МЕТАЛУРГІЙНІ ПІДПРИЄМСТВА УКРАЇНИ В СИСТЕМІ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ МЕТАЛОБРУХТУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідною умовою для входження України до світового економічного простору як такої, що має конкурентоспроможну економіку, є наявність основи – промислового комплексу, який в умовах глобалізації спроможний вирішити завдання соціально-економічного розвитку і репрезентувати Україну як високотехнологічну державу. Інтенсивний розвиток усіх галузей промисловості можливий за умови достатньої кількості металу та металовиробів в економіці. В умовах високої ресурсо- та енергоємності процесу виробництва металу вирішальним стає питання ресурсозбереження. Використання металобрухту зменшує витрати первинного металу, загальні витрати на виготовлення продукції на металургійних підприємствах, знижує екологічне навантаження.

Вагомий внесок в дослідження питань використання вторинних металів, визначення  джерел утворення металобрухту, кількісної оцінки металевого вмісту основних фондів належить таким дослідникам: Л.Л. Зусману, М.Ф. Виноградову, В.Ф. Волобуєву, Г.О. Короткову, О.В. Козенко, Г.Д. Попову, М.Л. Пирогову. Аспектам ресурсозбереження в металургії присвячені роботи С.С. Аптекаря, Л.О. Бєлашова, Б.Г. Кліяненка, Е.В. Клейманова, Б.В. Щербицького. Особливостям використання металобрухту в ринкових умовах присвячені роботи В.І. Калюжного, Р.Г. Хейфеца, Л.А. Шульца.

Вивчення наукового доробку вчених дозволило зробити висновок про те, що існуючі механізми формування підходів до визначення напрямків політики в сфері заготовки та використання металобрухту на металургійних підприємствах є недосконалими, відсутні зважені програми оптимізації процесу заготовки металобрухту для підвищення ефективності використання металу та росту металонасиченості національного виробництва, недосконалі методи підрахунку обсягів утворення та використання його ресурсів.

Питання формування та використання металобрухту є невід’ємною частиною таких проблем, як економія матеріальних ресурсів на металургійних підприємствах, вдосконалення внутрішньогалузевих пропорцій в чорній металургії та міжгалузевих пропорцій її з енергетичними галузями, транспортом, металоспоживаючими галузями.

Тому особливу актуальність набуває розробка методологічних підходів до визначення основних напрямків ефективного використання ресурсів металобрухту на металургійних підприємствах України на основі прогнозування об’ємів металевого фонду країни та ресурсів металобрухту.

Таким чином, актуальність дослідження цього напрямку, практичне затребування обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її цільову спрямованість і структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного університету за темами: “Соціально-економічні взаємовідносини суб’єктів підприємництва в аспекті структурно-інвестиційного розвитку регіону” (№ держреєстрації 0105U007294) – запропоновано методичні засади для аналізу забезпеченості попиту на металобрухт металургійних підприємств з використанням показників нормативного та потенційного попиту. “Економічні та соціальні проблеми трансформації та реструктуризації підприємств та територіально-галузевих комплексів у старопромисловому регіоні” (№ держреєстрації 0103U003368) – рекомендовано методику розрахунку внутрішньої ціни на металобрухт з використанням альтернативного коефіцієнта експорту та з урахуванням паритету купівельної спроможності валют.

Мета і завдання дослідження. Мета – розробка науково-обгрунтованих підходів до визначення основних напрямів ефективного використання ресурсів вторинних чорних металів на металургійних підприємствах України на основі прогнозування об'ємів металевого фонду країни і ресурсів металобрухту.

Для реалізації поставленої мети в роботі вирішено такі завдання:

- визначено місце вторинних чорних металів на макро- та мікрорівні в нових умовах господарювання;

- досліджено особливості кругообігу металу в умовах перехідної економіки;

- проаналізовано умови утворення і використання металобрухту на металургійних підприємствах;

- досліджено особливості формування і функціонування ринку металобрухту України;

- запропоновано методологічний підхід розрахунку величини металевого фонду України;

- розроблено науково-методичний підхід до прогнозування обсягів утворення та використання ресурсів металобрухту;

 - запропоновано методику розрахунку ціни на вторинні чорні метали;

- обгрунтовано пріоритетні напрямки проведення державної політики в  сфері утворення та використання металобрухту.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є процес формування та використання ресурсів металобрухту на ринку чорних металів України.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні основи та прикладні аспекти формування економічних відносин, що виникають у сфері утворення та використання металобрухту.

Методи дослідження. Наукові положення, основні результати і висновки, що містяться в дисертації, ґрунтуються на глибокому теоретичному аналізі, опрацюванні значного інформаційного масиву. Теоретико-методологічна основа дослідження базується на використанні системного підходу до дослідження процесів, що виникають під час формування і використання ресурсів вторинних чорних металів. Діалектичні методи наукового пізнання застосовувалися для критичного дослідження теоретико-практичних положень вітчизняних і зарубіжних авторів за даною проблематикою. Кількісний аналіз – під час виявлення закономірностей, що виявляються в господарських процесах у сфері утворення, заготівлі і споживання брухту і відходів чорних металів. Статистико-математичні методи – під час прогнозування величини металевого фонду і металоспоживання. Порівняльний і факторний аналіз – під час аналізу виробництва і споживання чорних металів на внутрішньому ринку. Розрахунки здійснювались з використанням Microsoft Exel.

