредитування інноваційної діяльності встановлено, що банки, зважаючи на специфіку такої діяльності, визначають особливі умови кредитування. Характерні особливості здійснення інвестиційного кредитування інноваційної діяльності банками України такі: нижчий розвиток банківського інвестиційного кредитування інноваційної діяльності порівняно з інвестиційним кредитуванням в Україні загалом; надання кредитів великими банками, які є дочірніми структурами великих іноземних банків і мають доступ до «довгих грошей»; кредит у діапазоні від 1,5 до 100 млн грн банк може надати одноосібно, кредитування на більшу за цей розмір суму реалізується шляхом створення консорціуму з кількох банків; термін кредиту від 3,5 до 10 років, тобто проект має досягти самоокупності; власні інвестиції позичальника повинні складати від 15 до 30 % усього бюджету проекту.

Оцінка діяльності банківського сектора національної економіки щодо акумуляції «довгих ресурсів» для здійснення інвестиційного кредитування інноваційних проектів і програм свідчить про наявність негативних тенденцій, проблем і недоліків, пов’язаних із їхньою вартістю, попитом на ресурси, структурою та обсягом ресурсної бази банків. Причина цього – наслідки виникнення й розвитку кризових явищ, які особливо негативно позначилися на ресурсному потенціалі українських банків. Утрата довіри вкладників до фінансових установ та небажання розміщати кошти на тривалий строк негативно позначились на структурі банківських ресурсів.

Крім того, загострилися питання, пов’язані зі збільшенням відсоткових ставок, дисбалансом обсягів довгострокових кредитів і депозитів, збільшенням простроченої заборгованості, а також із тими чинниками, що суттєво уповільнили активність банківського інвестиційного кредитування інноваційної діяльності.

Урахування специфіки інноваційної діяльності та дослідження практики участі банків у моделях інвестиційного кредитування такої діяльності в Україні доводять доцільність використання консорціумного кредитування, оскільки саме воно сприяє: розподілу ризиків між банками, державою та іншими членами консорціуму; налагодженню партнерських відносин між учасниками консорціуму; запозиченню практики інвестиційного кредитування інноваційної діяльності в досвідчених партнерів; отриманню гарантій від партнерів (держави, комерційних банків, міжнародних та європейських кредитних агентств), що дозволяє значно здешевити вартість кредитування інноваційних проектів (рис. 1).

У результаті дослідження зарубіжного досвіду підтримки інноваційної сфери за рахунок банків розвитку (англо-американська, континентально-європейська, азіатсько-корпоративна системи) встановлено, що за рівнями інноваційної політики у сфері інноваційного розвитку та взаємодії банків із державою, Україна більше наближена до континентально-європейської системи організації інноваційної діяльності.