Трансформація міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації світогосподарських зв`язків

Краткое содержание

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, його предмет і об'єкт, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні основи розвитку світової торгівлі послугами в умовах глобалізації» досліджено  теоретичні засади світової торгівлі послугами; систематизовано існуючі класифікації міжнародної торгівлі послугами; визначено організаційно-економічні засади регулювання міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації.

На сучасному етапі розвитку міжнародної економіки органічною складовою світового господарства, поряд зі світовими ринками товарів, капіталів, робочої сили, виступає світовий ринок послуг, специфічною особливістю якого є те, що послуга як товар не має уречевленої  форми, а виступає як результат певної діяльності.

В результаті проведеного дослідження встановлено, що однією з найважливіших закономірностей розвитку світової економіки є взаємозв'язок економічного зростання й підвищення ролі послуг у національній економіці, що знаходить прояв у збільшенні частки трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, що використовуються у сфері послуг.

На основі аналізу існуючих визначень терміну «послуга» (В. Новицький, О. Кірєєв, Ю. Козак, К. Семенов, А. Борисов та ін.) встановлено відсутність єдності у визначенні даного поняття. Обґрунтовано, що у широкому розумінні послугу необхідно розуміти як господарську діяльність, результати якої виражені в нематеріальній формі, збігаються за місцем й часом з виробництвом і не можуть накопичуватись й зберігатись.  

В результаті дослідження специфіки міжнародної торгівлі послугами (невідчутність; невидимість; нерозривність виробництва і споживання; неоднорідність і мінливість якості; нездатність послуг до зберігання), особливостей міжнародної торгівлі послугами у порівнянні з торгівлею товарами (регулюється не на кордоні, а всередині країни відповідними положеннями внутрішнього законодавства; послуги не підлягають зберіганню; виробництво й реалізація послуг мають більший державний захист, ніж сфера матеріального виробництва й торгівля; міжнародна торгівля послугами перебуває в тісному взаємозв'язку з торгівлею товарами й виявляє на неї сильний вплив; не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути предметом торгівлі) виділено такі  механізми здійснення угод з міжнародної торгівлі послугами:  мобільність покупця (покупці послуг, що є резидентами однієї країни, приїжджають до продавця послуг, що є резидентом іншої країни); мобільність продавця (продавець послуг, що є резидентом однієї країни, приїжджає до покупця послуг, що є резидентом іншої країни); одночасна мобільність продавця й покупця, або мобільний характер самої послуги (і продавець, і покупець, або одночасно спільно використовують послугу, або збираються в третій країні, або продавець надає покупцеві послугу через представництво в третій країні).

Встановлено, що характерною рисою розвитку сучасної світової економіки є випереджальні темпи зростання міжнародної торгівлі послугами й розширення позицій останніх в економіці всіх країн. В свою чергу, динаміку зростання сектору послуг визначають ряд довгострокових факторів економічного розвитку, серед яких провідне місце належить науково-технічному прогресу (розвиток транспорту, глобальних телекомунікаційних систем, фінансово-кредитних й банківських послуг, комп'ютерних й інформаційних послуг, сучасної охорони здоров'я, освіти), внаслідок чого у сфері послуг активізувалось формування транснаціональних корпорацій (зі 100 найбільших ТНК світу 48 припадає на сферу послуг).

В результаті дослідження існуючих класифікацій міжнародної торгівлі послугами (ГАТС, МВФ, Світового банку, класифікації статистичного обліку тощо), способів надання міжнародних послуг (транскордонне надання; споживання за кордоном; комерційна присутність; присутність фізичних осіб) зроблено висновок, що світовий ринок послуг складається з безлічі більш вузьких «спеціалізованих» ринків, що викликано різнорідністю й різноманітністю послуг.

Внаслідок того, що в умовах глобалізації відбулось становлення багато­планового, багатофункціонального світового ринку послуг (тенденція до глобалізації, що посилюється політикою лібералізації й зняттям бар'єрів, обумовлених регулюванням економічної діяльності, викликала стійке зростання міжнародних інвестицій і торгівлі товарами й послугами), виникла гостра потреба у створенні адекватної системи багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі послугами.

Відзначено, що регулювання міжнародної торгівлі послугами має певну специфіку, оскільки послуги, що відрізняються крайньою різноманітністю форм і змісту, створюють єдиний ринок, якому не властиві загальні риси, але властиві загальні тенденції, що створює можливість регулювання ринку послуг на глобальному рівні, навіть з урахуванням нових моментів у його розвитку, які вносять ТНК, що домінують на вказаному ринку, монополізуючи його. Саме діяльність ТНК обумовлює багаторівневий характер регулювання міжнародного ринку послуг (на міжнародному, регіональному, галузевому рівні).

В результаті дослідження регулювання торгівлі послугами в рамках міжнародних організацій (ІКАО, ІМО, СТО, ГАТТ/СОТ, ЮНКТАД, ОЕСР тощо) обґрунтовано, що лібералізація торгівлі послугами повинна розвиватись паралельно з лібералізацією торгівлі товарами. Одночасно підкреслено, що лібералізація торгівлі послугами є можливою за умови  загальної макроеконо­мічної стабілізації. При цьому серед обмежувальних заходів кількісного характеру можуть використовуватись такі: обмеження на торгівлю послугами в аспекті транспортування або страхування; введення кількісних квот на імпорт іноземних послуг; обмеження на створення на внутрішньому ринку філій іноземних компаній, що надають послуги; обмеження на пересування виробників послуг; обмеження на пересування споживачів послуг.  

У другому розділі «Аналіз трансформації міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків» охарактеризовано стан міжнародної торгівлі послугами на сучасному етапі світогосподарського розвитку; досліджено трансформацію міжнародної торгівлі послугами під впливом глобалізації та НТП; визначено місце українського ринку послуг в системі міжнародної торгівлі послугами в умовах глобалізації світогосподарських зв’язків.