ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ АВТОРИТЕТУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі – «Феномен авторитету військовослужбовців Військової служби правопорядку Збройних Сил України» – висвітлено основні наукові підходи у дослідженнях поняття «авторитет»; проаналізовано результати досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців із проблем сутності, структури авторитету військовослужбовців ВСП ЗСУ.

Визначено, що проблема авторитету є однією з центральних і складних у сучасній психологічній науці. Таке положення обумовлено як різними підходами до розуміння цього складного феномену, так і тим, що при аналізі проблеми до цих пір змішуються, зрівнюються, ототожнюються два якісно різних типи авторитету: авторитет у малих, контактних групах та авторитет у великих соціальних групах. Однак, соціально-психологічні механізми формування та функціонування авторитету в малих і великих соціальних групах істотно відрізняються.

Доведено, що проблема авторитету у психологічній науці розглядається у декількох аспектах: 1) соціологічному (як особливий вид суспільних відносин) (Ю. Андреєв, В. Богданов, М. Гошовський, Л. Завірюха, М. Кейзеров, І. Кучерявий, М. Мокляк, В. Назаров, В. Пилипенко, М. Требін, В. Шамрай та ін.); 2) етичному
(як засіб суспільної дисципліни; як підпорядкування людей суспільним нормам;
як спосіб регулювання і спрямування діяльності людей; як приклад, що гідний морального наслідування та здійснює етичний вплив) (В. Алещенко, Г. Банков, М. Семенов, В. Шепель, О. Шестопал та ін.); 3) педагогічному (як проблематика особистісного прикладу педагога, педагогічного такту, особистості педагога) (С. Гончаренко, Л. Завірюха, Л. Літньова, В. Петриков, О. Рудницький, Д. Самуйленков, В. Ягупов, А. Яскажук та ін.); 4) психологічному (як вплив різних чинників: духовно-моральних, вольових, емоційних, інтелектуальних властивостей формування й функціонування авторитету) (В. Безбах, Є. Катаєв, Б. Климов, Ю. Козелецький, Б. Олексієнко, С. Максименко, М. Ротань, Е. Утлик та ін.);
5) соціально-психологічному (як певний вид суспільних відносин у структурі соціального спілкування; як результат взаємодії особистості і конкретних суспільно-обумовлених обставин соціальної діяльності; як концепція «матриці переконливої комунікації»; як джерело мотивації особистості бути авторитетною) (Я. Коломінський, В. Кремень, В. Куліков, Р. Лозанов, Б. Паригін, Г. Саймон, І. Сайтарлі, X. Хекхаузен, Ш. Чхартишвілі, Е. Шостром та ін.).

За результатами аналізу наукової літератури встановлено, що авторитет війсь­ковослужбовців ВСП ЗСУ – це полімодальний соціально-психологічний феномен, сутність якого полягає у комплексному поєднанні в свідомості військовослужбовців соціальної значущості й цінності тих властивостей, які забезпечують їх ефективне професійне функціонування як суб’єктів суспільно-значимої і престижної діяльності. Авторитет військовослужбовців ВСП ЗСУ складається з єдності авторитету посади й авторитету особистості. Авторитет посади – міра соціальної значущості суб’єкта як носія комплексу юридично закріплених владних повноважень, якими наділена відповідна посада. Таким чином, авторитет посади функціонує на рівні владно-правових стосунків. Авторитет особистості є більш значущим для ефективності діяльності і формується посередництвом соціально-психологічних механізмів і залежить від особистісних властивостей-рис суб’єкта, його професійної майстерності й життєвого досвіду (референтності).

Феномен авторитету виникає під час виконання військовослужбовцями ВСП ЗСУ професійної діяльності і визначається особливостями цієї діяльності, яка є специфічною за своїми цілями, мотивами, задачами, умовами, засобами та психологічним змістом і здійснюється в особливих умовах. Екстремальність діяльності є відбиттям тих завдань, виконання яких покладене на ВСП ЗСУ, сутність яких полягає у: забезпеченні правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців ЗСУ; запобіганні злочинам й іншим правопорушенням у ЗСУ; захисті життя, здоров’я, прав і законних інтересів військовослужбовців; захисті майна ЗСУ від розкрадання та інших протиправних посягань; участі у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об’єктах тощо.

З метою визначення складових авторитету військовослужбовців ВСП ЗСУ застосовано метод контент-аналізу, що дозволив виділити дві групи професійних властивостей-рис: особистісні загальнокультурні, психологічні (індивідуально-психологічні та соціально-психологічні властивості-риси). У групу особистісних загальнокультурних властивостей-рис були включені такі, що відображають культуру професійного спілкування військовослужбовця ВСП ЗСУ (культура професійної діяльності, скромність, ввічливість, тактовність, принциповість) та моральні властивості-риси (доброзичливість, чесність, справедливість, порядність, сумлінність, мужність). У групу психологічних властивостей-рис були долучені такі, що відображають психічні і психофізіологічні особливості військовослужбовця ВСП ЗСУ, які сприяють досягненню ефективності його професійної діяльності (старанність, дисциплінованість, професійний інтелект, кмітливість, діловитість), емоційні властивості-риси та властивості-риси міжособистісної комунікації (емоційно-вольова стійкість, емпатія, комунікабельність, самокритичність). Ці групи властивостей-рис сукупно забезпечують формування та розвиток феномену «авторитет військовослужбовця ВСП ЗСУ».

У другому розділі – «Емпіричне дослідження психологічних засад формування авторитету військовослужбовців Військової служби правопорядку Збройних Сил України» – емпірично виявлено та проаналізовано критерії оцінки авторитету військовослужбовців ВСП ЗСУ, а також залежність рівня сформованості авторитету військовослужбовців ВСП ЗСУ від рівня розвитку їхніх особистісних загальнокультурних (культура професійного спілкування: культура професійної діяльності, ввічливість, тактовність; моральні: доброзичливість, чесність, справедливість, сумлінність) і психологічних (дисциплінованість, діловитість, комунікабельність, емпатія, емоційно-вольова стійкість) властивостей-рис. Експеримент проводився з 2008 року по 2010 рік на базі підрозділів ВСП ЗСУ під час первинної професійної підготовки військовослужбовців ВСП ЗСУ з метою перевірки рівня розвитку особистісних загальнокультурних і психологічних властивостей-рис, що впливають на формування їх авторитету. Обсяг вибірки (кількість членів експериментальної і контрольної груп), що забезпечує репрезентативність даних, складав 168 осіб (97 осіб у контрольній і 71 – в експериментальній групі).