ДИНАМІКА ОБРАЗУ Я В ПРОЦЕСІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ З ПОЛІТИЧНОЮ ПАРТІЄЮ ЯК РЕФЕРЕНТНОЮ СПІЛЬНОТОЮ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ДИНАМІКА ОБРАЗУ Я В ПРОЦЕСІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ З ПОЛІТИЧНОЮ ПАРТІЄЮ ЯК РЕФЕРЕНТНОЮ СПІЛЬНОТОЮ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено його об’єкт, предмет та методи, висвітлено наукову новизну і практичне значення роботи, наведено дані про апробацію, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі – «Теоретичні засади дослідження образу Я в процесі ідентифікації особи з політичною партією як референтною спільнотою» – окреслено стан досліджуваної проблеми, визначено основні підходи до розуміння динаміки образу Я в онтогенезі, впливу політичної партії як референтної спільноти на образ Я. Розкрито зміст психологічних понять і конструктів «образ Я», «політичний образ Я», «динаміка образу Я», «ідентифікація зі спільнотою», «політична партія як референтна спільнота».

Основою дослідження образу Я стали праці Р. Бернса, М. Й. Боришевського, У. Джемса, Д. Майєрса, Н. І. Сарджвеладзе, В. В. Століна, Г. Теджфела, Дж. Тернера, З. Фройда.

Образ Я зазвичай досліджують як складову свідомості, самосвідомості, «Я-концепції», самості, ідентичності, «Я-схеми» або як їхній синонім. Поняття «образ Я» та «Я-концепція» за феноменологічною сутністю близькі, але не тотожні. Якщо узагальнити різні позиції дослідників, то найчастіше «Я-концепцію» розглядають як систему уявлень індивіда про самого себе, систему атитюдів, різноманітних компонентів, здійснення множинних Я. Проте аналіз образу Я опосередковано через «Я-концепцію» або самосвідомість не дає змогу створити об’єктивну схему його функціонування й розвитку. Відтак видається логічним проаналізувати образ Я з позицій абстрактного виокремлення цієї структури із самосвідомості.

Найпоширеніший аналіз образу Я – виокремлення в його структурі різних підвидів Я, які виявляють його сутність залежно від змісту взаємодії з соціумом. До таких підвидів відносять Я: реальне, ідеальне, фантастичне, фізичне, соціальне, внутрішнє, зовнішнє, можливе і т. ін. Основна функція таких підвидів Я – виокремлення себе з оточення, окреслення своєї індивідуальності та, водночас, схожості з іншими.

Образ Я визначено як психологічний конструкт, який виявляє комплекс уявлень людини про себе, містить когнітивний, емоційний, регулятивний компоненти і зазнає зміни впродовж усього життя. За найбільш інформативний індикатор образу Я людини визнано її самоставлення.

З огляду на істотну політизацію сучасного суспільства важливо виокремити політичний образ Я (Д. В. Ольшанський, Д. В. Позняк). Політичний образ Я розуміємо як психологічний конструкт, що містить уявлення людини про себе як носія політичних, ідеологічних та етнонаціональних рис, які формуються через ідентифікацію з політичними суб’єктами та впливають на рівень політичної активності.

Динаміка образу Я відбувається на основі ідентифікації особи з референтною спільнотою (Дж. Мід, Б. Д. Паригін, Б. Ф. Поршнєв, З. Фройд). Для частини громадян роль референтних спільнот можуть виконувати політичні партії. Проблеми ідентифікації осіб із різними політичними суб’єктами висвітлено в працях В. О. Васютинського, Г. Г. Дилігенського, Д. В. Ольшанського та ін.

Вплив політичного середовища на суб’єктів, що до нього залучені, відображається, зокрема, у змісті політичних уподобань (вибір ідеології), емоційних ставленнях (подобається, не подобається, байдуже), поведінкових фактах (членство в партії, участь у масових заходах тощо).

Проведений теоретичний огляд дав змогу охарактеризувати політичну партію як референтну спільноту для осіб, які активно залучені до політичних процесів. У результаті ідентифікації особи з референтною спільнотою відбуваються зміни в її образі Я, зумовлені бажанням якнайбільше перейняти партійні цінності задля здобуття психологічного комфорту і почуття захищеності. Динаміка образу Я осіб, які ідентифікуються з політичною партією, виявляється як через безпосередній вплив партії на їхній загальний і політичний образ Я, так і опосередковано – через вплив на політичну ідентичність, інтернальність та атитюди. Одним із найочевидніших чинників визначення партійних уподобань людини є політична ідеологія, оскільки саме в ній відображено основні партійні ідеї, орієнтири, спрямування тощо.

