СИСТЕМА ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПІДЛІТКІВ ІЗ ЗАТРИМКОЮ СТАТЕВОГО РОЗВИТКУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, формулюється науковий апарат дослідження: об’єкт, предмет дослідження, його мета, основні завдання, методи, наукова новизна і практичне значення роботи.

У першому розділі “Аналіз стану проблеми психологічної допомоги підліткам із затримкою статевого розвитку” проведено теоретичний аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових досліджень, присвячених проблемі психологічного супроводу підлітків із ЗСР, проаналізовано сучасні підходи до вивчення внутрішньої картини здоров’я у хворих.

Аналіз стану проблеми психологічної допомоги підліткам із затримкою статевого розвитку показав, що на сучасному етапі в більшості зарубіжних та вітчизняних досліджень наголошується необхідність проведення псиході­агнос­тичного обстеження  підлітків із ЗСР (M.J. Park et аl., 2000; І.С. Кон, 2001; B. Christian, 2003; Mobbs E.J., 2005; В. Kim, 2009; I. Seiffge-Krenke et аl., 2009; S. Semiz et аl., 2009; Т. Edouard, 2010). На сьогодні виділяється ряд вітчизняних та закордонних робіт, присвячених вивченню психо­логічних особливостей підлітків із ЗСР. Вони вказують на присутність у цих підлітків заниженої самооцінки, інтровер­тованості, підвищеної тривожності або агресивності, негативного сприйняття образу власного тіла (G.D. Zimet et al., 2000; Г.В. Косов­цова, 2001; В.О. Поберська та ін., 2002; E. Molinari et al., 2002; A. Erling, 2002, 2004; A.E. Jonson, 2011); наявність ускладнень особистісного функціону­вання цих хлопців у соціумі (Є.В. Большова-Зубковська, Н.Д. Тронько, 2002).

У сучасних дослідженнях підкреслюється необхідність психологічного супроводу підлітків із ЗСР  (G.D. Zimet et al., 2000, E.J.Mobbs, 2005; B.Kim, M.Park, 2009; I. Seiffge-Krenke et al., 2009, S. Semiz et al., 2009, T. Edouard, M. Tauber, 2010). Запропоновано  формули психологічної роботи для корекції поведінкових відхилень та неадекватних навиків емоційного реагування в ситуаціях фрустрації (Г.В. Косовцова, 2003). Підкреслюється, що процес психологічного супроводу підлітків із затримкою статевого розвитку потребує комплексного підходу, який полягає не тільки у залученні лікаря та психолога, але й батьків хворого підлітка, що сприятиме підвищенню якості процесу реабілітації (Н. В. Лузан и др., 2000; Ross J.L. et al., 2004; О.И. Волкова, 2007; F. Ahmadi et al., 2009). Показано, що відсутність больового синдрому та недостатня інформованість хворих підлітків щодо наслідків ЗСР, сприяють викривленню їх внутрішньої картини здоров’я (Г.В. Кукуруза та ін., 2009).

Розглянуто різні підходи до вивчення феномену ВКЗ. Дослідженням у рамках концепції внутрішньої картини здоров'я присвячені праці І.Б. Бовіної, 2005; Д.М. Ісаєва, 2000, 2005; А.М. Ковальчука, 2004; Г.Т. Красильникова із співавт., 1996; Г.В. Кукурузи із співавт., 2006, 2009; Г.С.Нікіфорова, 2000, 2003; О.С.Лісової, 2008; Ф.Р. Філатова, 2008 та ін. В англомовній літературі домінує концепція «сприйняття здоров'я (perception of health)», в рамках якої проводять дослідження E.Eurenius із співавт., 2007; R.Goodwin із співавт., 2002; Ch.Peterson, M.E.De Avila, 1995; V.A.Reis, D.W.Zaidel, 2001 та ін.

Внутрішня картина здоров’я розглядається науковцями: як особистісна установка, що визначає здоровий спосіб життя, терміни звертання по допомогу, очікування хворого від лікування, задоволеність отриманою допомогою, оцінка її ефективності (В.Є. Каган, 1986, 1993); як самоусвідом­лення й самопізнання людиною себе в умовах здоров'я (В.А. Ананьєв, 2000); як динамічна система, що включає сукупність уявлень людини щодо свого здоров'я, усвідомлення нею своїх фізичних і психічних можливостей, самооцінку здоров'я, а також суб'єктивне сприйняття й оцінку чинників, що впливають на здоров'я (І.І. Мамайчук, 2003); як сукупність уявлень про здоров'я взагалі та уявлень про власне здоров'я (Л.Б. Дихан, 2001, 2005), як психічний феномен, що містить в собі суб’єктивне сприйняття здоров'я, яке відбивається в усвідомленні його цінності й активно-позитивному прагненні до його вдосконалення (Г.В. Кукуруза та ін., 2006, 2009).

Аналізуючи різні підходи до вивчення відношення до здоров'я, можна  відзначити, що на сьогоднішній день дослідження зарубіжних і вітчизняних вчених щодо внутрішньої картини здоров'я у підлітків представлені фрагментарно, хоч в підлітковому віці ВКЗ є одним з головних показників формування здоров’язберігаючої поведінки (Г.М.Даниленко, 2006).

Таким чином, психологічну роботу із підлітками, що мають затримку статевого розвитку, треба спрямовувати не тільки на стабілізацію їх емоційного стану але й на корекцію їх внутрішньої картини здоров’я.

У другому розділі “Матеріали та методи дослідження” представлено характеристику досліджуваних груп й обґрунтовані методи дослідження.

Для реалізації мети і завдань дисертаційної роботи було проведено комплексне психодіагностичне дослідження, в якому взяли участь 216 осіб, з них 85 хлопців із затримкою статевого розвитку віком 14–17 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у ендокринологічному відділенні клініки ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН». Групу порівняння становили 62 хлопці відповідного віку, школярі загальноосвітніх шкіл м.Харкова, що не мали затримки статевого розвитку. У дослідженні особливостей ставлення до здоров’я, хвороби та лікування своїх дітей прийняли участь 39 батьків  хлопців із ЗСР. Група порівняння складала 30 батьків підлітків, які не мали затримки статевого розвитку. Середній вік батьків, що приймали участь у дослідженні, склав (40,9 ± 0,9) років.

Дослідження ґрунтувалося на принципах добровільності. Батьків та підлітків ознайомили з метою та особливостями проведення психодіагностич­ного дослідження та отримали від них поінформовану згоду на участь у ньому.

У третьому розділі “Внутрішня картина здоров’я та індивідуально-психологічні особливості хлопців із затримкою статевого розвитку” наведено результати комплексного психодіагностичного обстеження підлітків із затримкою статевого розвитку.

Для визначення особливостей внутрішньої картини здоров’я хлопців із затримкою статевого розвитку був проведений порівняльний аналіз внутріш­ньої картини здоров’я основної групи та групи порівняння. Встановлено, що  в ієрархії структурно-змістовних компонентів внутріш­ньої картини здоров’я у хлопців із ЗСР одне з перших рангових місць посідає тілесний компонент, який зустрічався в 5 раз частіше, ніж у групи порівняння (25,8 % проти 4,9 %, Рφ < 0,001), що обумовлено наявністю у хворих підлітків досвіду переживання хвороби, яка безпосередньо пов’язана із тілом. Підлітки із ЗСР більш відзначали соціальні аспекти здоров’я (спілкування, стосунки з друзями та батьками): мотиваційно-потребовий (17,7 % проти 3,3 % у здорових перевесників, Рφ < 0,001), міжосо­бистісний (19,4 % проти 1,6 %, Рφ < 0,001) та  сімейно-батьківський компоненти (19,4 % проти 1,6 %, Рφ < 0,001). Відмічалася тенденція до частішого прояву вольового компоненту (19,4 % проти 9,8 %, Рφ < 0,06). Особливості ВКЗ хворих підлітків стосувалися наявності додаткового змістовного компонента – компонента віри (9,7 %), що включав сподівання підлітка на одужання, зцілення, швидше подолання хвороби. Цей компонент був відсутнім у ВКЗ здорових підлітків.

Аналіз частоти показників динамічних шкал внутріш­ньої картини здо­ров’я показав переважання особистісної (ретрофлексивної) позиції  у хлопців із ЗСР у порівнянні зі здоровими підлітками (82,3 % проти 63,3 %, Рφ < 0,001). У хворих хлопців достовірно частіше реєструвалась відмова від будь-яких дій, які були б спрямовані на підтримку здоров’я (12,9 % проти 3,3 % у здорових однолітків, Рφ < 0,02), також хлопці із ЗСР достовірно відрізняються від здорових однолітків  наявністю більш песимістичної оцінки реальності та наявністю руйнівної поведінки щодо власного здоров’я (15,0 % проти 3,3 %, Рφ < 0,001). Майже шоста частина хворих хлопців мали анозогнозичні настанови щодо ЗСР. У підлітків із затримкою статевого розвитку внутрішня картина здоров’я містила уявлення про захворювання, тоді ж як у здорових однолітків у внутрішній картині здоров’я уявлення про хворобу були відсутні (63,9 % здорових хлопців проти 27,4 % хворих підлітків, Рφ < 0,001), що зумовлено наявністю у хлопців із ЗСР досвіду хвороби. У підлітків із ЗСР достовірно частіше виділявся екстернальний локус контролю власного здоров’я як розуміння залежності свого здоров’я від впливу зовнішніх факторів (19,4 %  проти 4,9 % у здорових хлопців, Рφ < 0,001).

Аналіз результатів кластерізації отриманих даних дозволив виділити три типи внутрішньої картини здоров’я, що відображають варіанти ставлення підлітків до свого здоров’я та описуються наступними параметрами: особистісна позиція щодо здоров’я; визначення джерела відповідальності за стан власного здоров’я; стратегія підлітка по відношенню до підтримки власного здоров’я; уявлення про власне здоров’я в континуумі «здоров’я/хвороба».

Визначено, що тип внутрішньої картини здоров’я хлопців із ЗСР обумовлено фактором представленості у ВКЗ підлітка образу хвороби, а саме: ВКЗ хворого підлітка може містити обидві складові і здоров’я, і хвороби; образ здоров’я підміняється образом хвороби, або хвороба виключена з семантичного простору уявлень про здоров’я хворого підлітка. Виділено три типи внутрішньої картини здоров’я (рис.1):

а) адаптивний тип ВКЗ (47,1 %) характеризується  індивідуально-орієнто­ваною особистісною позицією, сполученням пасивної і активної позитивних стратегій щодо підтримки та збереження власного здоров’я, присутністю в уявленнях про здоров’я обох складових – і здоров’я, і хвороби, та переконан­ням залежності свого здоров’я від власних зусиль та особистісних факторів.

б) інвертований тип ВКЗ (24,7 %) характеризується індивідуально-орієнтованою особистісною позицією, пасивною позитивною стратегією щодо підтримки та збереження власного здоров’я, ідентифікацією свого здоров’я із хворобою, сфокусованістю свідомості лише на хворобі, та переконанням залежності власного здоров’я від впливу зовнішніх факторів.

в) дисоціативний тип ВКЗ (28,2 %) характеризується соціально-орієнтованою особистісною позицією із пасивною стратегією щодо підтримки та збереження власного здоров’я як позитивною, так і негативною, що включає декларування здорового способу життя без наявності дій, спрямованих на підтримку власного здоров’я, та переконанням залежності здоров’я від зусиль людини. При наявності ЗСР хвороба виключена з семантичного простору уявлень про здоров’я.

Встановлено, що інвертований і дисоціативний типи є дезадаптивними та потребують психологічної корекції.