ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Пріоритетними завданнями української держави є забезпечення сталого економічного розвитку, ефективного функціонування елементів державного механізму, поєднання стратегій національної політики в різних сферах економічного, політичного та соціального життя для досягнення головної мети – підвищення якості життя населення та здобуття гідного місця Україні у світовому просторі.

Наукового дослідження та оцінки, перш за все, потребують елементи фінансової системи, фіскальна та грошово-кредитна політика в аспекті їх взаємозв’язку, взаємоузгодженості між собою та із загальнодержавною політикою, спрямованості на досягнення макроекономічної стабільності, становлення нових економічних відносин в Україні.

Боргова політика нашої держави на сучасному етапі характеризується відсутністю систематизованості, плановості, а процес регулювання державного боргу – суперечливістю, неефективною дією різних елементів його несформованого механізму. Тому актуальним стає формування теоретичних основ фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу, який повинен стати базою для створення концепції наукового управління державним боргом, важливим інструментом реального впливу на раціоналізацію політики державних запозичень, запобігання борговій кризі.

Аспекти становлення та розвитку державного боргу досліджували у своїх роботах такі вітчизняні вчені: Г. Асадчий, Т. Вахненко, В. Глущенко, Г. Калач, В. Козюк, В. Корнєєв, Г. Кучер, І. Лютий, М. Макаренко, К. Швабій. Основні складові управління державним боргом у контексті зарубіжного досвіду розглянуті у роботах В. Вавілова, В. Тіткова, І. Хакамади, Г. Рибалко, О. Будякова, Є. Гасанова.

Однак на сьогодні у вітчизняній теорії та практиці залишається несформованим фінансово-економічний механізм регулювання державного боргу як цілісна система, невизначені його зміст, структура, функції, неузгодженою виявляється дія окремих елементів на стадіях формування, обслуговування та погашення державного боргу.

Необхідність стратегічних перетворень у вітчизняній борговій практиці та перспективність розвитку ринку державних запозичень зумовили вибір теми дисертаційної роботи та визначили основні її напрями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідних тем та розробок ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (державний реєстраційний номер 0102U006965) та “Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу” (державний реєстраційний номер 0107U012112). До звітів за даною темою включено пропозиції автора щодо концептуального обґрунтування сутності, структури та взаємодії елементів фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу, оцінки його критичних меж з погляду національної фінансової безпеки, розробки науково-методичних підходів до формування середньострокової програми регулювання боргу держави.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретичне обґрунтування та розробка науково-методичних засад побудови фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу і рекомендацій щодо його застосування.

Відповідно до поставленої мети були сформовані наступні основні завдання:

· визначити сутність, основні функції, елементи структури фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу;

· дослідити економічну природу державного боргу як об’єкта регулювання з виокремленням специфічних рис, властивостей, системних елементів;

· проаналізувати основні етапи формування і розвитку державного внутрішнього та зовнішнього боргу України та визначити можливу подальшу періодизацію вітчизняної боргової історії;

· вивчити особливості формування та регулювання державного боргу в контексті світового досвіду;

· обґрунтувати можливості використання внутрішнього ринку державних цінних паперів в системі регулювання державного боргу;

· з’ясувати та проаналізувати напрями підвищення ефективності боргової політики держави;

· запропонувати методичні основи формування середньострокової програми державних запозичень;

· сформувати модель динаміки державного боргу за різних макроекономічних умов.

Об’єктом дослідження є економічні відносини між державою та іншими суб’єктами господарської системи з приводу формування та функціонування фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу.

Предметом дослідження є фінансово-економічний механізм регулювання державного боргу України.

Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи використовувалися наступні загальнотеоретичні та спеціальні наукові методи: дослідження, аналізу і синтезу – при формуванні поелементної та постадійної структур фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу; висловлювання, історичного та логічного – для аналізу загального стану і структури державного боргу України, формування висновків щодо шляхів оптимізації та особливостей структуризації державного боргу; наукового пізнання, діалектичного аналізу – для розробки методичного підходу до представлення державного боргу як об’єкта регулювання, поданого у вигляді сукупності специфічних рис, властивостей та системних елементів; індукції та дедукції, аналізу та синтезу – у процесі дослідження економічних відносин між державою та іншими суб’єктами господарської системи з приводу формування та функціонування фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу як складної системи; історичний та узагальнення – при дослідженні зарубіжного досвіду регулювання державного боргу; економіко-математичний – для визначення взаємозв’язку державного боргу з окремими макроекономічними показниками, розробки моделі динаміки державного боргу. Для емпіричної оцінки вітчизняної боргової ситуації застосовувався трендовий, кореляційний та факторний аналізи.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, що визначають механізм управління зовнішнім державним боргом, офіційні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, звітні дані Міністерства фінансів України та Національного банку України, джерела міжнародних фінансових організацій, наукові праці і монографії вітчизняних і зарубіжних економістів, періодична література.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі отримано нові наукові результати, які в сукупності вирішують важливе наукове завдання – розробка науково-методичних засад побудови фінансово-економічного механізму регулювання боргу держави та його впливу на фінансову систему України. Найбільш суттєві теоретичні та практичні результати, які характеризують новизну дослідження й особистий внесок автора, такі:

вперше:

· сформульовано та обґрунтовано теоретичні засади фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу України, розкрито сутність його поелементної та постадійної структур з визначенням цілей, функцій, принципів функціонування кожної складової; запропоновано авторське визначення понять “фінансово-економічний механізм регулювання державного боргу” як системи фінансово-економічних елементів, методів, важелів з регулювання державного боргу з відповідним нормативно-правовим та інформаційним забезпеченням та “механізм регулювання державного боргу” як комплексу заходів регуляторного характеру, що застосовуються державою у сфері внутрішніх та зовнішніх запозичень, з метою їх ефективного залучення, використання та обслуговування. Це відображає альтернативний підхід існуючій системі управління державним боргом і створює обґрунтовану теоретичну базу для формування національної концепції регулювання державного боргу;

· на основі моделі динаміки державного боргу обґрунтовано висновок щодо можливості використання сеньйоражу за спадної динаміки державного боргу в несприятливих макроекономічних умовах, коли темп зростання витрат з обслуговування державного боргу вищий за темп зростання ВВП; здійснено оцінку параметрів моделі динаміки питомого державного боргу відповідно до діючої системи показників в Україні, що може бути використано при оперативному регулюванні державного боргу для стабілізації боргового процесу, утриманні державного боргу на визначеному рівні;

удосконалено:

· методичний підхід до аналізу державного боргу як об’єкта регулювання, визначеного як сукупність особливих рис, властивостей та системних елементів, що підлягають впорядкуванню відповідно до норм та планових завдань фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу, включаючи характеристику специфічних рис даної категорії як регульованого елемента. Даний підхід розширює зміст економічної категорії “державний борг”, обґрунтовує доцільність використання його особливостей для моделювання різноманітних фінансових зобов’язань з метою зміни змісту складових поелементної структури фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу відповідно до вимог економічної ситуації та державної політики;

· процедуру боргового планування, яка відрізняється характеристикою послідовних етапів, визначенням ринкових обмежень при плануванні нових позик і спрямована на уникнення ризику ліквідності бюджету, поліпшення структури державного боргу України, утримання показників боргового навантаження на стабільному рівні;

· науково-методичний підхід до формування середньострокової програми регулювання державного боргу, що включає визначені та обґрунтовані принципи, взаємоузгоджені складові середньострокової програми регулювання державного боргу. Системне застосування зазначених елементів надасть борговому процесу комплексного характеру та оптимізує його в аспекті зменшення економічних і політичних ризиків, формування оптимальної, за строками погашення, структури державного боргу, узгодження боргової політики з бюджетною, валютною та ціновою політикою;

набули подальшого розвитку:

· деталізація етапів еволюції державного боргу України за основними його складовими, яка відрізняється власною періодизацією, групуванням чинників, що вплинули на стан та структуру державного боргу і дає змогу дослідити проблеми формування та структуризації державного боргу на кожному з етапів, сформувати базу практичних даних і напрями удосконалення механізму державних внутрішніх та зовнішніх запозичень;

· систематизація цілей управління державним боргом за трьома групами. Відмінне визначення їх як цілей фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу, умовний їх поділ за відповідними ступенями сприятиме побудові ефективної системи регулювання державного боргу, що виявляється у формуванні структури регулювання з приділенням першочергової уваги стратегічним цілям та подальшим їх включенням у сформовану систему оперативних і тактичних цілей, узгодженню боргової та загальноекономічної політики;

· класифікація функцій управління державним боргом, яка доповнена функціями фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу – регуляторною та алокаційною, що розширює теоретичні основи та зміст фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу;

· базова модель динаміки державного боргу та модель динаміки питомого державного боргу, які, на відміну від існуючих, розглянуті за умови профіциту державного бюджету і дозволяють вибудовувати можливі траєкторії державного боргу, аналізувати умови і критерії його стабілізації, динаміку державного боргу у зіставленні із загальними макроекономічними показниками і формувати висновки щодо можливості зменшення державного боргу за різних економічних умов.

Практичне значення одержаних результатів підтверджується запропонованими та обґрунтованими у дисертаційній роботі висновками, науково-методичними підходами, теоретичними і практичними рекомендаціями, що направлені на удосконалення національного механізму регулювання державного боргу.

Зроблені автором пропозиції щодо прийняття рішення про ступінь участі комерційного банку на ринку ОВДП, базуючись на аналізі формування ціни на ОВДП за допомогою дослідження щільності зв’язку з процентними ставками міжбанківського ринку, аналізі поточного стану грошово-кредитного ринку в аспекті наявного грошового попиту та пропозиції використовуються у практичній діяльності Філії “Відділення Промінвестбанку в м. Суми” (довідка про впровадження від 19.02.2008 № 13-6).

Основні науково-методичні положення, пропозиції щодо планування, формування середньострокової програми регулювання державного боргу, зокрема окремі принципи та пункти середньострокової програми регулювання державного боргу, використовуються Департаментом державного боргу Міністерства фінансів України в управлінні державним боргом (довідка про впровадження від 07.04.2008 № 23050-11.2/1).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною роботою, в якій викладено персональний авторській підхід і особисто отримано теоретичні і практичні результати. З шести публікацій автора, у яких відображені основні результати проведеного дослідження, п’ять є одноосібними. У статті [3], що опублікована у співавторстві, автору особисто належить визначення сутності та функцій фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати виконаного наукового дослідження були оприлюднені на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: П’ятій міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне
зростання” (м. Донецьк, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2004, 2006, 2007), 8 Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (м. Черкаси, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія, тактика” (м. Київ, 2007), 3 Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених “Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи” (Львів, 2007).

Публікації. Результати дисертації відображено у наукових працях, у тому числі 6 робіт опубліковано в наукових журналах і збірниках наукових праць, що визнані ВАК України фаховими з економіки; 8 публікацій – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг опублікованих робіт складає 3,97 друк. арк., з них особисто автору належить 3,77 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 207 найменувань, додатків. Загальний обсяг дисертації – 230 сторінок, у т.ч. 23 таблиці на 23 сторінках, 19 рисунків на 19 сторінках, 10 додатків на 12 сторінках, список використаних джерел на 19 сторінках.