ВИБІР МЕТОДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ (на прикладі Кіровоградської області)

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано його мету і завдання, визначено об’єкт і предмет дослідження охарактеризовано наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження проблем розвитку сільських територій. У розділі уточнено сутність розвитку сільських територій, охарактеризовано методи ідентифікації розвитку сільських територій, визначено передумови використання економічної діагностики розвитку сільських територій.

Особливість сільської території визначається тим, що вона є джерелом благ: сільськогосподарської сировини та продовольства, місцем проживання населення тощо. В економічному сенсі до тепер сільській території відводиться пасивна роль, вона є джерелом дешевої робочої сили та продовольства. У роботі на основі результатів аналізу  літератури з регіональної економіки уточнено, що сільська територія – це землі у межах населеного пункту, де розташовані об’єкти житлового, соціального, адміністративного, обслуговуючого призначення. Розвиток сільських територій характеризується як кількісними, так і якісними змінами взаємопов’язаних елементів, спрямованих на позитивну динаміку сільської економіки, населення, природно-ресурсного потенціалу та екологічної ситуації. Визначені концепти «території», «сільської території», «розвиток» дозволили синтезувати сутність поняття «розвиток сільської території» як системи відносин між сільськими мешканцями, підприємствами та владними інститутами управління щодо насиченості територій матеріально-технічними об’єктами, сільськогосподарською, інженерною та соціальною інфраструктурою та освоєності сільської місцевості в сільськогосподарському, соціальному, культурному значені, що дозволяє відтворювати економічні блага і суспільні цінності на селі. З’ясовано, що розміщення і розвиток продуктивних сил у межах сільської території містить чотири складові: економічну, соціальну, екологічну і природну. Характер розміщення продуктивних сил у межах сільської території може визначатися за допомогою методів діагностики, основних критеріїв та індикаторів розвитку сільських територій.

Для визначення рівня та динаміки розвитку сільських територій охарактеризовано основні методи ідентифікації  розвитку сільських територій. Встановлено, що для дослідження розвитку сільських територій на першому етапі повинна проводитися оцінка динаміки та рівня розвитку сільських територій, а на другому – ідентифікація її проблем. Визначено, що для класифікації територій за рівнем проблем може використовуватися їх ранжування за бальними оцінками, розрахунком потенціалу територій та ефективністю його використання.

У роботі на основі порівняльного аналізу розглянуто характеристики інструментарію оцінювання розвитку сільських територій. Як порівняльну базу використано критерії: урахування часового і просторового фактору, основної функції методу, ступеня впливу на модель розвитку території, цільового призначення інформації. Це дало підстави для твердження, що найбільш адаптивним інструментом дослідження розвитку сільських місцевостей у адміністративно-територіальному та господарському розрізі є економічна діагностика. Особливістю економічної діагностики є те, що вона стає інструментом дослідження як самого стану (статика), так і процесу (динаміка) розвитку сільських територій (рис. 1).

На основі узагальнення положень регіональної економіки визначено, що економічна діагностика розвитку території – це комплекс аналітичних і статистичних досліджень для ідентифікації, опису, виявлення причино-наслідкових зв’язків, закономірностей та проблем розвитку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва) та виробничих відносин (умов відновлення) в межах конкретної території (регіону). За результатами дослідження встановлено, що при ідентифікації проблем розвитку сільських територій інструментами оцінювання кількісних та якісних змін параметрів розвитку сільських територій можуть бути використані прийоми ранжування на основі запропонованої шкали рангів, кластерного аналізу та методу аналогій з територією-еталоном, що розширює межі використання методів наукового дослідження складних соціально-економічних об’єктів, якими є сільська територія.

Перехід від теорії до практики використання економічної діагностики розвитку сільських територій у роботі реалізовано на основі  визначення цілей, задач та етапів економічної діагностики для виявлення протиріч, які зумовлюють виникнення проблемних ситуацій, що дозволяє владним інститутам управління і членам сільських громад розробляти шляхи їх розв’язання.