Методологічне обґрунтування концепцій соціальної роботи

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
Методологічне обґрунтування концепцій соціальної роботи
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, окреслюється стан наукової розробки проблеми, визначаються об’єкт, предмет та методи дослідження, формулюється його мета і основні завдання, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, розкривається наукова новизна, теоретична та практична значущість отриманих результатів, подається інформація про апробацію результатів, публікації.

У першому розділі «Філософські передумови соціальної роботи» формулюється проблема дослідження й міститься загальна постановка мети дослідження, аналізується існуюче положення справ у соціальній роботі.

У першому підрозділі 1.1. «Соціальна робота як вид суспільної діяльності» аналізується три базові компоненти, які відіграють ключову роль в практичній реалізації соціальної допомоги. 1) Традиції добродійності, які лежать в основі соціальної роботи як такої. Людство накопичило величезний духовний досвід на шляху філософського релігійного осмислення таких категорій як милосердя, співчуття, гуманізм, сенс людського життя. 2) Міжнародне визнання прав людини як вищої цінності у сучасному світі. Таким чином проблеми соціальної роботи підняті на глобальний рівень. 3) Соціальна політика окремих держав. Так, законодавча база України є основним і практично єдиним інструментом реалізації соціальної роботи в нашій країні.

У пункті 1.1.1. «Поняття соціальної роботи та його еволюція» представлено аналіз еволюції поняття "соціальна робота". Розширення предмета соціальної роботи, підвищення її значущості до рівня глобальної, само різноманіття підходів до соціальної роботи, обмеженість ресурсів, необхідність готувати кваліфікованих працівників та інші чинники сучасного життя зробили необхідним: а) теоретичне осмислення соціальної роботи в цілому; б) методологічне обґрунтування напрямків соціальної роботи та безпосередньої практичної діяльності соціальних працівників.

У пункті 1.1.2. «Роль соціальної роботи в розв’язанні глобальних проблем сучасної цивілізації» показано, що соціальна робота як вид соціальної активності має давнє історичне коріння, знаходить відображення у вигляді певних етичних вимог і закладена в положення практично усіх релігійних концепцій. Але тільки в ХХ столітті соціальна робота стала атрибутом життя майже кожної держави і визнаним чинником міжнародного життя. Сьогодні відзначається перехід проблем соціальної роботи на рівень глобальних. Під соціальною роботою тепер розуміють професійну діяльність, яка не зводиться до добродійності або тільки до матеріальної допомоги з боку держави. Вирішальну роль в розширенні предмета соціальної роботи у сучасному світі зіграло визнання пріоритету прав людини.

У пункті 1.1.3. «Соціальна робота в сучасній Україні» представлені основні етапи розвитку соціальної роботи в Україні, а також особливості організації соціальної роботи у наш час. Головною складністю в здійсненні соціальної роботи сьогодні вважається недолік матеріальних ресурсів, в той час, як філософсько-методологічному обґрунтуванню і вдосконаленню самої системи соціальної роботи уваги приділяється недостатньо.

У другому підрозділі 1.2. «Соціальна робота як об’єкт теоретичного дослідження» виділено чотири категорії концепцій соціальної роботи, в яких понад усе помітні ідеологічні та теоретичні зусилля з осмислення змісту соціальної роботи. 1) В релігійних концепціях відбиваються духовні традиції допомоги, вони є історично першими формами організованої добродійності. 2) Психологічні концепції соціальної роботи переважно використовуються в окремих випадках надання допомоги, в індивідуальному консультуванні, в груповій корекції. Психологічний підхід служить основою для розуміння людини, як об’єкту діяльності соціальної роботи. 3) Соціально-правові концепції соціальної роботи відображають різні погляди, що відповідають соціальній політиці окремих держав, питання забезпечення прав людини, заходи відповідальності за надання допомоги тим, що мають потребу, які несе держава і суспільство в цілому. 4) Так звані "комплексні" концепції соціальної роботи. Концепції останньої групи є відносно новими, вони активно розвиваються. У їх числі, більш менш обґрунтовано, називають "системний", "екологічний", "віталістичний" підходи та інші.

У пункті 1.2.1. «Постановка теоретичних питань соціальної роботи в релігійних концепціях» розглянуті релігійні концепції соціальної допомоги. Сьогодні помітно, що різні церкви змінюють і оновлюють свої підходи до добродійності, акцентують увагу на соціальних питаннях. Усі ці зміни говорять про те, що система соціальної допомоги змінилася разом зі зміною церкви як інституту. Проте в оновлених підходах до соціального служіння містяться концептуальні відмінності. У різних релігійних традиціях по-різному відбувається регулювання благодійної діяльності. З іншого боку, загальною рисою усіх релігійних концепцій є те, що питання про їх "теоретичне" обґрунтування не ставиться. Майже ніякої уваги не приділяється методології здійснення добродійності та іншої соціальної допомоги, хоча багато проблем в цій області вимагають опрацювання саме механізмів їх вирішення, тобто потребують ґрунтовної методології.

У пункті 1.2.2. «Психологічні концепції соціальної роботи» розглянуті деякі психологічні підходи в здійсненні цього виду соціальної діяльності. Відмічено, що розглянуті концепції психологічно орієнтованої соціальної роботи носять синкретичний характер і мають відносно вузьку сферу застосування. Про те, що соціальна робота в цілому набуває за допомогою психології відносно строгої методологічної бази, говорити поки що не доводиться.

У пункті 1.2.3. «Соціально-правові аспекти соціальної роботи» розглянуті деякі соціально-правові напрями соціальної роботи. Аналіз показав, що методологічна складова соціально-правових концепцій соціальної роботи зводиться до надмірної опори на законодавство. Здебільшого основним інструментом соціальної роботи визнається лише нормативно-правова база і відповідна політична ідеологія, яка виражається через соціальну політику державних органів і міжнародних організацій. Справедливо вважається, що ідеологічні промахи спричиняють за собою помилки в соціальній сфері. В той же час, це звуження соціальної роботи до правової обмежує предмет соціальної роботи, що часто ускладнює ситуацію і обмежує використання та розвиток альтернативних методів і підходів в соціальній роботі.

У пункті 1.2.4. «Постановка теоретичних питань в комплексних концепціях соціальної роботи» показано, що так звані "комплексні" та "системні" концепції – абсолютно правильні за напрямком пошуків – все ж виявляються такими або тільки по назві, або застосовують системний підхід лише інтуїтивно, не спираючись на визначення і експлікації термінів, що відповідають системному підходу, не проводячи аналізу власне системних характеристик. Ні в одній з таких концепцій не була поставлена методологічна проблема адекватності тієї або іншої методології характеру і завданням соціальної роботи, як з боку теоретичного осмислення, так і з боку практики соціальних працівників. Ось чому знадобилося, в першу чергу, звернутися саме до проблеми адекватності методології.

Другій розділ «Методологічні проблеми соціальної роботи» носить суто філософсько-методологічний характер. Тут проводиться аналіз терміну "соціальна робота", розглядаються шляхи побудови теорії соціальної роботи, в загальному вигляді пропонується вирішення проблеми адекватності методів, у тому числі адекватності завданням, що стоять перед соціальними працівниками.

У першому підрозділі 2.1. «"Соціальна робота" як термін» показано, що термін "соціальна робота" до цього дня не має ні чітко позначених меж, ні однозначного визначення. Об’єкт соціальної роботи безперервно розширюється, і в осяжній перспективі предмет відповідної дисципліні буде, поза сумнівом, також розширюватися. За своїм змістом і об’ємом цей термін тепер дуже помітно розійшовся з терміном "добродійність".

У пункті 2.1.1. «Соціальна робота: концепції або теорії?» зроблено висновок про те, що різні визначення предмета соціальної роботи поки що не передбачають виконання строгих вимог наукової теорії. В той же час аналіз показав, що будь-яке відносно прийнятне на цьому етапі визначення не обходиться без використання теоретико-системної термінології. В якості попереднього узагальнення існуючих визначень було запропоновано наступне: соціальна робота – теоретична і практична дисципліна, яка своїм завданням ставить забезпечення існування і максимальної адаптації усіх членів суспільства до прийнятої в цьому соціумі системи соціальних відносин.

