«АМЕРИКАНИЗАЦИЯ» КАК КОНВЕРГЕНТНЫЙ ПРОЦЕСС В РЕЛИГИОЗНОЙ ЖИЗНИ СОВРЕМЕННОСТИ: СОЦИАЛЬНО –ФИЛОСОФСКИЙ АСПЕКТ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

     У вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної проблематики, визначаються об’єкт, предмет, мета та завдання дисертації, методика дослідження, його наукова новизна, теоретичне й практичне значення, наводяться дані про характер апробації роботи, а також вмотивовано її структуру.

     У першому розділі «Теоретико - методологічні засади в  дослідженні американізації» представлені підходи  до аналізу поняття американізації в соціально-філософському знанні; розкриваються особливості методології дослідження американізації як конвергентного процесу сучасності; охарактеризовано ґенезу, розвиток та сучасний стан американізації як соціального процесу сучасності.

     У підрозділі 1.1 «Сучасний плюралізм підходів дослідження американізації» аналізується ступінь вивчення проблематики в працях вітчизняних та зарубіжних дослідників, розкривається рівень теоретичного осмислення феномену американізації в суспільстві та з’ясовуються основні риси, притаманні для даного предмета дослідження.

     Теоретико-методологічну та концептуально-фактологічну базу дисертації складають праці Р. Арона, З. Бжезинського, Р. Беллаха,  Д. Белла,                        П. Бергера, Ж. Бодрійара, М. Вебера, Р. Вентца, Дж. К. Гелбрейта,                        У. Джемса,  Д. Ерв’є-Леже, Х. Казанови, Т.Ф. Кузнецової,  В. Легойди,            К. Мак-Доннела, М. Маклюена, Д. Медоуза, Л. М. Мітрохіна, М. Нолан,              Т. Парсонса, Ч. Пірса, Х. Ортега-і-Гассета, Б. Рассела, Т. Розака, У. Ростоу,   П. Тілліха, А. де Токвіля, А.Тойнбі, Е. Тоффлера, А. І. Уткіна,                       Е. Дж. Фрікгольм,  Ф. Фукуями, Ф. Хсю.

      Надано уваги також науковим дослідженням у незалежній Україні, зокрема працям таких науковців: Є. Р. Боренштейна,  М. С. Дмітрієвої,                А. Н. Колодного, Е. І. Мартинюка, П. Ю. Павленка, М. В. Пальчинської,               О. П. Пунченка, О. Н. Сагана, В. В. Титаренко, Л. О. Філіпович,                        В. Е. Єленського та ін.

     Визначається, що взаємодія та взаємовплив національного та релігійного повстали об’єктом всебічного дослідження багатьох вчених.

     Підходи до багатоаспектного питання американізації в соціальному житті в багатьох ракурсах висвітлено в дослідженнях істориків, економістів, літераторів, соціологів, політологів, релігієзнавців, етнологів, філологів і філософів.  У розділі наведено їхні праці та охарактеризовано наукові позиції авторів.

     Однак питання саме американізації як конвергентного процесу в релігійному житті сучасності торкалися лише окремі науковці, це питання не є достатньо висвітленим, принаймні з соціально - філософської точки зору. 

     Сутність самого процесу американізації як конвергентного процесу соціально-релігійного життя сучасності, залишається маловивченою, показано, що дослідниками набрано неабиякий фактаж, описано багато ситуацій, подій, вражень, але бракує їх узагальнень, генералізації, концептуалізації, періодизації.

      Зазначається, що цю проблему можна осмислити у зв’язку з новими концепціями, які досі залишаються поза увагою загального соціально-філософського дискурсу.

    У цьому підрозділі надано уваги зарубіжним дослідженням, які проаналізовані як в оригіналі (часто вперше в український філософії), так і в перекладі, що мають відношення до розгляду процесу американізації як соціального процесу. Обґрунтовується необхідність соціально-філософського підходу до проблеми, що розглядається.

     У підрозділі 1.2 «Методи дослідження американізації» надається увага категоріальним засадам цього феномену. Проаналізовано американізацію як складний, багаторівневий соціокультурний феномен, який має сукупність різних компонентів і виконує впливові функції в суспільстві.

     У підрозділі аналізуються деякі категорії соціальної філософії, які конкретизуються за допомогою контент-аналізу та  генетичного методу. Також феномен, який досліджується, розглянуто в концептуальній системі конвергентних процесів сучасного соціуму.

     У цьому підрозділі ми знову звертаємось до праць авторів, наведених вище, але вже в якості методологічних засад, це роботи Р. Арона,                                   Дж. К. Гелбрейта, Х. Казанови, М. Маклюена, Д. Медоуза, М. Нолан,                   Б. Рассела, Т. Розака, У. Ростоу, П. Тілліха, А. Тойнбі, Е. Тоффлера,                       А. І. Уткіна, Ф. Фукуями та українських вчених - М. Ю. Бабія,                        О. В. Добродум, Е. І. Мартинюка, О. Е. Нікітченко.

     Для більш глибокого вивчення соціуму США було додатково розглянуто праці З. Бжезинського, Д. Бурстіна, М. Вебера, У. Джеймса,     Д. Дьюї, Е. Дюркгейма, С. Ліпсета, Г. Маркузе, Т. Парсонса, Ч. Пірса,             А. де Токвіля, С. Хантінгтона та інші.

     Використаний метод контент-аналізу дозволив узагальнити деякі матеріали, а також ,завдяки його номотетичному характерові, виокремити в дослідженні схожі і закономірні елементи в цій царині соціуму.  Використано ідіографічний підхід, який зумовив виявлення відмінних елементів суспільства у визначеній сфері.

     Генетичний метод дозволив виділити головні етапи поширення релігій американського походження в Україні. Було побудовано хронологію входження релігій американського походження в український соціум. За допомогою цього методу дійшли також до висновку про тенденцію до змін деяких українських цінностей на кшталт американських.

    Концепція конвергентних процесів була використана для порівняння американізації з іншими складовими соціальної системи. Завдяки даному підходу ми дійшли до висновку, що американізація є присутньою майже у всіх конвергентних процесах, що відбуваються в сучасному суспільстві.

    У підрозділі відмічено, що процес, що розглядається настільки широкий і багатогранний, що і використана методологія має бути плюралістичною. У дослідженні було зроблено спробу в дусі  М. Вебера побудувати об’єктивну картину явища, що вивчається, ґрунтуючись на  принципі толерантності та передбачаючи критику якогось одного методу в якості единоможливого.

      У підрозділі 1.3 «Розуміння «американізації» у соціально – філософському дискурсі» зазначається, що само поняття «американізація» стосовно щодо релігійного життя з’явилося ще в ХІХ сторіччі, принаймні коли Папа римський Лев ХІІІ засуджував комунізм та американізм. Це поняття з’являлося в журналістиці, головним чином як визначення процесу асиміляції емігрантів та поширення впливу США на суспільний процес у світі в цілому.

     Зараз цій вплив набагато ширший. Загальновідомо, що наприклад, сім із десяти світових брендів знаходяться у США. Багато з них є символами американського образу життя та саме американізації (наприклад: «Coca-Cola», продукція «drive-in», джинси, компанії в галузі ІТ та ін.). Часто американізацію асоціюють із традицією споживання фастфуда в системі ресторанів МакДоналдс та ін. Голівуд та американська теле, кіно, шоуіндустрія - основні джерела уявлення про американську культуру.

      Однак, як показано у розділі, для подальшого розуміння феномену американізації в сучасному суспільстві треба заглибитись у минуле північноамериканського континенту, його історію та філософію ранніх США.

     Відомо, що першими хроністами ще Нової Англії стали історики - протестантські проповідники. Це Уїльям Бредфорд та Джон Уінтроп, а згодом Джон Сміт (який пов'язаний  з нашою країною тим, що  перебував 2 роки в козацькій Сечі, у період правління Самуїла Кошки та Петра Конашевича-Сагайдачного). Пізніше хроністами перших американських колоній стали також протестантські проповідники Уїльям Хаббер, Інкріз та Коттон Мазері, що, безумовно, впливало на світоглядне сприйняття свого місця у світі колоністами.

   Зазначено, що формування таких вагомих для становлення США навчальних закладів, як Дортмундський, Гарвардський коледжі та Принстонський університет було зумовлено саме релігійними потребами американского суспільства того часу, що ще раз підкреслює роль релігії в становленні саморозуміння американської нації.

     У роботі показано найважливіші філософські течії, що поширювались у різні часи в Північній Америці, а саме: пуританський кальвінізм, політична філософія батьків-засновників, деїзм, трансценденталізм, дарвінізм, прагматизм, філософії процесу, мови, аналітична філософія та ін. Представниками цих течій були Д. Адамс, Т. Джефферсон, У. Джеймс,             Е. Джонатан, Д. Дьюї, А. Ейнштейн, Р. У. Емерсон, М. Л. Кінг, Ч. С. Пірс,    Т. Пейн,  Е. Платінга, Х. У. Патнем, Ч. Райт, Р. Рорті, Г. Д. Торо,   Р. Уїльямс, У. Уітмен, Д. Фіске, Б. Франклін.

    Звернення до подій у ранніх Сполучених Штатах та до історії американської філософії та релігії  надає можливість переконатися, що американізація є логічним продовженням так званих «американського духу», «нації з душею церкви», бо саме релігійні сподівання перших пілігримів та протестантська етика були найважливішою причиною, яка привела їх на північ американського континенту, та формувала подальші особливості розвою цієї країни.

     З часів Другої світової війни особливу роль у суспільстві, що глобалізується, починають відігравати Сполучені Штати. Ця роль є настільки загальною, що вплив США на світовий соціум інколи ототожнюють у соціальній думці із самою глобалізацією чи то вестернізацією сучасної людської спільноти . 

      Зазначено, що цінності, притаманні американському суспільству, проаналізовано у творах Р. Н. Беллаха, Д. Бела, М. Вебера, Д. Девайна,                 В. Легойди, П. Сорокіна, Д. Сантаяна, А. де Токвіля, Д. Уінтропа,                        У.  Херберга, Ф.  Хсю.

     У підрозділі надано додаткове значення таким вагомим цінностям американського соціуму, як месіанізм, плюралізм, громадянська релігія, політкоректність, свобода релігії, індивідуалізм, прагматизм, повага до праці. Відзначено, що ці аксеологичні категорії  в сукупності

визначають особливість американської компоненти в релігійному житті світу.

     У підрозділі надано увагу таким формам американізації, як каргокульти, розповсюдженню культурних та релігійних традицій, благодійність, поширення англійської мови як другої мови, політичній, економічній та іншим формам. Показано, як деякі соціальні явища трансформуються у США та виходять  за  межі країни вже в американізованому вигляді.

     У другому розділі «Феномен американізації як конвергентний процес сучасного соціуму» визначено місце американізації в системі конвергентних процесів соціуму; розкривається поняття антиамериканізму як соціального феномену.

     У підрозділі 2.1 «Американізація в системі конвергентних                процесів релігійного життя сучасності» розглянуто особливості феномену американізації  в порівнянні з іншими конвергентними процесами суспільного життя як за кордоном, так і в нашій країні. Цей аналіз здійснено за допомогою концепції конвергентних процесів у релігійному житті Е. І. Мартинюка, керівника «Центру компаративістських досліджень» філософського факультету Одеського національного університету імені  І. І. Мечникова, колектив якого вивчає сучасні процеси релігійного життя, вже понад десятиріччя.

      У підрозділі зазначено, що термін конвергенція вперше в релігієзнавстві застосував німецький дослідник Г. Фрік у своїй праці «Порівняльне релігієзнавство» у 1927 р. У політології, економіці, соціології теорія конвергенції була запропонована пізніше З. Бзежинським, Е. Гелнером,         Дж. Гелбрейтом, У. Ростоу, П. Сорокіним, Я. Тінбергеном,                                  С. Хантінгтоном. Але ця концепція не має необхідного змісту для вирішення проблеми, що розглядається у нашому дослідженні.

      У вітчизняній філософії концепцію конвергентних процесів впроваджує, як було вказано вище, Е.  І. Мартинюк, але вона використовується головним чином для порівняльного релігієзнавства. У традиції, що була запропонована Ф. Шлейєрмахером та підхоплена Г. Фріком для поширення загальної наукової термінології на усі сфери наукового знання, ми обґрунтовуємо необхідність її залучення для розгляду сучасних соціальних процесів взагалі.

     Порівняльний аналіз таких конвергентних процесів, як акселерація, актуалізація есхатології, вестернізація, глобалізація, консьюмеризм, модернізм, нові релігійні течії, постмодернізм, секуляризація та ін., дозволяє встановити, що американізація, в системі конвергентних                процесів сучасного релігійного життя взаємодіє з іншими конвергентними процесами  в  релігійній сфері  відтворення сучасного  суспільства. Особливості американізації як   конвергентного процесу зумовлені тим, що в США найбільш активізовані численні соціальні процеси в порівнянні з іншими країнами.

    У підрозділі відокремлено американізацію від інших конвергентних процесів. На думку дисертанта, американізація - це один із сучасних процесів соціуму, який має спільне з вестернізацією та глобалізацією, але є самостійним феноменом. Американізація - це конвергентній процес у соціальному житті, який трансформує цінності на кшталт норм, які прийняті в США. Вестернізація - це конвергентний процес розповсюдження прийнятих на заході норм і патернів. Глобалізація - це конвергентний процес уніфікації та інтеграції в економіці, політиці та культурі.

    Підсумовано, що американізація та інші конвергентні процеси є невід’ємними галузями суспільного буття, розділити які можна лише теоретично. У реальному житті можна говорити лише про ступінь їхнього переплетіння або ступінь їхньої взаємозалежності.

     У підрозділі 2.2 «Антиамериканізм як соціально-філософський феномен» наведено певні аргументи різних дослідників, які вважають вплив США на суспільство за негативне явище. У підрозділі розглянуто особливості інтерпретації цього впливу в працях філософів, соціологів, політологів, журналістів та інших, починаючи  з ХVIII  сторіччя і до наших часів.

     Розглянуто праці К. Абе, Є. Берковича, Д. Геран - Пілон,                                  Ж. А. де Гобіно, М. Горького, С. Гюнтцеля, Д. Дайнера, Т. Джада,                     В. Іноземцева, П. Катценстайна, Р. Кеохане, С. Кутб, Е. Когута,                      С. Ліпсета, Б.  О’Коннера, Х. Ортега-і-Гассета,   К. де Паува, Г. Померанця,                    Ж. Ф. Ревеля, Г. де Рейналя, Ф. Роже, Д. Свейг, Б. Стокса, М. Ф. Туане,                 П. Холландера. 

     Наведено чотири типи сучасного антиамериканізму: «ліберальний», «соціальний», «суверенно-націоналістичний» і «радикальний». 

     Показано, що антиамериканізм часто виступає як продукт ідеології, що формує  негативні соціальні стереотипи.

     Визначено, що антиамериканізм має й релігійні  прояви: антимодернізм, радикалізм, фундаменталізм. Окреслено сенс і суть антиамериканізму, як соціального процесу в сучасності. У ході історії змінювались його форми, ідеологічні засади, але суть, головним чином, його емоційна складова, залишалась однаковою.

    Доведено, що однією з особливостей американізації, як конвергентного процесу сучасного релігійного життя є його супровід дивергентним процесом - «антиамериканізмом».

    Взагалі, у другому розділі було  виокремлено американізацію як один з конвергентних процесів розвитку теперішнього соціуму, а також порівняно американізацію з іншими конвергентними процесами сучасного соціуму; окреслено  поняття і зміст  сучасного антіамериканізму.

     У третьому розділі «Американізація релігії в історії  українського соціуму» побудовано хронологію входження релігій американського походження в українське суспільство; розкрито ставлення до деяких актуальних  релігійних проблем сучасного соціуму в США та України та способів  їх вирішення.

    У підрозділі 3.1 «Вплив американізації на українське релігійне суспільство» розглянуто особливості генезису американізації як конвергентного процесу в релігійному житті нашої країни. 

    У підрозділі відзначено, що у Західній Європі феномен американізації в соціально-релігійному житті виникає з 1814 р. із заснуванням протестантської американської церкви в Парижі (а потім розповсюджується подальше у Європі), але не має помітного впливу на соціальне буття цих країн. Згодом, через три десятиріччя американізація в релігійному середовищі дістає українських земель.

     Показано, що американизація на української території мала три етапи, або так звані «хвилі». Перша хвиля: починаючи з прибуття перших місіонерів і виникнення послідовників Адвентистів Сьомого Дня, у 1847 р. продовжилася до 50 рр. ХХ ст.; друга відбулась у повоєнні часи з 1941р. по 1945 р., коли США здійснювали різноманітну допомогу СРСР (разом з допомогою поширювався і позитивний образ Америки) і продовжилась до  90 рр. ХХ ст.; третя хвиля: почалась в часи перебудови, пік якої прийшовся на 1991р., коли більшість  з нових релігій були імпортовані в нашу країну та цей процесс продовжується й зараз. Це широко знайомі рухи, такі, як протестантські деномінації, котрі виникали в Європі, але після того, як вони потрапили в США і зазнали деяких трансформацій і в такому вигляді вже опинилися в нашій країні, так само це  і суто американські деномінації (мормони, саєнтологи та ін.), які виникали в США і до того ніколи не мали своїх прихильників в українському суспільстві,  а  також ще одна група рухів, які виникали за  межами  США і Європи (східні релігії та інші) і потрапили в нашу країну з Америки. 

     Підсумовуючи дані українських філософів та власні спостереження, було доведено, що розповсюдження релігій американського походження на території України сприяло підвищенню  інтересу до релігійних книжок;  зацікавленості громадян у вивченні іноземних мов, в тому числі і стародавніх; підвищенню самооцінки, в особистісному плані; створенню, в той чи інший спосіб, «громадянського суспільства»; деякого зниження інтересу до шкідливих звичок; стимулювало імміграційний відтік та ін.

     Наведені матеріали також дозволили встановити, що с розповсюдженням Інтернету в Україні набуває поширення online - релігій, котрі також  імпортовано зі США в нашу країну.

     Підбиваючи підсумок, зазначимо, що американські патерни мають вагому частку в соціальному, а зокрема, релігійному житті України, тому що сьогодні тут налічується приблизно 25 деномінацій американського походження. Це ті релігійні напрями, що виникли в самих США, або ті деномінації, які зазнали трансформацію в цій країні  і були імпортовані в нашу країну.

      У підрозділі 3.2 «Деякі особливості сприйняття американських цінностей в сучасному українському суспільстві» досліджується проблема американізації релігії в процесі відтворення сучасного українського суспільства,  показано, що особливу значущість в сучасному релігійному  житті відіграють такі проблеми, як ставлення до секс-меншин, ролi жінок в релігійних організаціях, актуальні питання біоетики.  Порівняльна таблиця ставлення різних релігійних напрямів до названих проблем дана у цьому підрозділі. Вона демонструє, що ставлення релігійних організацій щодо цих питань у Сполучених Штатах інше, ніж в Україні.

    Зазначено, що українізація, як особливий процес відтворення релігії в українському суспільстві, впливає на релігії,  що походять зі США та поширюються в нашій країні.

    Проблематика американського релігійного життя сьогодні часто збігається  з  українською, але способи вирішення деяких актуальних питань релігійно-суспільного життя в Америці і в нашій країні поки що різні. Як було обґрунтовано вище, США - це країна, що має свої традиції віротерпимості, толерантності та політкоректності. Можна констатувати, що в нашій країні ці риси суспільства ще не стали стійкою та глибокою традицією, як  у більшості розвинутих країн світу.

    Визначено, що актуальні проблеми сучасного релігійного життя потребують свого вирішення і в самих Сполучених Штатах,  тому можна чекати в майбутньому що від того, яке бачення буде домінувати в США, таке й буде впливати  на життя суспільства в цілому і на релігійне також.