У другому розділі – «Організація, методичні засади та результати емпіричного дослідження динаміки образу Я осіб із різною мірою ідентифікації з політичною партією» – обґрунтовано методичні засади і наведено основні результати констатувального етапу емпіричного дослідження динаміки образу Я осіб, які ідентифікуються з політичною партією.

Загальна кількість респондентів на цьому етапі становила 478 осіб (студенти Національного університету імені Тараса Шевченка, активісти ВО «Батьківщина» в Донецьку, Києві та Львові, активісти ВО «Свобода», Комуністичної партії та Партії регіонів у Києві, прихильники ВО «Батьківщина» та аполітичні особи в Києві). У дослідженні взяли також участь 14 експертів – науковці Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Інституту проблем виховання НАПН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Констатувальний етап передбачав три підетапи. Перший підетап – добір інструментарію; другий – виявлення політичних партій, члени яких братимуть участь в емпіричному дослідженні; третій – власне констатувальне дослідження.

На першому підетапі було опитано 64 студенти-політологи Київського національного університету імені Тараса Шевченка віком від 18 до 20 років. Отримані результати дали змогу скласти набір методик із дослідження образу Я та особистісних детермінант його динаміки: Тест-опитувальник самоставлення С. Р. Пантилеєва, В. В. Століна; Тест-опитувальник дослідження політичної ідентичності О. Скнар; Опитувальник рівня політико-ідеологічного самовизначення Г. В. Циганенко; Опитувальник рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, Е. А. Голикіної, А. М. Еткінда; Методика діагностики соціально-психологічних настанов особи в мотиваційно-потребовій сфері О. Ф. Потьомкіної.

На підставі контент-аналізу методики Ч. Кулі «Хто Я?» було розроблено анкету для дослідження політичного образу Я, за допомогою якої складено перелік відповідних індикаторів: демократ, ліберал, комуніст, громадянин України, українець, росіянин, європеєць, конкурент Росії, друг Росії, патріот, сильне Я, особистість, оптиміст, реаліст, песиміст, лідер, ланка суспільства, майбутнє суспільства, партієць, віруюча людина, християнин.

На другому підетапі було здійснено експертну оцінку політичних партій України щодо їхньої позиції в моделі політико-семантичного простору сучасного українського суспільства (В. О. Васютинський). За результатами такої оцінки визначено чотири партії, кожна з яких відображає певне спрямування масової політичної свідомості: 1) ВО «Батьківщина», 2) ВО «Свобода», 3) Комуністична партія, 4) Партія регіонів.

На третьому підетапі було проведено опитування, яке мало на меті визначити особливості образу Я осіб, які ідентифікуються з політичною партією, а також особистісні детермінанти динаміки образу Я. Загальна кількість опитаних – 414 респондентів, серед яких 48 членів ВО «Батьківщина», 51 член ВО «Свобода», 50 членів Комуністичної партії, 50 членів Партії регіонів у Києві, по 50 представників ВО «Батьківщина» з Донецька і Львова, 52 прихильники ВО «Батьківщина» і 63 аполітичні особи в Києві.

Така структура вибірки дала змогу дослідити вплив на образ Я міри ідентифікації особи з політичною партією: її брак – в аполітичних осіб, помірний ступінь – у прихильників партій, виражений ступінь – в активістів-партійців. Аполітичним особам властиві слабка орієнтація на працю і свободу, низька залученість до політичного життя, уникання власного політичного вибору, невиразна політична ідентифікація, мінімальне сприймання себе як громадянина України, лідера, демократа, українця, відносно виразніше сприймання себе як росіянина. Прихильників партії вирізняє відносно слабша нормативна непоступливість. Натомість активістам-партійцям притаманні: орієнтація на владу, активне залучення до політичного життя, чітка політична ідентифікація, активне визначення себе як партійця, патріота, майбутнього суспільства, водночас у них простежується слабкий самоінтерес. (Зазначені тут і далі психологічні особливості респондентів із різних груп ґрунтуються на рівні вірогідності, не нижчому за ρ≤0,05).

