СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ФАКТОРИ ПЕРВИННОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ КУРСАНТІВ ДО УМОВ НАВЧАННЯ ТА СЛУЖБИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ МНС УКРАЇНИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Вступ містить обґрунтування актуальності проблеми дослідження та обраного напряму дисертаційної роботи, розкриває її об’єкт та предмет, головну мету, гіпотезу та завдання, методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну та практичну значущість роботи. Наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження у практику діяльності МНС України.

Перший розділ «Науково-теоретичні підходи до аналізу проблеми психологічної адаптації особистості» містить стислий огляд основних методологічних засад стосовно обраної теми дослідження.

Відзначено, що категорія «адаптація» займає одне з провідних місць у питаннях дослідження особистості, адже саме адаптаційні механізми, яких людина набула за весь період соціо- та антропогенезу, забезпечують можливість її функціонування у змінних зовнішніх умовах та пристосування майже до будь-яких обставин її життєдіяльності.

Доведено, що в межах сучасної психологічної науки проблема адаптації активно вивчається за наступними напрямами:

ü   адаптація як біологічне пристосування до середовища (B.І. Бурков, В.Т. Мурза, І.Д. Калайков та ін.);

ü   адаптація як суто фізіологічна особливість, перебудова фізіологічних систем організму, що забезпечує «доцільне пристосування до нових умов життя» (П.К. Анохін, В.П. Казначеєв, І.П. Павлов, О.О. Ухтомський  та ін.);

ü   адаптація як пристосування людини до соціального середовища (Ю.О. Александровський, Г.А. Андрєєва, С.Д. Артемов, В.І. Плотніков, Г.І. Царегородцев та ін.);

ü   адаптація як процес активної взаємодії індивіда і соціального оточення (на відміну від ставлення до неї як до простого пристосування) (Г.О. Бал, Ф.Б. Березін, Л.Ф. Бурлачук та ін.);

ü   адаптація як одночасно динамічний процес і результат стану адаптованості (К.А. Абульханова-Славська, А.Б. Георгієвський; А.Г. Маклаков, А.А. Налчаджян та ін.);

ü   адаптація як механізм розвитку особистості (О.І. Зотова, П.K. Кряжева, А.А. Реан та ін.).

У структурі адаптаційного процесу до професійної діяльності більшість дослідників визначають, що:

ü   адаптація – це пристосування не тільки до виробництва, умов праці й особливостей конкретної спеціальності, але й до нового соціального оточення;

ü   адаптація – це самостійний процес врівноваження внутрішнього середовища людини як особистості та оточення, який сприяє якісним змінам обох сторін;

ü   адаптація – це двобічний процес взаємодії особистості та колективу, основним змістом якої є входження в систему міжособистісних відносин та засвоєння особистістю психології групи. Результатом цього стає не тільки змінення якостей особистості, але й якостей самої групи;

ü   адаптація – це взаємодія особистості та соціального середовища, яка призводить до оптимального співвідношення цілей і цінностей особистості та групи. Адаптація відбувається тоді, коли соціальне середовище сприяє реалізації потреб особистості, служить розкриттю її індивідуальності;

ü   адаптація – це процес входження особистості в систему психологічних зв'язків і відносин, що виникають в контактному соціальному середовищі життя і діяльності індивіда, тому соціально-психологічна адаптація особистості може виступати аспектом як виробничої, так і соціальної адаптації. Але одночасно це і самостійний процес, що відбувається в системі товариських, дружніх взаємовідносин людей.

На сьогодні термін «адаптація» використовується для розкриття:

ü   процесу активного пристосування індивіда до умов нового середовища;

ü   результату цього процесу (стан відносної рівноваги між середовищем і організмом);

ü   результату еволюційного процесу – адаптаціогенези.

Якщо ж розглядати дану категорію відносно проблеми екстремальних ситуацій та психології діяльності в особливих умовах, слід відмітити, що термін «адаптація» використовується як для позначення процесу, механізму взаємодії організму і несприятливих факторів середовища, так і для позначення результату цього процесу.

