УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕНТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ

Краткое содержание

Актуальність теми дослідження. Зростання дефіциту фінансових ресурсів в економіці України на фоні світової фінансової кризи, висока мінливість вартості залучення та непередбачуваність вартості розміщення ресурсів обумовлюють високу складність управління процентним ризиком у банках. Саме тому управління процентним ризиком є одним з першочергових завдань банківського менеджменту.

Дотепер банківська система України була зорієнтована на фінансування довгострокових банківських активів короткостроковими ресурсами, що в сучасних умовах вимагає постійного рефінансування існуючих розривів за підвищеними ринковими процентними ставками, призводить до зниження прибутку банків та зростання процентного ризику.

Гострота проблеми посилюється тим, що банки України тільки освоюють ринкові методи управління процентним ризиком. У зв’язку з цим розробка дієвих і ефективних методів, моделей та інструментів управління процентним
ризиком має особливу актуальність. Їх розвиток дозволить оперативно і кваліфіковано ідентифікувати та оцінювати ризики, запобігати їм, знижувати їх рівень і на підставі цього створювати умови для забезпечення стійкості та ефективності роботи банку.

У теоретичному плані питання управління банківськими ризиками до­сліджувались у роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених, а саме: М. Бора, О. Васюренка, А. Герасимовича, В. Глущенка, В. Грушка, А. Єпіфанова, С. Козьменка, О. Лаврушина, О. Любунь, А. Мещерякова, Т. Нікітіної, Р. Ольхової, Л. Примостки, І. Сала, А. Шапкіна та інших.

Проблеми управління процентним ризиком банку, такі як: визначення його сутності, структури, класифікації, механізму оцінювання, регулювання та хеджування, розроблялись у роботах В.К. Бансала, Л. Батракової, Т. Блудової, С. Брановича-Братановича, І. Волошина, П. Гармидарова, Х. Грюнінга, О. Лавру­шина, Дж.Ф. Маршалла, М. Поморіної, С. Прасолової, К. Редхеда, О. Романенко, П. Роуза, В. Севрука, Дж. Сінкі, Н. Соколінської, Н. Хохлова, В. Чемериса і С. Хьюса.

Однак, незважаючи на суттєві наукові результати, отримані вищезазначеними та іншими вченими, сутність і проблеми управління процентним ризиком залишаються малодослідженими: не виокремлено його місце в загальній системі банківських ризиків; відсутні комплексні розробки щодо його оцінювання, регулювання та моніторингу. Саме це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження та свідчить про його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з науково-дослідними темами Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України”, зокрема такими: “Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні” (номер державної реєстрації 0102U006965) та “Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу” (державний реєстраційний номер 0107U012112). У межах даних тем автором розроблено рекомендації щодо
використання трансфертного ціноутворення для регулювання процентного ризику банку та запропонований методичний підхід до оцінки процентного ризику банку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення науково-методичного забезпечення управління процентним ризиком банку на основі розвитку системного підходу та розробка практичних рекомендацій щодо його оцінювання та регулювання.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:

·       з’ясувати сутність поняття “процентний ризик банку” з урахуванням існуючих визначень поняття “ризик” в економічній літературі та особливостей прояву процентного ризику в банку;

·       виділити та класифікувати фактори, що визначають рівень процентного ризику банку;

·       визначити та доповнити класифікаційні ознаки для побудови типології процентного ризику банку;

·       дослідити сукупність елементів процесу управління банківськими ризиками і розробити на основі цього систему управління процентним ризиком банку;

·       дослідити та описати інструментарій аналізу процентного ризику банку;

·       визначити методи та відповідний інструментарій регулювання процентного ризику банку та розробити на основі цього практичні рекомендації щодо його удосконалення;

·       обґрунтувати доцільність та удосконалити процедуру використання методу трансфертного ціноутворення за узгодженими строками погашення для регулювання основних форм процентного ризику банку;

·       дослідити можливості практичного застосування методу трансфертного ціноутворення за узгодженими строками погашення банками України та надати відповідні рекомендації.

Об’єктом дослідження є закономірності та принципи управління процентним ризиком банку в сучасних умовах розвитку банківської системи.

Предметом дослідження є інструментарій управління процентним ризиком банку.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність положень теорії ризиків, ризик-менеджменту та банківського менеджменту.

У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи пізнання дійсності, як теоретичне узагальнення, порівняння та систематизація (при дослідженні сутності поняття “процентний ризик”, факторів, що обумовлюють процентний ризик банку, визначенні класифікаційних ознак процентного ризику банку); спостереження (під час дослідження чутливості банківської системи України до процентного ризику); порівняння (у процесі встановлення спільних і відмінних рис методик аналізу процентного ризику банку, інструментів регулювання процентного ризику банку); системного аналізу (при визначенні елементів системи управління процентним ризиком банку); методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, метод групувань (для обґрунтування доцільності застосування методу трансфертного ціноутворення за узгодженими строками погашення з метою підвищення ефективності управління основними формами процентного ризику); методи кореляційно-регресійного аналізу (при вивченні практичних аспектів застосування банками України методу трансфертного ціноутворення за узгодженими строками погашення).

Інформаційною базою дослідження є чинні законодавчі та нормативні акти, що регулюють діяльність банків, офіційні матеріали Державного комітету статистики та Національного банку України, Асоціації українських банків, наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячені проблемам управління банківськими ризиками.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці та обґрунтуванні теоретичних положень і науково-методичних рекомендацій щодо розвитку системи управління процентним ризиком банку.

Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі положення:

вперше:

·       розроблено теоретико-методичні положення комплексного управління процентним ризиком банку на основі моделі, яка передбачає послідовну реалізацію відповідних етапів (планування ризик-менеджменту, ідентифікація ризику, якісний і кількісний аналіз ризику, планування реагування на ризик, прийняття управлінського рішення, оцінка ефективності реалізованих заходів, моніторинг і контроль ризику) та дозволить ризик-менеджерам банку адекватно реагувати на зміни зовнішнього середовища шляхом ефективної взаємодії всіх інструментів управління процентним ризиком банку;

·       розроблено науково-методичний підхід щодо регулювання процентного ризику на основі використання трансфертного ціноутворення за узгодженими строками погашення, що дозволяє управляти основними формами процентного ризику: переоцінки, зміни кривої дохідності, базисним і правом вибору (опціону);

удосконалено:

·       класифікаційні ознаки та проведено класифікацію процентного ризику банку через виділення таких критеріїв: за формами, за можливими наслідками, за об’єктами, за рівнем ризику, за можливістю диверсифікації, за джерелами виникнення, за впливом на інші ризики банку;

·       науково-методичний підхід щодо формування інформаційного забезпечення управління процентним ризиком банку шляхом визначення інформаційних джерел побудови кривих дохідності оптових і роздрібних фінансових ринків; часових інтервалів, на яких можуть бути побудовані криві дохідності; наявності взаємозв’язку між ставками оптових і роздрібних фінансових ринків;

набули подальшого розвитку:

·       перелік і процедура оцінки факторів впливу на процентний ризик банку на основі розмежування: зовнішніх факторів на ризик-фактори прямого впливу та ризик-фактори опосередкованого впливу; внутрішніх факторів – на нейтивні фактори, що впливають винятково на процентний ризик, та інтегральні ризик-фактори, що впливають на ризики декількох видів;

·       визначення сутності поняття “процентний ризик”, під яким пропонується розуміти потенційну загрозу фінансовому стану банку внаслідок несприятливих змін процентних ставок під впливом різноманітних факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ (або, виходячи із засад VaR-методу, величину збитків при зміні процентних ставок), що виявляється у зміні чистого прибутку та/або власного капіталу банку;

·       науково-теоретичні положення побудови системи управління процентним ризиком банку, яка являє собою поєднання організації управління, механізму управління та об’єкта управління. Механізм управління процентним ризиком запропоновано визначати як поєднання стратегії банку в частині управління процентним ризиком; критеріїв управління процентним ризиком банку; факторів процентного ризику, на які здійснюється управлінський вплив для забезпечення підтримання критеріїв управління на визначеному рівні та методів управління процентним ризиком банку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що теоретичні положення, висновки, методичні та практичні рекомендації можуть бути використані: банками – при розробці та вдосконаленні системи управління процентним ризиком, Національним банком України – при вдосконаленні системи аналізу процентного ризику у виїзному та безвиїзному нагляді.

Практичне застосування дисертаційної роботи підтверджується відповідними актами та довідками про впровадження, а саме:

·       методичних підходів до визначення процентного ризику та оцінки його вартісного вираження, а також запропоновані автором системи оцінки та стрес-тестування процентного ризику було покладено в основу аналізу процентного ризику в банку, формування політики управління активами та пасивами використано в діяльності Сумського регіонального управління роздрібного бізнесу ВАТ “Ерсте Банк” (довідка про впровадження від 17.03.2009 № 26.Р1/200);

·       методики стрес-тестування процентного ризику, що базується на концепції аналізу чутливості банківського портфеля активів і пасивів, включеної до системи дистанційного аналізу діяльності банків Національним банком України (довідка про впровадження від 27.02.2009 № 40-108/1295);

·       методичних підходів до застосування методу трансфертного ціноутворення за узгодженими строками погашення для удосконалення управління процентним ризиком банку, що передбачають визначення інформаційної основи та часових інтервалів побудови кривих дохідності, дослідження наявності та суттєвості взаємозв’язку між ставками оптових і роздрібних фінансових ринків використано в діяльності ВАТ “Акціонерний банк “Столичний” (довідка про впровадження від 16.03.2009 № 01-07/392).

Одержані автором результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської справи Національного банку України” при викладанні таких навчальних дисциплін: “Фінансовий менеджмент у банку”, “Аналіз банківської діяльності”, “Управління банківськими ризиками” (акт впровадження від 26.12.2008).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок здобувача у роботах, виконаних у співавторстві, визначено у списку публікацій. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і результати дослідження оприлюднені та доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема: VІІ Міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених “Економіка і маркетинг в ХХІ сторіччі” (м. Донецьк, 2006), VIII Міжна­родній науково-практичній конференції “Теорія і практика сучасної економіки” (м. Черкаси, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 2005-2008), Міжнародній науково-практичній конференції “Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 2007, 2008), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Дніпропетровськ, 2008).

Наукові публікації. Основні положення дисертації повністю висвітлено і викладено в 16 наукових працях загальним обсягом 5,04 друк. арк., з яких особисто автору належить 3,52 друк. арк., у тому числі: 12 наукових статей у наукових фахових виданнях, 4 тези доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації визначаються метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 186 сторінок, у тому числі: на 28 сторінках розміщено 16 таблиць, 27 рисунків, 8 додатків і список використаних джерел із 145 найменувань.