Досить виразно проявилися відмінності між представниками різних політичних партій. Членам ВО «Батьківщина» відносно більше властиві орієнтації на свободу і гроші, інтернальність загальна та у сфері сімейних стосунків, натомість найменшими є показники залученості до політичного життя, політичної ідентифікації, визнання себе за росіянина і друга Росії. Члени ВО «Свобода» мають високі показники самоповаги, самовпевненості, орієнтації на свободу, залученості до політичного життя, ідентифікації з культурними цінностями суспільства, політичної ідентифікації, владного самоствердження та нормативної непоступливості, але низькі – орієнтації на гроші, аутосимпатії, самозвинувачення, самоінтересу, сприймання себе як реаліста, комуніста, демократа, ліберала, друга Росії та росіянина. Членів Комуністичної партії характеризують значна залученість до політичного життя, політична ідентифікація, автономна політична активність, самоінтерес, самоприйняття, визначення себе як росіянина і друга Росії, водночас простежується слабка орієнтація на владу і гроші, низька ідентифікація з культурними цінностями суспільства і цінностями європейської демократії. Представникам Партії регіонів притаманні орієнтація на гроші, самозвинувачення, активне сприймання себе як демократа, росіянина, друга Росії, мінімальні прояви залученості до політичного життя, орієнтації на власний політичний вибір, політичної ідентифікації, владного самоствердження, позиційної конкуренції, інтернальності у сфері досягнень, сімейних стосунків та виробничих відносин, сприймання себе як партійця, майбутнього суспільства та конкурента Росії.

Вплив ідентифікації зі спільнотою на образ Я має й регіональну специфіку. Описуючи образ Я київського партійця ВО «Батьківщина», можна зазначити слабшу ідентифікацію з цінностями європейської демократії порівняно з однопартійцями з Донецька і Львова. Для львівських членів ВО «Батьківщина» характерна висока інтернальність у переважній більшості сфер та самовпевненість. Вони активніше визначають себе як ліберала, песиміста, конкурента Росії, пасивніше – як партійця і друга Росії. Найвиразніші ознаки образу Я донецьких представників ВО «Батьківщина» – високе самокерування і сприймання себе як ланки суспільства, слабке бачення себе як патріота і конкурента Росії.

Виявлено особистісні детермінанти образу Я активістів-партійців. Їхня самовпевненість має пряму залежність від орієнтацій на свободу і владу, домінантної автономізації; орієнтація на ставлення інших позитивно залежить від орієнтації на свободу та інтернальності в міжособовій взаємодії, обернено – від орієнтації на владу; самоприймання прямо пов’язано з орієнтацією на свободу, політичною ідентифікацією та інтернальністю в міжособовій взаємодії; самокерування має пряму залежність від домінантної автономізації, обернену – від нормативної непоступливості; самозвинувачення позитивно корелює з ідентифікацією з цінностями європейської демократії, орієнтаціями на гроші і працю, негативно – із прагненням влади; самоінтерес прямо залежить від орієнтації на власний політичний вибір, інтернальності у сферах досягнень і міжособової взаємодії, орієнтацій на працю і свободу, обернено – від мобілізаційної активності в політиці та інтернальності у сфері виробничих відносин; саморозуміння прямо пов’язане з домінантною автономізацією, інтернальністю в міжособовій взаємодії, політичною ідентифікацією, орієнтацією на свободу; когнітивний компонент образу Я має позитивний зв'язок з інтернальністю у сфері досягнень і міжособової взаємодії, прагненням свободи, домінантною автономізацією, орієнтацією на власний політичний вибір, негативний – з інтернальністю у виробничих відносинах, владним самоствердженням та прагматичною залученістю до політики; емоційний компонент образу Я прямо залежить від орієнтації на свободу та інтернальності в міжособовій взаємодії, обернено – від жаги влади; регулятивний компонент образу Я позитивно корелює з орієнтацією на свободу, інтернальністю в міжособовій взаємодії та позиційною конкуренцією, негативно – із прагненням влади.

У третьому розділі – «Динаміка образу Я як наслідок ідентифікації особи з політичною партією» – обґрунтовано програму та проаналізовано результати квазіекспериментального етапу емпіричного дослідження. Основним методом дослідження динаміки образу Я осіб, які ідентифікуються з політичною партією, став квазіексперимент, де чинником впливу на образ Я активістів-партійців була їхня участь у підготовці до парламентських виборів. У цій частині дослідження взяли участь 60 активістів Партії регіонів у Донецьку. Було зроблено припущення, що наближення парламентських виборів істотно зумовлює динаміку образу Я в процесі посиленої ідентифікації з політичною партією та політичної мобілізації її активістів.

Квазіексперимент тривав із березня по вересень 2012 р. Квазіексперимент виявився надійним методом дослідження динаміки образу Я осіб, для яких політична партія править за референтну спільноту. Це зумовлено низкою переваг, властивих квазіексперименту як методу дослідження психологічної сутності людини: мінімальний вплив експериментатора на респондентів; розтягнутість у часі, що дає змогу краще зрозуміти динаміку образу Я; змога аналізувати такі незалежні змінні, якими неможливо маніпулювати і їх контролювати.

Респондентів було опитано тричі: на початку березня (перший підетап), початку червня (другий підетап) та початку вересня (третій підетап). На першому підетапі, який мав місце у відносно спокійний період політичної діяльності, було застосовано Тест-опитувальник самоставлення С. Р. Пантилеєва, В. В. Століна (самовпевненість, орієнтація на ставлення інших, самоприйняття, самокерування, самозвинувачення, самоінтерес, саморозуміння), Тест-опитувальник для дослідження політичної ідентичності О. Скнар (ідентифікація з цінностями європейської демократії, орієнтація на власний політичний вибір), Опитувальник рівня політико-ідеологічного самовизначення Г. В. Циганенко (позиційна конкуренція, політична ідентифікація, домінантна автономізація, владне самоствердження, прагматична раціоналізація, нормативна непоступливість), Опитувальник рівня суб’єктивного контролю Є. Ф. Бажина, Е. А. Голикіної, А. М. Еткінда (інтернальність у міжособовій взаємодії та виробничих відносинах), Методика діагностики соціально-психологічних настанов особи в мотиваційно-потребовій сфері О. Ф. Потьомкіної (атитюди щодо праці, влади, свободи, грошей).

За результатами регресійного аналізу визначено основні особистісні детермінанти образу Я донецьких активістів Партії регіонів. Їхня самовпевненість прямо залежить від інтернальності в міжособовій взаємодії, обернено – від ставлення до грошей; орієнтація на ставлення інших прямо залежить від ідентифікації з цінностями європейської демократії, обернено – від орієнтації на владу; самоприйняття прямо залежить від інтернальності в міжособовій взаємодії, обернено – від ставлення до грошей; самокерування обернено залежить від ставлення до грошей і нормативної непоступливості; самозвинувачення – обернено залежить від ідентифікації з цінностями європейської демократії та інтернальності у виробничих відносинах; самоінтерес прямо залежить від орієнтації на власний політичний вибір, прагматичної раціоналізації та домінантної автономізації, обернено – від орієнтації на владу; саморозуміння прямо залежить від інтернальності в міжособовій взаємодії, обернено – від ставлення до грошей; когнітивний компонент образу Я прямо залежить від інтернальності в міжособовій взаємодії, орієнтації на власний політичний вибір, обернено – від ставлення до грошей; емоційний компонент образу Я прямо залежить від орієнтації на працю, обернено – від ставлення до грошей; регулятивний компонент образу Я обернено залежить від ставлення до грошей.

Така структура особистісних детермінант лягла в основу опитувальника зі скороченою кількістю запитань у наступних зрізах, що мали місце на другому (період початку передвиборної кампанії) і третьому (розпал політичної виборчої боротьби) підетапах квазіекспериментального дослідження. Порівняння даних трьох підетапів дало змогу відстежити динаміку образу Я активістів партії в процесі їхньої ідентифікації з партією.

На першому зрізі даних (рис. 1), коли передвиборна кампанія ще не розпочалася, у випробуваних зафіксовано більшу орієнтацію на гроші, ніж за другим зрізом, коли політична кампанія почала набирати оберти (ρ≤0,01). Очевидно, із початком виборчої боротьби відбулася певна переорієнтація меркантильних інтересів у бік політичних. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины