РОЗВИТОК СВІТОВОГО РИНКУ МЕТАЛОПРОДУКЦІЇ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТОВАРНИХ РИНКІВ

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади розвитку світових товарних ринків в умовах глобалізації» проаналізовано теоретичні основи розвитку товарних ринків в умовах глобальних трансформацій; визначено фактори міжнародних конкурентних переваг металургійної галузі на товарних ринках; досліджено вплив глобалізаційних процесів на сучасний стан розвитку товарних ринків.

На засадах розгляду теоретичної і методологічної парадигми глобального розвитку, що історично базувалась на формаційному підході співіснування двох протилежних соціально-економічних систем, зроблено висновок, що сучасний розвиток світової економіки слід розглядати з точки зору глобально-інтегрованого цивілізаційного підходу в поєднанні з системно-формаційним підходом. За даних вихідних умов глобалізація виступає формою становлення нового постіндустріального способу виробництва, перерозподілу споживчих благ в рамках глобальних ринків товарів та послуг та є складовою частиною еволюційної трансформації сучасної економіки.

При цьому становлення саме світового ринку як системи, як результату потужного і невпинного процесу інтернаціоналізації виробництва й обміну пов'язане з промисловим переворотом, з розвитком розширеного відтворення на індустріальній основі. Поглиблення міжнародного поділу праці в умовах сучасної техногенної цивілізації веде до подальшого бурхливого розвитку світового товарообігу та формування глобальних товарних ринків.

На основі аналізу історико-антропологічної, політекономічної, структурної, інституціональної та культурологічної концепцій, визначено новий зміст поняття “товарний ринок” як більш складної системи обміну товарами на основі їх вартостей через взаємодію продавців і покупців у процесі купівлі-продажу в умовах певного співвідношення попиту і пропозиції, впливу державного регулювання, інших суспільних інститутів та інституцій.

Динамічний розвиток світової економіки в умовах лібералізації глобальних товар­них ринків посилює міжнародну конкуренцію і змінює пріоритети державного конку­рентного регулювання. Доведено, що сучасні процеси глобальної трансформації та кон­курентного розвитку дають підстави вважати їх історичним явищем нинішнього етапу розвитку світової економіки, що відображає боротьбу в різних формах протидії суб’єктів глобальної економічної системи за володіння обмеженими економічними ресурсами та за найбільш вигідні умови виробництва і збуту продукції на світовому товарному ринку.

На засадах проведеного аналізу класичної та сучасної наукової думки щодо формування та розвитку теорій конкуренції (А.Сміт, Д.Рікардо, Д.С.Міль, Дж.Робінсон, Дж.Кейнс, Й.Шумпетер, В.Джевонс, П.Сраффа, А.Пігу, Т.Мор, Е.Чемберлін, П.Хейне, Ф.А.Хайєк, Дж.Кларк, Ф.Найт, С.Л.Брю, М.Портер, Г.Л.Азоєв, Л.Г.Раменський, Д.Ю.Юданов, Ч.Гіл, П.Самуельсон, Р.Тріффін, Д.Крепс, С.Уінтер, Р.Нельсон, А.Діксіт, Дж.Бейн, Ж.Тіроль, А.Маршалл) та глобалістики (Т.Рузвельт, Дж.К.Гелбрейт, Т.Медоуз, Дж.Холліман, А.Печчеі, В.Вернадський, Х.Келер, Л.Браун, Д.Гвішіані, Е.Леруа, І.Уоллерстайн, З.Бжезинський, Ж.Бодрняр, Д.Сорос, Г.Бейтсон, К.Поппер, В.Леонтьєв) удосконалено визначення поняття «глобалізація світових товарних ринків», під яким запропоновано розуміти процес об’єднання історично ізольованих національних товарних ринків до єдиного глобального ринку, якому властива синергійна орієнтація на стандартизовані продукти, що знаходяться у постійному циклічному розвитку.

В результаті дослідження змін конкурентних відносин у глобальному вимірі, за­про­поновано логіко-структурну схему формування ефекту синергії кон’юнктури товар­ного ринку в контексті глобальних трансформаційних та циклічних зрушень (рис. 1).

Таким чином, з урахуванням особливостей сучасного стану розвитку світового господарства, актуальними постають питання глобального конкурентного розвитку країн на світовому товарному ринку, зокрема на світовому ринку металопродукції, який є стратегічно важливим для України.