ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄВИХ СТРАТЕГІЙ ОСОБИСТОСТІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його об’єкт, предмет та методологічні засади, сформульовано мету і основні задачі роботи, визначено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість дослідження, зазначено форми апробації його результатів, описано структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі «Проблема життєвого шляху та життєвих стратегій в психології» здійснено теоретичний аналіз проблеми. Показано, що в теоретичному і емпіричному плані проблема життєвих стратегій викликала інтерес в науковій спільноті. Багато дослідників, серед яких є філософи, педагоги, психологи, прагнули вирішити її і запропонувати універсальну типологію життєвих стратегій особистості У філософських роботах (Т.Алексіна, О.Донченко, Ф.Ніцше, Х.Ортега-і-Гассет, М.Хайдергер, П.Гольбах та ін.) життєві стратегії з осягненням оточуючого середовища та набуттям свого місця у ньому; в педагогічній науці вони заломлювалися через пізнавальну активність особистості, розглядалися як основна мета виховного процесу (Ш.О.Амонашвілі, М.Г.Вахницька, О.С.Волович, З.Н.Курлянд та ін.); в психології здійснювалися спроби більш різноманітного розкриття проблеми життєвих стратегій. К.Хорні вивчала їх у системі відносин «я — інші» як рух; А.Адлер розглядав за допомогою адаптаційного підходу; індивідуалістичний підхід до вивчення життєвих стратегій був властивий К.Юнгу; Т. Кассер, Р. Райн та ін. виділяли життєві стратегії, засновані на домінуванні внутрішніх та зовнішніх прагнень; зміст наукових підходів О.І.Головахи, О.О.Кроник, Л.В.Сохань, Н.А.Шлапак та ін. торкався переважно суб'єктивної картини життєвого шляху особистості та місця стратегій у цьому процесі.

Т.М.Титаренко в контексті комплексного дослідження особистості підкреслювала, що її здатність формувати власні стратегії передбачає наявність у психіці певної структури, на підгрунті якої вони й робляться; такою структурою вчена вважає інтенціональність, яка сприяє поступовому усвідомленню набутого досвіду та адекватному уявленню свого майбутнього. К.О. Абульханова-Славська визначає життєву стратегію як універсальний закон, спосіб самоздійснення людини в різних сферах її життя. Інші дослідники розглядали життєві стратегії як сукупність життєвих планів і програм особистості, які вона будує на основі уявлень про себе, своє минуле і майбутнє, відповідно до своїх бажань, потреб, цілей і прогнозів (В.О.Моляко); як своєрідну конституцію особистості (Є.П.Колесников); як модель життя особистості (І.А.Підласа).

Але, не дивлячись на зацікавленість вчених даною проблематикою, поза науковим інтересом залишилися питання щодо диференціації складових життєвих стратегій, пов'язаних із фахом навчання; реалізовуваності смислів особистісних цінностей в побудові життєвих стратегій та виявлення внутрішньої структури життєвої стратегії як предиктора особистісної активності. В контексті даного дослідження життєва стратегія розглядається як універсальний закон, спосіб самоздійснення особистості, який характеризує психологічну і особистісну зрілість людини та містить в собі локалізацію відповідальності, ціннісну і смисложиттєву сферу, комплексну спрямованість та орієнтацію на досягнення успіхів.

У другому розділі «Методичні основи та етапи дослідження» обґрунтовано психодіагностичну модель дослідження, представлені етапи, процедура, методичний інструментарій дослідження, описана вибірка.

Підготовка та проведення теоретико-емпіричного дослідження життєвих стратегій особистості грунтувалися на врахуванні основних вимог та методичних положень сучасної психодіагностики щодо психологічного дослідження.

Проведення теоретико-емпіричного дослідження життєвих стратегій особистості передбачало триетапну структуру психологічного дослідження, яка містила в собі підготовчий етап, етап проведення емпіричного дослідження та етап інтерпретації отриманих результатів. Основними завданнями підготовчого етапу (тривалістю з січня 2008 року по грудень 2009 року) виступили: постановка проблеми, відбір експериментальної бази, обгрунтування вибірки досліджуваних, надійних психодіагностичних методик. Крім того, на підготовчому етапі була підібрана та проаналізована науково-методологічна основа дослідження життєвих стратегій особистості. Етап проведення емпіричного дослідження (тривалість з січня 2010 року по грудень 2011 року) основним завданням мав збір даних. Етап обробки, аналізу та інтерпретації результатів (тривалість з січня 2012 року по травень 2012 року) передбачав статистичну обробку та якісну інтерпретацію діагностичних результатів. На даному етапі був проведений кореляційний, кластерний та факторний аналізи, встановлено напрями і щільність кореляційних зв'язків між досліджуваними показниками життєвих стратегій особистості.

 У третьому розділі «Емпіричне дослідження психологічних особливостей і структури життєвих стратегій студентів» описано основні результати дослідження і проведено їх обговорення.

Для більшої диференціації психологічних особливостей життєвих стратегій сучасних студентів досліджувані були поділені на дві підвибірки. До першої підвибірки увійшли студенти спеціальності «Психологія», в другу – студенти спеціальності «Фізичне виховання».

Оцінюючи вираженість суб'єктивного локусу контролю у респондентів, можна відзначити, що статистично значущих відмінностей не спостерігалося ані за параметром «Екстернальність», ані за параметром «Інтернальність». Тобто, можна стверджувати, що спеціальність досліджуваних студентів не впливає на рівень суб'єктивного контролю. Обидві групи характеризувалися підвищеним рівнем інтернальності та пониженим рівнем екстернальності.

На відміну від локалізації відповідальності в досліджуваній вибірці студентів на всі компоненти спрямованості особистості спеціалізація студентів створила статистично значимий вплив. Середні значення за шкалою «Спрямованість на завдання» були статистично значущо вище в групі студентів спеціальності «Фізічне виховання» (35,024), тобто, у них домінує ділова спрямованість. Відповідно, у них більшою мірою, аніж у студентів відділення психології, виражені мотиви, породжувані самою діяльністю. Навпаки, середні значення за шкалою «Спрямованість на себе» були статистично значущо вище в групі студентів спеціальності «Психологія» (31,577). У студентів-психологів вищими є середні значення за шкалою «Спрямованість на взаємодію» (29,838), тому їх вчинки частіше, ніж у студентів спеціальності «Фізичне виховання» визначаються потребою у спілкуванні (27,675).

При аналізі рівня потреби в досягненнях за критерієм Фішера статистично значущих відмінностей між групами студентів спеціальностей «Фізичне виховання» і «Психологія» не виявлено (F = 2,966, p = 0,087). Середнє значення в групі майбутніх психологів склало 12,938 балів, а в групі майбутніх викладачів фізкультури – 12,354. Можна припустити, що вказані респонденти незалежно від спеціальності навчання характеризуються середньою потребою в досягненнях. Вивчення показників мотивів досягнення виявило наступні особливості. У майбутніх викладачів фізичного виховання середні значення за шкалою «Змагальний мотив» статистично значущо вище, ніж у майбутніх психологів. Це свідчить про те, що у студентів спеціальності «Фізичне виховання» більш вираженими є орієнтація на успіх в різних видах діяльності, прагнення до подолання перешкод, які виникають в процесі їх виконання, що підкреслює вищу суб'єктивну значущість для них успіху як такого, тоді як для майбутніх психологів важлива значущість результату, що досягається.

Результати вивчення показників мотивів ставлення показали, що студенти спеціальності «Психологія» характеризуються статистично значущо вищими значеннями за шкалою «Мотив самомобілізації» та «Мотив самооцінки особистісного потенціалу».

Формування життєвої стратегії особистості здійснюється також на основі її ціннісної системи. В даному дослідженні респонденти оцінювали цінність, доступність і розузгодженість важливих життєвих сфер. Результатами аналізу з'явилися фінальні координати об'єктів (життєвих сфер) в двомірному просторі. На отриманих двовимірних діаграмах у вигляді крапок на площині представлені цінні, доступні і такі, що розузгоджені, життєві сфери, які утворюють різні просторові поєднання, що підлягають подальшій інтерпретації. Якщо перевага однієї життєвої сфери супроводжуватиметься перевагою іншої, то у цих життєвих сфер будуть схожі фінальні координати, і вони будуть позначені на діаграмах близько розташованими крапками.

Для вибірки студентів-психологів індекс Шепарда дорівнював 0,851, для вибірки студентів спеціальності «Фізичне виховання» – 0,745. У обох випадках коефіцієнти дисперсії близкостей до і після проведення багатовимірного розгортання не сильно відрізнялися один від одного: 0,603 і 0,653, а також 0,578 і 0,603, відповідно.

 Графічно результати даного аналізу ілюструють рисунки 1 та 2. Найбільш вираженою потребою в досягненні життєвих цінностей у студентів обох груп є «Щасліве сімейне життя», але дана стратегія для студентів різних груп означає далеко не повністю співпадаючі смисли. У просторовому рішенні для майбутніх психологів вона представлена об'єктом, що стоїть окремо, тоді як для майбутніх викладачів фізкультури формує загальну конфігурацію з такими життєвими сферами, як «Наявність вірних друзів» і «Кохання». Тобто, психологи достатньо чітко диференціюють ці три поняття. Для студентів спеціальності «Психологія» цінність життєвої сфери «Впевненість у собі» асоціюється з цінністю життєвої сфери «Пізнання». Для студентів спеціальності «Фізичне виховання» в двовимірному просторі близько розташованими об'єктами є «Впевненість у собі» і «Свобода у вчинках та діях», тобто, для оволодіння асертивною поведінкою, підвищення самооцінки дані респонденти мають потребу більшої міри незалежності для самореалізації.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины