ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ГУДВІЛУ НА МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

Актуальність теми. Одним з першочергових завдань економічної політики України є забезпечення умов для активізації діяльності суб‘єктів малого бізнесу, які здатні позитивно впливати на вирішення проблеми зайнятості, розвиток конкурентного середовища тощо. 

Аналіз сучасного стану  легкої промисловості свідчить про підвищення ролі суб‘єктів малого бізнесу.  Це пов‘язано з перевагами малих підприємств, такими як: мобільність організації виробництва, швидка адаптація до змін у зовнішньому середовищі,  систематичне оновлення асортименту продукції, що надає можливість задовольняти потреби споживачів та обумовлює важливість їх розвитку у легкій промисловості.

В умовах конкурентного середовища, збільшення різноманітності товарів все більшого значення для ефективного функціонування підприємства набувають нематеріальні активи, зокрема гудвіл.  Саме позитивний гудвіл відображає нематеріальні переваги підприємства, що вирізняють його серед аналогічних за видом діяльності підприємств,  підсилюють ринкові позиції, збільшують ринкову вартість підприємства, розширюють коло постійних споживачів. Тому надзвичайно важливого значення набуває проблема формування позитивного гудвілу  на малих підприємствах легкої промисловості.

Початок досліджень з проблематики гудвілу, як нематеріального активу підприємства, покладено у працях відомих вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема: Н. Абдулаєва, Д. Андриссена, Е. Брукінга, О. Бутнік-Сіверського, С. Горіна, Г. Десмонда, М. Дишканта, В. Єлісєєва, Р. Келлі,      А. Клименка, Н. Колайка, А. Красовської, В. Ларцева, А. Мендрула,              Т. Примак, Н. Пузині, М. Скотта,  К. Уолша, Г. Чамерссона та інших.

Дослідженням проблем розвитку малого бізнесу присвячені роботи:    З. Варналія, Л. Дмитриченко, М. Єрмошенка, Г. Савіної, В. Сизоненка,          О. Стороженко, Ю. Ткаченка, А. Хімченка та інших.

Аналіз наукових праць показав, що в основному досліджуються теоретичні положення стосовно сутності  гудвілу підприємства, його видів,  методів оцінки, впливу на ринкову вартість підприємства.   Поза увагою залишились питання щодо формування позитивного гудвілу на малих підприємствах   легкої промисловості.

Актуальність зазначених проблем та необхідність розширення діапазону наукового пошуку нових рішень зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно з планами науково-дослідницьких робіт Київського національного університету технологій та дизайну за темами: «Розробка механізмів стратегічного розвитку підприємств легкої промисловості, системних технологічних комплексів автоматизованої підготовки виробництва та виготовлення конкурентоспроможної продукції з використанням методів дизайну, менеджменту та маркетингу в умовах ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0102U001413, 2002-       2004 рр.); «Проблеми розвитку промислових підприємств на інноваційних засадах» (номер державної реєстрації 0205U007035, 2005 р.), “Розробка сучасних інструментальних методів управління підприємством, технологічними процесами виготовлення конкурентоспроможної продукції” (номер державної реєстрації 0105U002389, 2005-2007 рр.). Особистий внесок автора полягає в розробці методичних підходів до формування  позитивного гудвілу на малих підприємствах легкої промисловості.

 Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних положень, рекомендацій та пропозицій щодо формування позитивного гудвілу на малих підприємствах легкої промисловості. Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувались такі завдання:

- узагальнити теоретичні засади формування гудвілу, зокрема, на малих підприємствах;

- визначити характерні риси гудвілу як нематеріального активу підприємства;

- виявити особливості становлення та розвитку малого бізнесу в  Україні; 

- розглянути галузеві умови функціонування малих підприємств легкої промисловості;

- дослідити особливості розвитку гудвілу малих підприємств легкої промисловості;

- проаналізувати можливості застосування існуючих методів оцінки гудвілу для малих підприємств;

- обґрунтувати вплив позитивного гудвілу на фінансово-економічні показники діяльності підприємства;

 - розробити методичний підхід до формування позитивного гудвілу на малих  підприємствах легкої промисловості.