У пункті 2.1.2. «Шляхи формування теорій соціальної роботи» показано, що соціальна робота – як теоретична дисципліна – в ідеалі прагне набути ознаки стандартної наукової теорії. Це передбачало б перетворення її на систему знання з визначуваними і невизначуваними термінами, ідеалізованими об’єктами, правилами отримання нового знання із вже наявного. В цьому пункті розглядаються можливі шляхи формування такої теорії. Зроблено висновок про те, що наявні концепції соціальної роботи, що виникають на стиках з різними гуманітарними дисциплінами, дають їй можливість отримання емпіричного знання з окремих областей свого предмета, але не відкривають шляхів побудови єдиної системи знання з методами, придатними для різних відгалужень соціальної роботи. Показано, що з трьох можливих шляхів виникнення наукових теорій – дедуктивного, індуктивно-емпіричного і шляху конвергенції із вже існуючими теоріями, найбільш прийнятним на сьогодні виявляється третій. Це шлях пошуку таких наукових методів, які могли б бути щеплені на "ствол" концепції соціальної роботи. Але такого роду синтез, "гібридизація" виявиться успішною, якщо теорія, що привноситься до соціальної роботи, виявиться адекватною ідеям та цілям останньої.

У другому підрозділі 2.2. «Проблема адекватності методів інших дисциплін концепціям соціальної роботи» поставлено питання про те, яка з існуючих теорій могла б бути адекватною постановці та вирішенню завдань соціальної роботи. Така теорія повинна відкривати можливість вирішення не стільки кількісних проблем, скільки якісних, і описувати об’єкти соціальної роботи саме як системи. За ознаками релевантності, тобто відповідності за змістом, і дивергентності, тобто розбіжності по засобах, була висунута робоча гіпотеза, що адекватною в даному випадку могла б бути загальна параметрична теорія систем. Якщо робоча гіпотеза вірна, то це відкриває шлях до пошуку відповідних системних закономірностей соціальної роботи.

У третьому підрозділі 2.3. «Параметрична загальна теорія систем як адекватний метод теоретичного обґрунтування соціальної роботи» викладаються основні ідеї загальної параметричної теорії систем і наводиться обґрунтування адекватності системного методу, пропонованого саме цією теорією, завданням соціальної роботи.

У пункті 2.3.1. «Основні ідеї та особливості загальної параметричної теорії систем» коротко викладаються основні ідеї загальної параметричної теорії систем, наводяться два подвійні й додаткові визначення систем за А. І. Уйомовим, вводиться поняття системних параметрів атрибутивного і реляційного типів, містяться елементи мови тернарного опису – формального засобу рішення завдань загальносистемного характеру.

У пункті 2.3.2. «Системне уявлення типів соціальної роботи та її організації» робиться спроба використання дескрипторів системного уявлення об’єкту для отримання принципово іншої, відмінної від тих, що приймаються в концепціях соціальної роботи, класифікації. Зокрема, тут наводиться класифікація самих типів соціальної роботи за ознаками субстратності, структурності, концептуальності. Вказані і змішані види – структурно-субстратний, структурно-концептуальний та інші.

У пункті 2.3.3. «Загальносистемні закономірності як закономірності соціальної роботи» прийнято, що в параметричній теорії систем загальносистемні закономірності виражають стійкі кореляції між значеннями різних системних параметрів. На основі цього дана інтерпретація деяких закономірностей на області об’єктів соціальної роботи. Зроблено висновок про те, що системні закономірності дають можливість будувати прогнози відносно соціальної роботи не на загальних соціологічних ідеях та принципах, а на закономірностях загальносистемного характеру. Деякі з цих прогнозів відносяться до організації соціальної роботи, інші безпосередньо до практики.

У третьому розділі «Системний підхід до аналізу деяких проблем соціальної роботи» показані можливості застосування системного підходу до аналізу актуальних проблем соціальної роботи. Розгляд деяких питань соціальної роботи з точки зору системних досліджень дозволяє показати, що тут ми маємо справу не просто з перекладанням старих проблем в нову термінологію, але й відкриваємо перед собою перспективи подальшого дослідження. Саме у цьому можна угледіти продуктивність пропонованої методології.

У першому підрозділі 3.1. «Системно-параметричний аналіз сім’ї як об’єкту діяльності соціального працівника» показано, що сім’я як об’єкт уваги соціального працівника допускає різні системні уявлення. Але при всіх системних зображеннях концепт відображає ідеологію прав людини. При цьому проблема прав людини з області моралі та юриспруденції переміщується в русло наукового аналізу.

У пункті 3.1.1. «Системні характеристики сучасної сім’ї» показано, що системний підхід будує класифікації сімей не за емпірично даними підставами, а за системними ознаками (системними параметрами). Це дозволяє виділити такі важливі для соціальної роботи атрибутивні системні характеристики, як стабільність сім’ї, її стаціонарність, надійність, форсивність (сила), можливість відновлення (регенеративність) при різних обуреннях.

У пункті 3.1.2. «Коригування соціальної роботи відносно системно-параметричних характеристик сім’ї» розкривається сенс системно-параметричної класифікації сім’ї, який полягає в тому, що при конкретному аналізі відповідних проблем відкривається можливість робити передбачення і оптимально організувати зусилля, спираючись на відповідні системні закономірності. Останні в даному випадку стають закономірностями соціальної роботи. Відносини сім’ї з іншими сім’ями й з системами соціальної допомоги можуть бути осмислені теоретично за допомогою реляційних системних параметрів. Також показано, що формальне зображення різних варіантів внутрішніх і зовнішніх стосунків сім’ї як системи дозволяють соціальному працівникові брати до уваги багато варіантів соціальної роботи, які зазвичай вислизають від уваги при емпіричному підході.

У другому підрозділі 3.2. «Теоретико-системний підхід до проблеми соціальної адаптації» показані можливості застосування системного методу загальної параметричної теорії систем до проблеми соціальної адаптації. У адаптації, в цілому, і в адаптації вихованців закритих установ, зокрема, можна виявити різні особливості, якщо їх розглядати з точки зору включення елемента в систему. При цьому зберігається можливість розглядати адаптаційний процес ще й як синтез двох різних систем. При варіанті, коли не лише приймаюча система, але і новий елемент розглядаються як дві різні системи, ми маємо справу з окремим випадком синтезу систем. Тут потрібно взяти до уваги, що такий синтез можливий тільки у тому випадку, якщо система і майбутня підсистема співпадають за концептами. Коли у систем, різних по субстрату, виявиться одна й та ж структура, то має місце структурний ізоморфізм. Це створює найбільш оптимальні умови для того, щоб адаптація пройшла успішно. Але, якщо говорити саме про адаптацію дітей з інтернатів, то, як правило, соціальний досвід, який визначає вибудовування міжособистісних стосунків (тобто структуру) у цих систем не співпадає з тією структурою, до якої вони адаптуються, а це перешкоджає усьому процесу адаптації. У системному ключі можуть бути переосмислені також існуючі типи адаптації, і окремі адаптаційні технології, вживані соціальними працівниками.

 

Третій підрозділ 3.3. «Два обличчя соціальної роботи» присвячений системному переосмисленню предмета соціальної роботи. Системне уявлення суспільства з точки зору політико-правового концепту і якоюсь мірою релігійного, являє собою, навіть в умовах панування ліберальної ідеї, систему, гомогенну (однорідну) за субстратом. Це передбачається принципом рівності громадян перед світським законом або перед законом Божим. З іншого боку, ідеєю гуманізму спочатку передбачалася гетерогенність людського суспільства. Другий принцип також лежить в основі соціальної роботи – нарівні з ідеєю рівності громадян перед обличчям закону. Але про гуманізм неможливо вести мову, поки йдеться "про тотожних один одному людях". Предмет соціальної роботи, що містить і соціально-правову складову, яка вимагає однакового відношення до людей, і гуманістичну складову, яка припускає індивідуальний підхід до кожної людини, є подвійним і додатковим. Цей наслідок двох системних уявлень – атрибутивного і реляційного. Таким чином отримано висновок, що ніяке уявлення про предмет соціальної роботи за межами двоїстості і додатковості системних уявлень не відповідатиме завданням, які вирішуються соціальними працівниками.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины