Академік О.І.Душечкін (1874 – 1956 рр.): наукова, організаційна робота та педагогічна діяльність у галузі агрохімічної науки :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано його мету та завдання, розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію результатів наукового пошуку.

У першому розділі “Стан наукової розробки, історіографія та джерельна база, методологія дослідження” висвітлено основні етапи розвитку наукової думки з даної проблеми, джерельну базу та методологію дослідження.

У підрозділі 1.1. “Історіографія проблеми” вивчається стан наукової розробки проблеми, здійснюється її історіографічний аналіз.

Процес нагромадження історичних знань з досліджуваної проблеми можна умовно розділити на три періоди. Перший – охоплює кінець ХІХ ст. – 1917 р., другий – радянський (1918-1990 рр.), третій – сучасний (1991-2011рр.).

У першому історіографічному періоді з’являються окремі аналітичні публікації про науково-дослідну роботу О.І.Душечкіна. Наприклад, статті А. Філіпповського про дослідження ученого з впливу мінеральних добрив на рослини¹. Впродовж 1911 р.  в журналі «Опытная агрономия» були надруковані рецензії К.К. Гедройца на перші праці О.І. Душечкіна «Ход поступления главнейших питательных веществ в сахарную свеклу в связи с ходом ее роста», «К вопросу о вымывании нитратов из почвы в южно-русском свеклосахарном районе»². 

_________________________

¹ Филипповский  А.  Результати  опытов  по  улучшению  действия  минеральных  удобрений  под  хлеба / А. Филиповский //  Хозяйство. – 1910.  –  №3. – С.  71 –77.

² Гедройц К. К. Рецензия на статтю А.И. Душечкина «К вопросу о вымывании нитратов из почвы в южно-русском свеклосахарном районе» / К. К. Гедройц // Хозяйство. – 1910.  –  №30. – С.  1353 –1358.; Гедройц К. К. Рецензия на работу А.И. Душечкина «Ход поступлення  главнейших питательных веществ в сахарную свеклу в святи с ходом ее роста» / К. К. Гедройц // Журнал опытной агрономии. – 1911.  –  Т. ХІІ. – кн. 3. – С.  5 – 6.

Рецензент вважав, що роботи О.І.Душечкіна надзвичайно цінні як для науки, так і подальшого розвитку сільського господарства.

Окрему групу матеріалів становлять видання, в яких розкривається створення та діяльність сільськогосподарських товариств на теренах України. Фрагментарні відомості про науково-організаційну роботу  О.І.Душечкіна можна відшукати на сторінках газети «Хозяйство»,  де йдеться про участь ученого в роботі Київського агрономічного товариства, організаційний внесок дослідника в заснування Київської обласної сільськогосподарської станції³.

Вивчення наукової спадщини О.І.Душечкіна значно активізувалося за радянської доби, починаючи з 20-х рр. ХХ ст. Першою працею другого історіографічного періоду стала публікація С.Москвичева, в якій автор поділився враженням про участь О.І.Душечкіна в нараді з дослідної справи сорто-насіннєвого управління цукротресту. О.А.Яната у публікації «Участь Сільськогосподарського наукового комітету у ІІ-му Всеукраїнському агрономічному з’їзді» згадує про О.І.Душечкіна як голову хімічної секції СГНК та делегата з’їзду⁴.

Окрім того, в передмові до «Посібника по сільському господарству» (1947р.) під загальною редакцією члена-кореспондента АН УРСР В.Ф.Старченка, відзначається внесок О.І.Душечкіна в обґрунтування біологічного поглинання поживних речовин у грунті⁵. Фрагментарне висвітлення життя і дяльності О.І.Душечкіна ми знаходимо в працях радянських науковців 1940-50-х рр.⁶. У стислій інформації В.Пересипкін,  П.Гирко відзначають вагомий науковий доробок О.І.Душечкіна, його практичну значимість для сільського господарства. У публікації А.Т.Калачикова  вперше здійснено аналіз основних напрямків науково-дослідницької роботи О.І.Душечкіна, як одного з видатних вчених в галузі агрохімії⁷.

У 1954 р., дослідниками опубліковано низку статей присвячених 80-річчю з дня

___________________

³ Из деятельности Киевского агрономического общества (Протокол 2-го собрания Киевского агрономического общества состоявшегося 25 февраля 1910 г.) // Хозяйство. – 1910.  –  № 13. – С.  581 – 583.; Из деятельности Киевского агрономического общества (Протокол 2-го собрания Киевского агрономического общества состоявшегося 25 февраля 1910 г.) // Хозяйство. – 1911.  –  № 39. – С.  1217 – 1220.; Из деятельности Киевского агрономического общества // Хозяйство. – 1913.  –  № 10. – С.  343.; Из деятельности земств (1.Частное совещение при Екатеринославской Губернской Земской Управе по вопросу об устройстве обласной сельськохозяйственной станции. 2. Совещание комисии по разработке сметы Киевской обласной сельськохозяйственной опытной станции) // Хозяйство. – 1911.  –  № 42. – С.  1370 – 1376.; Областное совещание по вопросу об учреждении обласной опытной станции для Юго-Западного края // Хозяйство. – 1911.  –  № 45. – С.  1472 – 1480.

⁴ Москвичів С. З наради про досвідну справу сорто-насінневого управління цукротресту. 11-13 вересня 1922 / С. Москвичів // Вісник сільськогосподарської науки. –1922. – Т. 1. – Вип. 3. – С. 130 – 131.;  Яната О. А. Участь Сільськогосподарського Наукового Комітету в ІІ-му Всеукраїнському агрономічному з'їзді / О. А. Яната // Вісник сільськогосподарської науки. –1922. – Т. 1. –  Вип. 3. – С. 107 –110.

⁵Посібник по сільському господарству [Головний редактор член-кориспондент АН УРСР В. Ф. Старченко, члени ред. колегії О. П. Каневський, П. В. Рудницький, Ф. Г. Луценко]. – Державне видавництво сільськогосподарської літератури УРСР, Київ – Харків. – Книга 1. – 1946. – 275 с.

⁶ Пересипкін В. Видатний радянський вчений / В. Пересипкін, П. Гирко // Радянська Україна. – 1954. – 11 вересня.

⁷Калачиков А. Т. Видатний вчений нашої країни / А. Т. Калачников // Праці Київського с.-г. ін-ту. – Т. IV. – К., 1947. – С. 5 – 9.

народження та 55-річчю від початку його наукової, педагогічної і громадської діяльності⁸.

Завершальний етап наукової роботи О.І.Душечкіна (помер він у квітні 1956 р.) відображений у некролозі Е.І.Шконде, вміщеному у «Віснику АН УРСР» та журналі «Почвоведение»⁹.

Серед праць радянської доби слід відзначити появу низки публікацій учня  та послідовника О.І.Душечкіна – П.А.Власюка¹⁰, в яких визначається роль його вчителя в розвитку агрохімії, ґрунтознавства та фізіології рослин.  Короткі  відомості про життя  та  діяльність  О.І.Душечкіна подаються в енциклопедичних виданнях 60-80-х рр. ХХ ст¹¹.

Сучасний історіографічний період досліджуваної  проблеми розпочався з проголошенням незалежності України та позначився позитивними зрушеннями в об’єктивному висвітленні наукових постатей ХХ ст. У книгах із серії «Історія Академії наук України»  та виданнях «Академія наук. Персональний склад (1918-1993 рр.)», «Видатні вчені Національної академії наук України (1918-1998 рр.)» ім’я О.І. Душечкіна  відноситься до когорти вчених, які провели комплексні дослідження родючості ґрунтів та агротехнічної й економічної ефективності добрив¹².

У 90-х рр. ХХ ст. з’являється масив праць за авторством О.О.Кочиної, М.М.Городнього, Е.Г.Дегодюка, В.Ф.Сайка, О.Г.Маслак, О.П.Анікіної та інших, в яких всебічно висвітлюється багатогранна науково-організаційна робота академіка О.І. Душечкіна¹³.

____________________

⁸ Лазурський О. В. О.І. Душечкін: До 80-річчя з дня народження і 55-річчя наукової, педагогічної і громадської діяльності / О. В. Лазурський // Колгоспне село. – 1954р. – 12 вересня.; Стрілець К. А. Ювілей видатного вченого / К. А. Стрілець // Вісник АН УРСР. – 1954. – №10. – С. 68-71.; Дмитренко П. А. К 80-летию со дня рождения Александра Ивановича Душечкина / П. А. Дмитренко //  Почвоведение. –1955. – № 1. – С. 88 – 89.

⁹ Олександр Іванович Душечкін : [некролог] // Вісник АН УРСР. – 1956. – № 4. – С. 79 – 80. ; Шконде Э. И. Памяти А.И. Душечкина / Э. И. Шконде // Почвоведение. – 1956. – № 9. – С. 111-112.

¹⁰ Власюк П. А. Розвиток агрономічної хімії та грунтознавства нашої вітчизни / Власюк П. А. – К.: Київський державний університет, 1954. – 48 с.;  Власюк П. А. Досягнення сільськогосподарської науки за роки радянської влади / П. А. Власюк. – К., 1953. – 72 с.; Власюк П. А. Сільськогосподарська наука до 40-річчя Великого Жовтня / П. А. Власюк. – К. : Держсільгоспвидав, 1953. – 653 с.; Власюк П .А. Академік О.І. Душечкін: Біографічний нарис / П. А. Власюк. – К., 1968. – 80 с.

¹¹ Душечкін О. І. // Українська радянська енциклопедія. В 17 т. – Т. 4. Данте-Ешелон / Ред. кол.: М.П. Бажан (голов. ред.) та ін. – К., 1961. – С. 377.; Душечкін О. І. // Український радянський енциклопедичний словник. В 3 т. – Т. І. А-Кабарга / Ред. кол. М. П. Бажан (голов. ред.) та ін. – К., 1966. – С. 655.; Душечкін О. І. / М.І. Поляков // Українська сільськогосподарська  енциклопедія. В 3 т. – Т. 1. АБЕ-ЗАР / Ред. кол.: В. Ф. Пересипкін (відп. ред.) та ін. – К., 1969. – С. 424 – 425.; Душечкін О. І. // Українська радянська енциклопедія. В 12 т. – Т. 3. Гердан-Електрографія / Ред. кол.:М.П. Бажан (голов. ред.) та ін. – 2-е вид. – К., 1979. – С. 501.; Душечкин А. И. // Украинская советская энциклопедия. В 12 т. – Т. 3. Героизм-Желанное / Ред. кол.: М. П. Бажан (гл. ред.) и др. – К., 1980. – С. 490.; Душечкін О. І. // Український радянський енциклопедичний словник. В 3 т. – Т. І. А-Калібр / Ред. кол. Ф. С. Бабичев (голов. ред.) та ін. –  К., 1986. – С. 563.; Александр Иванович Душечкин // Украинский советский энциклопедический словарь. В 3 т. – Т. 1. А-Калі / Ред. кол. Ф.С. Бабичев (гл. ред.) и др. – К., 1988. –  С. 578.

¹² Історія Академії наук України 1918-1993 // Академія наук України; Інститут історії України [ред. кол.: Б.Є. Патон та ін.] – К.: Наук.  Думка, 1994. – 263 с.; Історія Національної академії наук України в суспільно-політичному контексті (1918-1998 рр.) [ред. кол.: С.В. Кульчицький та ін.] – К.: «Фенікс», 1998. – 527 с.; Академія наук України. Персональний склад, 1918 – 1993 рр. – К., 1993. – 51 с.; Видатні вчені Національної Академії Наук України: особові архівні та рукописні фонди академіків і членів кореспондентів у НБУ ім. В.І. Вернадського (1918-1998): Путівник.

¹³ Кочина О. О. Академік Олександр Іванович Душечкін – перший завідувач першої кафедри агрохімії в

 На особливу увагу заслуговує низка праць відомого дослідника В.А.Вергунова, присвячених історії сільськогосподарської дослідної справи в Україні та її фундаторів. Дослідженню спадщини О.І.Душечкіна В.А.Вергунов присвятив окрему роботу, в якій підкреслив, що вчений, створив в Україні загальновизнану наукову школу агрохіміків і фізіологів рослин¹⁴.

Отже, незважаючи на вагомий внесок О.І.Душечкіна в розвиток агрохімічної науки, досі немає спеціального дисертаційного дослідження, в якому б розглядалася наукова, організаційна робота та педагогічна діяльність ученого. Окремі фрагментарні відомості про О.І.Душечкіна, вміщені в дисертаціях¹⁵, лише переконують у необхідності появи комплексної наукової праці про видатного вченого сучасності.

У підрозділі 1.2. “Джерельна база дослідження” зазначається, що реалізація окреслених завдань дисертаційного дослідження здійснювалася за допомогою залучення широкого комплексу джерел, серед яких, як найбільш вагомі, можна виокремити: 1) документи і матеріали фондів державних архівів; 2) масив опублікованих та неопублікованих наукових праць О.І.Душечкіна; 3) журнальна і газетна публіцистика.

Цінні відомості про життя і діяльність О.І.Душечкіна виявлені у фондах Інституту рукопису та Інституту архівознавства Національної бібліотеки ім. В.І.Вер-

_________________________

колишньому СРСР, директор Науково-дослідного інституту фізіології рослин та агрохімії АН УРСР, завідувач кафедри (1923-1956 рр.), учень Д.М. Прянішнікова – основоположника агрохімії / О. О. Кочина, М. М. Городній // Науковий вісник Нац. аграр. ун-ту. – 1998. – Вип. 5. – С. 12-17.; Дегодюк Е. Г. Шляхи поступу агрохімічної науки в Україні – у вимірі часу Інституту землеробства / Е. Г. Дегодюк // Землеробство. – К., 1999. – № 73 спец. випуск. – С. 19 – 27.; Сайко В. Ф. Становлення Інституту землеробства Української академії аграрних наук / В. Ф. Сайко // Землеробство. – К., 1999. – № 73 спец. випуск. – С. 3 – 19.;  Маслак О.Г. Наукова діяльність професора О.І. Душечкіна в Інституті землеробства Української академії аграрних наук / О. Г. Маслак // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць [ Відп. ред. О.Я. Пилипчук]. – Вип. 5. – Дніпропетровськ, 2001. – С. 126 – 129.; Маслак О.Г. Про наукову школу академіка О.І. Душечкіна / О.Г. Маслак // Наукові сільськогосподарські бібліотеки в XXI столітті: Тези доповідей науково-практичної конференції / ЦНСГБ УААН; [Ред. кол.: В.А. Вергунов (відп. ред.) та ін.]. – К.: Нора-Друк, 2002. – С. 52 – 54.; Анікіна О. П. Часопис "Сельскохозяйственное опытное дело" як історичне джерело для вивчення сільськогосподарської дослідної справи в Україні у 20-х роках XX століття (до 80-річчя виходу першого номера) / О. П. Анікіна // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць / Відп. ред. О. Я. Пилипчук. – Вип. 6. – Дніпропетровськ, 2002. – С. 3 –6.

¹⁴ Вергунов В. А. Проблеми організації сільськогосподарської дослідної справи в Україні в 20-30-х роках ХХ століття / В. А. Вергунов // Український селянин. – 2001. – Вип. 3. – С. 290 – 291.; Вергунов В. А. Нариси з історії аграрної науки, освіти та техніки / В. А. Вергунов; УААН, ДНСГБ. – К. : Аграрна наука, 2006. – 492.; Вергунов В. А. Олександр Іванович Душечкін –славетний вчений, агрохімік і фізіолог рослин, педагог / В. А. Вергунов // Агроекологічний журнал. – 2004. – № 4. – С. 79 – 81.

¹⁵ Чайка Н. Г. Становлення та розвиток наукових установ при сільськогосподарських товариствах правобережної України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук.: спец. 07.00.07. «Історія науки і техніки» / Н. Г. Чайка. – К., 2005. – 22 с.; Білоцерківська А. С.  Професор А.Г. Терниченко (1882-1927) – вчений, педагог, організатор сільського сподарської науки та освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук.: спец. 07.00.07. «Історія науки і техніки» / А. С. Білоцерківська – К., 2008. – 21 с.; Пильтяй О. М. Розвиток дослідної справи в аґрунтознавстві України (30-ті роки ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук.: спец. 07.00.07. «Історія науки і техніки» / О. М. Пильтяй – Переяслав-Хмельницький, 2008. – 20 с.; Пашківська О.А. Становлення та розвиток аґрунтознавства в Україні в 20-х роках ХХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук.: спец. 07.00.07. «Історія науки і техніки» / О. А. Пашківська – К., 2009. – 21 с.; Курок О.І.  Еволюція наукової думки про ґрунти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. іст. наук.: спец. 07.00.07. «Історія науки і техніки» / О.І.Курок – К., 2011. – 34 с.

надського, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України,  Державного  архіву  Київської області,  Центрального  державного  архіву громадських об’єднань, архіву президії Національної Академії Наук України.

Серед переліку архівних документів, насамперед слід відзначити документи особистого архіву вченого. Це 932 одиниці  ХХVІ фонду особистого архіву О.І.Душечкіна, що знаходяться в Інституті рукопису Національної бібліотеки ім. В.І.Вернадського.

Основу джерельної бази дисертаційного дослідження склали наукові роботи О.І.Душечкіна, 244 опубліковані та 102 неопубліковані праці. Ретельно проаналізовані праці вченого дозволили нам відтворити цілісну картину наукових інтересів та результатів його науково-організаційної роботи та педагогічної діяльності.

Важливим джерелом вивчення проблеми стали тогочасні періодичні видання (газети, журнали, бюлетні), які в хронологічній послідовності зафіксували найвагоміші етапи життя і наукової роботи вченого, сприяли з’ясуванню світоглядних позицій О.І.Душечкіна.

Вивчення окресленої проблеми дисертаційного дослідження вимагало пошуку і опрацювання значного масиву літератури, яка зберігається в бібліотеках м. Києва: Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці УААН, Національній бібліотеці ім. В.І. Вернадського, Національній парламентській бібліотеці.

Таким чином, комплексне використання наукових праць вченого, архівних документів, періодичних видань сприяло досягненню поставленої мети дослідження, а саме: цілісному і всебічному вивченню науково-дослідної, організаційної роботи та педагогічної діяльності академіка О.І.Душечкіна по становленню і розвитку  агрохімічної  науки  в Україні.

У підрозділі 1.3. “Методологія дослідження” описані основні методи, що були використані в процесі дослідження та їх поєднання відповідно до методологічних принципів наукового пошуку з історії науки і техніки.

Методологічні засади дисертації базуються на загальнотеоретичних принципах науковості, історизму, об’єктивності, системності, багатофакторності та всебічності пізнання у поєднанні з комплексом методів історико-аналітичного дослідження: аналітичним і синтетичним, бібліографічно-статистичним, джерелознавчим, архівознавчим та бібліографічного аналізу. Окрему групу становлять методи: порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, ретроспективний, логічно-аналітичний, описовий та методи періодизації і персоніфікації.                                      

Таким чином, використання сучасних принципів і методів наукового дослідження дало змогу проаналізувати і синтезувати зібраний матеріал, забезпечити його репрезентативність, уникнути суб’єктивних суджень, вийти на обґрунтовані висновки.

У другому розділі “Основні етапи формування О.І.Душечкіна як вченого-агрохіміка-ґрунтознавця-фізіолога рослин” відтворено цілісну картину формування наукового світогляду, становлення особистості вченого, запропонована періодизація наукової діяльності О.І.Душечкіна та охарактеризовані найсуттєвіші

віхи його науково-організаційної роботи, зокрема, поглиблено розкрито його внесок у становлення науково-дослідних установ сільськогосподарського спрямування.

У підрозділі 2.1. “Становлення наукового світогляду О.І.Душечкіна (1897-1903рр.)” висвітлено період здобуття фундаментальних наукових знань, визначено основні чинники формування наукового світогляду майбутнього вченого.

О.І.Душечкін народився 13 серпня 1874 р. в сім’ї селянина-лоцмана села Опеченський Рядок Боровицького повіту Новгородської губернії. Одержавши початкову освіту у місцевій сільській школі, він продовжив навчан­ня в гімназії в Петербурзі, після закінчення якої в 1893 р. вступив на природничо-історичне відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету.

На формування наукового світогляду О.І.Душечкіна великий вплив мали вчені О.М.Бекетов, О.С.Фамінцин, В.М.Меншуткін, П.Ф.Лесгафт, В.В.Докучаєв, О.В.Со­вєтов. Під керівництвом свого першого вчителя, доктора наук з землеробства О.В.Совєтова, у 1897 р. О.І.Душечкін спеціалізується з агрономії, пише і успішно захищає дипломну роботу «Часть водораздела Вельгия-Мста». Вже в студентські роки О.І.Душечкін цікавиться працями природодослідників І.Лемана, І.Моделя, А.Теєра, А.Т.Болотова, М.В.Ломоносова, К.А.Тімірязєва, Д.І.Менделеєва, Д.М.Прянишникова,. В 1897-1899 рр. О.І.Душечкін удосконалює свої знання з хімічної технології і органічної хімії у кращих фахівців Політехнічного інституту в Цюріху (Швейцарія) та в інших лабораторіях за кордоном. У червні 1899 р. він вступає на хімічне відділення Політехнічного інституту, де впродовж першого семестру займається вдосконаленням з хімічної технології у професора Лунге (хіміка-технолога). Впродовж другого семестру О.І.Душечкін працює у відомого спеціаліста з органічної хімії професора Бамбергера. Тут О.І.Душечкін розпочинає докторську роботу, але, за збігом обставин, через деякий період повертається до Росії.

Повернувшись на Батьківщину в жовтні  1899 p., він працює в лабораторії Департаменту митних збо­рів на посаді хіміка. Але в грудні цього ж року за участь у перевезенні і зберіганні нелегальної соціал-демократичної літератури О.І.Душечкін був заарештований царською охранкою і після семи місяців ув’язнення висланий на два з половиною роки під нагляд поліції у Новгородську губернію. Після заслання йому було заборонено проживати в столичних містах і губерніях Російської імперії.

В травні 1903 р. О.І.Душечкін переїжджає до Києва, де і працює упродовж життя. Саме з цього періоду розпочалася плідна науково-дослідна робота вченого по становленню агрохімічної науки на теренах України.

У підрозділі 2.2. “Наукові пошуки О.І.Душечкіна під час роботи на дослідних полях Всеросійського товариства цукрозаводчиків (1903-1915 рр.)” досліджено, що після переїзду до Києва влітку 1903 р. О.І.Душечкін розпочинає роботу в лабораторії органічної технології Київського політехнічного інститу­ту. Опис проведених дослідів О.І.Душечкін висвітлив у науковій праці «Действие перекиси натрия на растительные волокна», яка була опублікована в «Журнале Русского химико-физического общества» у 1903 p.

У жовтні 1903 р. О.І.Душечкін влаштовується на посаду агрохі­міка в лабораторії дослідних полів Всеросійського това­риства цукрозаводчиків, де працює до 1912 р. Починаючи з 1905 p., він систематично співпрацював з декількома журналами: «Ведомости сельскохозяйственной промышлености», «Вестник сахарной промышлености», «Журнал опытной агрономии» та газетою «Хозяйство». Дослідження, які проводив О.І.Душечкін охоплювали досить широке коло питань. Поряд з проблемами агрохімії, ґрунтознавства, фізіології рослин, він проводив дослідження  в галузі захисту рослин, кормовиробництва, садівництва, тваринництва, ветеринарії.