Крім того, більшість дослідників у межах спеціальності 19.00.09 виділяє три основних рівні адаптації: психічний, психофізіологічний та соціально-психологічний, демонструючи переконання, що в цілому вони утворюють єдиний адаптаційний процес, а також три її стадії – а саме: стійку адаптацію, недостатню адаптацію та зрив адаптації. При цьому пусковим механізмом процесу адаптації вважається стрес-фактор будь-якої етіології.

Доведено, що результат адаптаційного процесу залежатиме від стану та співвідношення зовнішніх і внутрішніх компонентів, що його забезпечують. Саме тому в межах нашого дослідження первинна психологічна адаптація розглядається як процес постійної взаємодії  курсанта з освітнім середовищем ВНЗ МНС України.

Отже первинна психологічна адаптація до навчання та проходження служби у ВНЗ МНС може визначатися як прийняття курсантом всіх складових майбутньої професійної діяльності: її завдань, предмета, засобів, результатів та умов у межах обраної професії. Це також узгодженість вимог освітнього середовища вишу МНС України з особистісними особливостями курсантів.

Доведено, що соціально-демографічні фактори успішної первинної психологічної адаптації можна представити одночасно і як особистісний компонент (а точніше – персональний), і як соціальний компонент, оскільки відбувається відображення власного образу «Я» особистості, а також групового образу «Ми» як прояву ідентифікації курсанта зі своєю групою.

Під суто соціальними факторами розуміються характеристики середовища та оточення, в яких відбувається життєдіяльність курсанта (це фактори, які можна назвати об’єктивно існуючими та незалежними від конкретної людини).

Під соціально-демографічними факторами розуміються здебільшого суб’єктивно обумовлені характеристики особистості, які і визначатимуть якість її існування в об’єктивно існуючих умовах життєдіяльності (це так звані зовнішні індикатори індивідуально-психологічних характеристик особистості, які зумовлюють особливості її взаємодії з оточенням та визначають її поведінку шляхом ретрансляції власних типологічних і психологічних якостей).

У другому розділі «Розробка оцінювальної моделі первинної психологічної адаптації курсантів до умов навчання та служби у ВНЗ МНС України» наведено характеристику основних етапів дослідження, груп досліджуваних та методів дослідження. Здійснено розробку системи оцінювання рівня первинної психологічної адаптації курсантів Національного університету цивільного захисту України

Дослідження соціально-демографічних факторів первинної психологічної адаптації курсантів до умов навчання та служби у ВНЗ МНС проводилось протягом першого року їх навчання на факультетах пожежної безпеки та оперативно-рятувальних сил Національного університету цивільного захисту України та мало наступну структуру:

1) на першому етапі, спираючись на проведений теоретико-методологічний аналіз проблеми адаптації та на встановлений факт відсутності єдиної критеріальної системи оцінки рівня успішності адаптації особистості, нами було запропоновано розробку оцінювальної моделі первинної психологічної адаптації курсантів до умов навчання та проходження служби у ВНЗ МНС;

2) на основі проведеного оцінювання первинної психологічної адаптації курсантів на другому етапі дослідження було здійснено вивчення основних демографічних факторів, що її визначають;

3) третій етап дослідження  полягав у виділенні та аналізі основних змін, які відбувались на різних етапах первинної психологічної адаптації курсантів під впливом динамічних умов навколишнього середовища;

4) на четвертому етапі, з урахуванням як теоретичних, так і емпіричних даних, було запропоновано основні рекомендації щодо психологічного супроводу процесу адаптації курсантів та формування їх готовності до діяльності в екстремальних умовах.

З метою побудови емпіричної частини дисертаційної роботи проведено опитування експертів на предмет визначення чітких діагностичних критеріїв або ознак первинної психологічної адаптації курсантів до навчання та проходження служби у ВНЗ МНС. В якості осіб, які надавали інформацію про курсантів, виступили курсові офіцери, начальники факультетів та викладачі у кількості 24 осіб.

Результати вибору показників, які, на думку експертів, можна віднести до ознак того, що курсант вже пристосувався до умов навчання та служби у ВНЗ МНС та може в цих умовах ефективно функціонувати, отримано через процедуру контент-аналізу