Об’єктом дослідження є процеси формування позитивного гудвілу на малих підприємствах легкої промисловості.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні аспекти формування позитивного гудвілу на малих підприємствах легкої промисловості.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є фундаментальні положення сучасної економічної теорії,  наукові праці вітчизняних та зарубіжних спеціалістів з проблематики гудвілу як нематеріального активу підприємства.

Для вирішення поставлених у роботі завдань були використані загальнонаукові та спеціалізовані методи дослідження процесів і явищ у їх взаємозв’язку та динаміці, зокрема, узагальнення та структурно-логічного аналізу (для узагальнення теоретико-методологічних засад управління гудвілом як нематеріальним активом підприємства), статистичний та  економічний аналіз (для виявлення тенденцій розвитку малого бізнесу, дослідження особливостей функціонування малих підприємств легкої промисловості), опитування (для дослідження ставлення керівників малих підприємств щодо розвитку окремих складових нематеріальних активів), аналізу, синтезу, угрупування та порівняння (для визначення складових елементів, що формують гудвіл підприємства), структурно-логічне моделювання (для розробки алгоритму формування позитивного гудвілу  підприємства).

Інформаційну базу дисертаційного дослідження складають законодавчі акти та нормативно-правові документи, дані Державного комітету статистики України, Міністерства промислової політики України, Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного департаменту інтелектуальної власності,  монографії вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали періодичних видань та науково-практичних конференцій, ресурси мережі Інтернет, фінансова звітність підприємств легкої промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку та поглибленні теоретичних та методичних положень щодо формування позитивного гудвілу на малих підприємствах легкої промисловості. До найбільш важливих результатів належать такі:

вперше:

- розроблено методичний підхід до формування позитивного гудвілу на малих підприємствах, який передбачає розвиток складових елементів гудвілу, що дає змогу позитивно впливати  на величину гудвілу та вартість підприємства; 

 удосконалено:

- класифікацію гудвілу, шляхом розширення переліку класифікаційних ознак;

- методику визначення гудвілу підприємства, яка, на відміну від існуючих,  враховує складові елементи гудвілу та  особливості діяльності малих швейних підприємств;

набули подальшого розвитку:

-  внутрішнє структурування законодавчої бази та державної політики щодо становлення та розвитку малого бізнесу України; 

- понятійно-категоріальний апарат управління гудвілом, зокрема систематизовано складові елементи гудвілу;

- способи визначення рівня позитивного гудвілу, що, на відміну від існуючих,  ґрунтується на розрахунку коефіцієнту гудвілу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні 

положень, рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення методичного підходу формування позитивного гудвілу на малих підприємствах легкої промисловості. Ці рекомендації та пропозиції можуть бути використані з метою підвищення ринкової вартості та покращення фінансово-економічних показників діяльності підприємства. 

Розроблені практичні рекомендації впроваджені на малих швейних підприємствах ТОВ «Силует», м. Київ (довідка про впровадження від 22.10.2008 р. № 12), ТОВ «Літо-ЛТД», м. Н. Розділ (довідка про впровадження від 03.11.2008 р. № 11/2) , та ЗАТ «Юність», м. Київ (довідка про впровадження від 07.11.2008 р. № 308).

Результати досліджень теоретичного і прикладного характеру використовуються у навчальному процесі Київського національного університету технологій та дизайну МОН України при викладанні дисциплін «Маркетингова політика комунікацій», «Бренд-менеджмент» (довідка про впровадження від 11.11.2008 р.)

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, які викладені   в дисертаційній роботі і виносяться на захист, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесок автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях та семінарах: Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції студентів і молодих учених «Інноваційні процеси в управлінні сучасними організаціями в постіндустріальній економіці» (м. Київ, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість» (м. Київ, квітень 2006 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених «Проблеми та шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств» (м. Севастополь, травень 2007 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі «Україна – Латвія – Білорусія – ЄС: сучасний стан і перспективи» (м. Херсон, м. Рига, м. Гомель, 2007 р.); Всеукраїнських наукових конференціях молодих вчених та студентів (Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 рр.)

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 2,6 д.а., з яких автору належить       2,25 д.а.,  у тому числі  6 робіт надруковано у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,1 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 3 розділів,  висновків, 12 додатків, списку використаних джерел (165 найменувань). Загальний обсяг дисертації складає 185 сторінок комп’ютерного тексту, робота містить 30 таблиць та 33 рисунка.