У 1911 р. О.І.Душечкін в «Трудах Сети опытных полей Всероссийского общества сахарозаводчиков» опублікував монографію «Ход поступления главнейших питательных веществ в сахарную свеклу, в связи с ходом ее роста», яка мала як теоретичне значення, так і практичне застосування в живленні буряків  шляхом вироблення оптимальної системи удобрення.

Упродовж 1909-1913 рр. О.І.Душечкін був дійсним членом Київського агрономічного товариства, неодноразово клопотав щодо організації Київської обласної сільськогосподарської станції, висвітлював свої наукові відкриття на з’їздах та зібраннях учених, сільськогосподарських виробників. Вчений був учасником першого Всеросійського сільськогосподарського з’їзду (1-10 вересня 1913 р., м. Київ), Менделеївських з’їздів у Петербурзі, природо-дослідницьких і лікарських зібрань у Москві та в Петербурзі в 1913 р.

О.І.Душечкін пропрацював агрохіміком лабораторії мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків до 1912 р. Згодом він влаштувався на посаду помічника завідуючого контрольно-хімічною лабораторією Південно-Російського товариства заохочення землеробства і сільської промисловості, де провів низку досліджень по вивченню  процесів, що відбуваються в ґрунтах. В Південно-Російському  товаристві заохочення землеробства і сільської промисловості О.І.Душечкін працював до переходу наукових установ цього товариства в підпорядкування  Головцукору в 1919 р., де вчений очолив одну з лабораторій  цієї установи.

У підрозділі 2.3. “Участь О.І.Душечкіна в організації Київської сільськогосподарської дослідної станції (1915-1930 рр.)” проаналізовано організаційну роботу вченого, як важливу складову сільськогосподарської дослідної справи на теренах України на початку ХХ ст.

  Учений узяв безпосередню участь в організації Київської сільськогосподарської дослідної станції. У документах ЦДАВОВУ підтверджується участь О.І.Душечкіна в організації вищезгаданої установи ще в 1911р., а не 1915 р., як це вказують у своїх працях А.П.Власюк та О.К.Філіпповський.

У Київській обласній сільськогосподарській дослідній станції вчений вивчає впливи фосфорної кислоти, міне­ральних та органічних добрив на різних типах ґрунтів.

У 1917 р. О.І.Душечкін долучився до організації Київської Обласної Профспілки хіміків і Київської Обласної Профспілки агрономів «Агросоюзу» та був його головою аж до ліквідації в 1921 р.  Впродовж 1919-1920 рр. О.І.Душечкін виконував обов’язки завідувача сільськогосподарської хімічної лабораторії Головцукру.

З січня 1920 р. по червень 1921 р. учений завідував науковими установами Київського губернського земельного відділу (КГЗВ), який координував роботу земельних органів усіх 12 повітів, що входили до складу адміністративного утворення: Бердичівського, Білоцерківського, Богуславського, Звенигородського, Київського, Липовецького, Радомишльського, Уманського, Сквирського, Переяславського, Таращанського.

З 1 липня 1920 р. О.І.Душечкін обіймає посаду завідувача секції Досвідної (так тоді називалася) Агрономії Сільськогосподарського Наукового Комітету України (СГНКУ), яка згодом була перетворена на Комісію Досвідної Сільськогосподарської Справи при СГНКУ. За час існування в Києві Комісія Досвідної Сільськогосподарської Справи СГНК розробила свій статут і перспективний план роботи, визначилась стосовно організації мережі сільськогосподарських дослідних установ.

Під керівництвом О.І.Душечкіна велися експериментальні роботи Хімічної Секції СГНКУ  в  Інституті сільськогосподарської Хімії.  Керівником Інституту, як і Хімічної Секції був О.І.Душечкін. Наукові дослідження стосувалися методики визначення фосфорної кислоти в ґрунті, хімічного дослідження зразків ґрунтів України (за дорученням Секції Ґрунтознавства), хімічного дослідження зразків кормів (зібраних Зоотехнічною Секцією), методики визначення фосфату калію, з метою її спрощення.

З 1923 по 1925 р. О.І.Душечкін – уповноважений НКЗС по сільськогосподарській дослідній справі у Києві. А в період з 1925 по 1928 р. він очолює Контрольну Обласну насіннєву станцію та хімлабораторію при ній. У цей час у «Бюлетні Київської обласної сільськогосподарської дослідної станції»  за 1925р. виходить у світ стаття О.І.Душечкіна «Насіння червоної конюшини за дослідами Київської крайової контрольно-насінної станції в 1924-1925 рр.».

Водночас О.І.Душечкін продовжував очолювати відділ агрохімії Київської обласної сільськогосподарської станції до 1930 р., часу її реорганізації.

У підрозділі 2.4. “Внесок О.І.Душечкіна в становлення і розвиток науково-дослідних установ (1928-1956 рр.)” з’ясовано, що О.І.Душечкін брав активну участь в організації науково-дослідних установ агрохімічного напрямку радянської доби.

З 1928 р.  вченого призначено директором Центральної агрохімічної лабораторії (ЦАХЛ) Наркомзему УРСР, на базі якої згодом організовано Український науково-дослідний інститут землеробства.

Дослідження низки реорганізаційних моментів, пов’язаних з існуванням ЦАХЛ, дозволили встановити передісторію створення Інституту соціалістичного землеробства (нині Інститут землеробства УААН), де до 1938 р. О.І.Душечкін керував відділом хімізації, а з 1944 по 1946 рр. працював заступником директора з наукової роботи. Водночас, було з’ясовано, що основними питаннями наукових досліджень вченого в цей період були: використання добрив під цукрові буряки, внесення мінеральних добрив у глибокі шари ґрунту, питання хімізації сільського господарства Радянської України та способи докорінного покращення ґрунту.

В 1946-1953 рр. О.І.Душечкін був керівником  Інституту фізіології рослин та агрохімії АН УРСР. Основними напрямками досліджень очолюваного ним Інституту фізіології та агрохімії були фізіологія і біохімія кореневого живлення рослин та біологічна фіксація азоту в повітрі, вивчення умов стійкості сільськогосподарських рослин та природи дії на них іонізуючих випромінювань, підвищення ефективності використання місцевих джерел добрив на основі вивчення фізіологічних та біохімічних процесів, що відбуваються в рослинах.

Отже, формування О.І.Душечкіна як ученого-агрохіміка-ґрунтознавця-фізіолога рослин проходило під впливом провідних учених-природодослідників Петербурзького університету та науковців Політехнічного інституту Швейцарії. Наукові пошуки О.І.Душечкіна поглиблювалися під час його роботи на дослідних полях Всеросійського Товариства цукрозаводчиків, в Київській сільсько-господарській станції, СГНКУ, ЦАХЛ, Інституті фізіології та агрохімії рослин АН УРСР.

У третьому розділі “Наукова робота та педагогічна діяльність академіка О.І.Душечкіна” розглянуто основні напрямки наукових досліджень вченого, розкрито значення наукового доробку О.І.Душечкіна на тлі розвитку агрохімії, фізіології рослин та ґрунтознавства,  досліджено його педагогічну діяльність та внесок у підготовку фахівців у галузі сільського господарства.

У підрозділі 3.1. “Науковий доробок академіка О.І.Душечкіна з агрохімічних проблем” проаналізовано основні здобутки вченого в галузі агрохімії.

  У науково-дослідницькій роботі О.І.Душечкіна по  становленню  і  розвитку  агрохімічної  науки  в Україні  можна виділити два періоди: 1903-1917рр., коли він працював в мережі дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків і радянський період.

До першого періоду відносяться низка робіт у галузі вітчизняної агрохімії: “Наблюдение за ходом нитрификации в почве” (1905 р.), “Аммиачное удобрение под картофель” (1909 р.).

О.І.Душечкін уперше в Російській імперії дослідив процеси нітрифікації і амоніфікації в період вегетації на зайнятих рослинами територіях  в умовах пару, що дало можливість регулювати  внесення нітратних добрив у ґрунт.

 Фундаментальним доробком цього періоду була праця О.І.Душечкіна «Ход поступления главнейших питательных веществ в сахарную свеклу в связи с ходом ее роста».У названій праці О.І.Душечкін обґрунтував систему удобрень цукрових буряків, що послугувало підґрунтям для розробки такого агроприйому, як основне глибоке передпосівне внесення добрив.

У радянський період О.І.Душечкіним було виявлено особливості нітрифікації (нагромадження азотних солей) в умовах українських чорноземів,  розроблено техніку внесення добрив у ґрунт та систему удобрення сільськогосподарських культур у сівозміні.

У 30-х рр. ХХ ст. О.І.Душечкін вивчав особливості застосування азотистих добрив на ґрунтах Лівобережної та Правобережної України.

З метою підвищення ефективності мінеральних добрив, О.І.Душечкін запропонував нову на той час пошарову систему їх внесення та висвітлив це в праці «Вплив пошарового осіннього внесення добрив на врожай цукрових буряків і інших сільськогосподарських культур» (1941р.).

У роки Великої Вітчизняної війни, перебуваючи в евакуації в Казахській РСР та будучи керівником кафедри агрохімії Казахського сільськогосподарського Інституту, О.І.Душечкін провів значну роботу по всебічному  вивченню Кара-Тауських фосфоритів.

Проведенні дослідження під керівництвом О.І.Душечкіна сприяли організації місцевої тукової фосфоритної промисловості в УРСР та заощадженню значних коштів на перевезення мінеральних  добрив (“Проблема удобрений на Украине. Труды Научной конференции по проблеме использования местных источников удобрений УССР” (1951р.)).

У підрозділі 3.2. “Наукові дослідження академіка О.І.Душечкіна з питань ґрунтознавства” встановлено, що наукові дослідження О.І.Душечкіна велися з таких важливих питань ґрунтознавства, як динаміка азоту в ґрунті і її залежність від факторів зовнішнього середовища і, зокрема, від внесення органічних добрив, форм та динаміки фосфору в ґрунті і шляхи підвищення ефективності фосфорнокислих добрив; надходження поживних речовин в рослини й обґрунтування раціональних прийомів удобрень на основі поєднання різних способів і строків їх внесення; найбільш ефективне і повне використання місцевих джерел добрив для підвищення родючості ґрунтів.

Окрім того, О.І.Душечкін був активним учасником з’їздів, нарад, що торкалися ґрунтознавчої проблематики, де неодноразово відмічались наукова цінність доповідей ученого та обґрунтованих ним висновків щодо агровиробничої характеристики ґрунтів України.

У підрозділі 3.3. “Наукова діяльність академіка О.І.Душечкіна в галузі фізіології рослин” показано, що у 1946 р. за участі академіка О.І.Душечкіна було засновано Інститут фізіології рослин і агрохімії АН УРСР, який став новим центром досліджень з фізіології та біохімії рослин. Саме багаторічні дослідження вченого, які збагатили вітчизняну агрохімію розумінням механізмів перетворення низки поживних речовин в ґрунті, дали змогу встановити оптимальні співвідношення для сільськогосподарських рослин між фосфором і іншими елементами живлення. Всі ці розробки О.І.Душечкіна базувалися на фізіологічній основі, що дало змогу запровадити методи внесення добрив та ефективно використовувати місцеві добрива. Водночас, шукаючи пояснень явищам живої природи, О.І.Душечкін завжди тісно поєднував фізіологію рослин з агрономією. Саме завдяки ґрунтовним дослідженням вченого в галузі фізіології та біохімії рослин, ним було розроблено низку практично важливих агрохімічних методів внесення добрив і ефективного використання місцевих добрив (фосфоритного борошна) для підвищення врожайності сільськогосподарських рослин. Його науково обґрунтований підхід, під кутом зору фізіології рослин, передбачив новітні напрямки досліджень фізіологічних процесів, що відбуваються в рослинах.

У підрозділі 3.4. “Педагогічна діяльність академіка О.І.Душечкіна”  розкривається О.І.Душечкін як педагог, його внесок в організацію першої в колишньому Радянському Союзі кафедри агрохімії Київського сільськогосподарського інституту (нині кафедра агрохімії та якості сільськогосподарської продукції імені О.І.Душечкіна Національного аграрного університету), яку він очолював впродовж 1923 -1956 рр.

Свою педагогічну діяльність вчений розпочав у 1921 р. в стінах агрономічного відділу Київського політехнічного інституту, в якості доцента кафедри загального землеробства. Після реорганізації агрономічного відділення вищезгаданого закладу в Київський сільськогосподарський інститут (КСГІ) О.І.Душечкін упродовж 30-ти років працював професором і завідувачем кафедрою агрономічної хімії.

У роки Великої Вітчизняної війни  під час евакуації КСГІ О.І.Душечкін очолив кафедру агрохімії Казахського сільськогосподарського інституту. Після повернення інституту в Київ, наказом Управління вищої школи вчений був затверджений завідувачем  кафедри агрохімії КСГІ, де й продовжував працювати до кінця свого життя. Кафедрою агрохімії КСГІ під керівництвом О.І.Душечкіна проведена значна науково-дослідна робота, яка знайшла своє гідне відображення, як в роботах учнів, так і колег видатного вченого.

Найповніше виявився педагогічний талант О.І.Душечкіна в керівництві аспірантами.  Вчений дуже відповідально ставився до підготовки наукових кадрів. О.І.Душечкін проводив велику роботу по підготовці молодих учених, рецензував кандидатські і докторські дисертації, слідкував за їх апробацією.

Великі заслуги О.І.Душечкіна в підготовці наукових кадрів для сільського господарства нашої країни. Він один із організаторів вищої сільськогосподарської освіти в Українській РСР. За свою 35-річну педагогічну діяльність вчений підготував декілька поколінь агрономів, агрохіміків, фізіологів рослин та ґрунтознавців, які гідно продовжили його справу. Його наукова школа ствердилася розробкою теорії та практики живлення сільськогосподарських культур, кругообігу поживних речовин, зберігання та використання органічних добрив, упровадження ефективних технологій використання добрив і стала загальновизнаною як в Україні, так і за кордоном.