ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, визначено зв’язок дисертації з науковими програмами і темами, наведено інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи регулювання цін в умовах інтеграційного розвитку країни” досліджено сутнісно-функціональну характеристику ціни, узагальнено теоретико-методологічні підходи до вибору форм і методів цінового регулювання, проаналізовано напрямки трансформації механізму державного регулювання цін в умовах зростання відкритості економіки та посилення інтеграційних процесів.

На основі систематизації наукових підходів до визначення сутності ціни автором акцентується увага на трьох принципових підходах до розгляду даної економічної категорії, що ґрунтуються на відповідних теоретичних концепціях: теорії вартості, теорії граничної корисності та теорії попиту і пропозиції. Зважаючи на багатоаспектність категорії «ціна», в роботі проведено дослідження її сутності та ролі в ринковій економіці через аналіз функцій, які вона виконує.

Автором доведено, що дослідження особливостей функціонального змісту категорії «ціна» доцільно здійснювати на макрорівні (загальнодержавний) та мікрорівні (в розрізі окремих підприємств, домогосподарств). Прояв функціонального змісту ціни на макрорівні полягає в: 1) обліку сукупних витрат на виробництво товарів і послуг та формуванні таких макропоказників, як ВВП,загальний рівень цін (облікова та вимірювальна функція ціни); 2) забезпеченні рівноваги товарного і грошового ринків (функція зрівноваження попиту і пропозиції); 3) перерозподілі капіталу між галузями економіки (функція ціни як критерій розміщення виробництва); 4) впливі на загальні обсяги виробництва і споживання груп товарів (стимулююча функція); 5) розподілі ВВП через бюджетно-податкову систему (розподільча функція). Відповідно, на мікрорівні: 1) в обліку статей витрат на виробництво продукції кожним суб’єктом господарювання (облікова та вимірювальна функція ціни); 2) задоволенні потреби споживачів та забезпеченні норми прибутку для виробників (функція зрівноваження попиту і пропозиції); 3) вибір підприємством виду і сфери діяльності (функція ціни як критерію розміщення виробництва); 4) обсяги виробництва і споживання окремих видів товарів підприємства(стимулююча функція); 5) розподіл доходу суб’єкта господарювання(розподільча функція).

Автором досліджено питання державного регулювання цін та процесів ціноутворення, виділено дві групи факторів, що визначають необхідність державного впливу на ціни, а саме: зумовлені недоліками ринкової саморегуляції (неврахування соціальних, екологічних та інших потреб суспільства; тривалий час для стабілізації економічної ситуації при виникненні кризових явищ) та викликані потребами держави і виконанням її функцій (непрямі податки як джерело наповнення бюджету; обмеження споживання певних товарів; проведення політики протекціонізму; контроль діяльності монополій).

Дослідження теоретичних основ цінового регулювання засвідчило відсутність єдиного підходу до класифікації форм, методів та інструментів державного регулювання цін і процесів ціноутворення. Автором доведена пріоритетність розгляду методів державного впливу на ціни у розрізі бюджетно-податкових (оподаткування, регулювання державних витрат, встановлення рівня мінімальної заробітної плати) та монетарних методів (регулювання грошового обігу, облікової ставки, кредитна і валютна політика), що зумовлено наявністю суттєвих відмінностей у характері та тривалості впливу зазначених методів на об’єкти регулювання, різними цілями та суб’єктами регуляторного впливу.

У роботі вказується на необхідність трансформації традиційних підходів до цінового регулювання в умовах розвитку інтеграційних процесів. У контексті дисертаційного дослідження інтеграція розглядається в аспекті конвергенції рівнів цін та гармонізації процесів ціноутворення країн, що інтегруються, а такожуніверсалізаціїметодів цінового регулювання в межах регіональних та глобальних інтеграційних утворень.

Дослідження форм і видів інтеграції, а також рівня їх впливу на економічний розвиток країн, що інтегруються, дозволило систематизувати потенційні загрози та переваги даних процесів для економіки (рис. 1).

Можливими позитивними наслідками міжнародної економічної інтеграції визначені: забезпечення кращих умов для торгівлі; збільшення обсягів та підвищення ефективності виробництва; обмін технологіями та інноваційний розвиток; залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва і створення нових робочих місць.

Автором акцентується увага на тому, що досягнення переваг інтеграції можливе лише тоді, коли інтегруються рівні за економічним розвитком держави. У протилежному випадку інтеграція може призвести до негативних наслідків, особливо для економічно менш розвинутої країни.

У роботі обґрунтовується доцільність здійснення державного впливу націни на всіх стадіях інтеграційного процесу з огляду на необхідність врегулювання можливих цінових дисбалансів та інших недоліків, викликаних негативними проявами інтеграції, та водночас сприяння більш швидкому та повному розкриттю позитивних ефектів від інтеграції. Відповідно до того, які недоліки та потенційні переваги для економіки держави в цілому та окремих суб’єктів господарювання можуть бути досягнуті при кожній із форм економічної інтеграції, автором сформовано систему задач, що ставляться перед національними органами регулювання і можуть бути вирішені із застосуванням бюджетно-податкових методів (див. рис. 1).

Автором наголошується, що міжнародна економічна інтеграція здійснюєсуттєвий вплив на перебіг економічних процесів в країні та на можливості застосування важелів державного регулювання для корегування даного впливу. Особливо це є характерним для найвищих форм міжнародної інтеграції – економічного і валютного союзу, коли ключові важелі з управління внутрішнім щодо інтеграційного об’єднання ринком передаються наднаціональним інститутам.

У другому розділі «Вплив бюджетних методів регулювання цін на розвиток економічних процесів у державі» розглянуто особливості використання податків як інструмента бюджетного регулювання цін, досліджено питання функціонування бюджетно-видатковогомеханізму цінового регулювання в Україні, проаналізовано світові тенденції бюджетного антикризового регулювання.