Наукова новизна одержаних результатів. Загальний науковий результат роботи полягає у розробці науково обґрунтованих підходів до визначення основних напрямків ефективного використання ресурсів вторинних чорних металів на металургійних підприємствах на основі прогнозування обсягів металевого фонду країни і ресурсів металобрухту. На основі проведеного наукового дослідження отримані наступні результати, що становлять його наукову новизну:

уперше:

- на основі теоретичного обґрунтування розроблено методичні засади аналізу забезпеченості попиту на металобрухт металургійних підприємств з використанням показників нормативного та потенційного попиту, що дозволяє визначити обсяги необхідних ресурсів металобрухту для повного задоволення потреб металургійних заводів;

- запропоновано науково-методичний підхід прогнозування руху металобрухту, який базується на використанні встановленого обсягу металевого фонду, запланованого виробництва сталі, максимально досягнутої питомої ваги брухту на виплавку сталі, відносного зниження відходів, пов’язаного з вдосконаленням технології переділу, і який дозволяє визначити обсяги утворення металобрухту, доступні ресурси для використання на металургійних підприємствах та можливі об'єми експорту;

удосконалено:

- методичні засади аналізу руху металу, що засновані на використанні агрегованих показників сукупного попиту на метал та сукупної пропозиції металу, що враховують вплив макро- та мікроекономічних аспектів ринкової ситуації на кругообіг металу на ринку чорних металів;

- методологічний підхід до визначення величини металевого фонду, що дозволяє, використовуючи статистичні дані, обчислити приріст металофонду країни з урахуванням експорту та імпорту металу у складі неблагородних металів та виробів з них, машин, устаткування, механізмів та засобів транспорту і чисельно означити потенційні джерела формування ресурсів металобрухту з метою їх використання в металургійному виробництві;

- модель кругообігу металу, в якій враховано об’єми експорту та імпорту, без врахування яких неможливо було повністю відобразити існуючі потоки металу;

- методику визначення внутрішньої ціни на металобрухт, з урахуванням фактора часу, альтернативності витрат та з урахуванням паритету купівельної спроможності валют;

набуло подальшого розвитку:

- понятійний апарат основних категорій процесу формування і використання вторинних чорних металів, зокрема визначення поняття металобрухту, яке ототожнюється з поняттям вторинні чорні метали та включає відходи чорних металів, що виникли під час їх виробництва, споживанні, також амортизаційний брухт, брухт із шлакових відвалів, що розширює сфери застосування поняття «металобрухт»;

- визначення ринку металобрухту як форми зв'язку між суб'єктами підприємницької діяльності, що мають ліцензії на операції з брухтом чорних металів, та споживачів металобрухту, що дозволяє охоплювати та аналізувати загальну пропозицію металобрухту та сукупний попит зі сторони металургійних та машинобудівних підприємств, а також світового ринку.

Практичне значення одержаних результатів

Висновки і рекомендації, що запропоновані в дисертаційній роботі, упроваджено в практику діяльності ВАТ «Донецький металургійний завод» (довідка про впровадження № 01/14-56 від 31.10.07) – використано оцінку забезпеченості попиту на металобрухт металургійного підприємства за допомогою показників нормативного і потенційного попиту, яка дозволяє врахувати необхідні об'єми металобрухту за умови збільшення виробничих потужностей; методологію прогнозування руху металобрухту, яка дозволяє оцінити доступні ресурси брухту для використання на металургійному підприємстві. Українською Асоціацією Втормет (довідка про впровадження № 01-10/15 від 12.10.07) використана розроблена методологія розрахунку і прогнозування об'ємів утворення металобрухту відносно металевого фонду і виплавки сталі на металургійних підприємствах, що сприяє підвищенню рівня виконання делегованих асоціації функцій координації діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензії на операції з металобрухтом.

Результати дослідження використовуються у навчальному процесі Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського при викладанні курсів «Статистика ринку товарів», «Проектне фінансування», «Інвестиційний менеджмент» (довідка                  № 08.28/643 від 20.03.08) та під час розробки лекційних та практичних занять з мікроекономіки у Донецькому національному університеті економіки і права (довідка № 2.01-73 від 6.03.08).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійних наукових досліджень автора. Теоретичні розробки, обґрунтування, висновки, пропозиції, які містяться у дисертації, отримані автором самостійно на основі всебічного вивчення, аналізу та узагальнення теоретичного і практичного матеріалу. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використані тільки ті ідеї та положення, які є результатом особистих досліджень здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень обговорені і дістали схвалення на наукових і науково-практичних конференціях, семінарах. Основні з них: 4 міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2003р.); І міжнародна конференція «Проблеми сучасної економіки та інституціональна теорія» (м. Донецьк, 2003р.); ІХ Міжнародний науково-практичний семінар «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк, 2003р.); Х Міжнародний науково-практичний семінар «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк, 2004р.); 7 міжнародна наукова конференція студентів та молодих учених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2006р.); Міжнародна науково-практична конференція «Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення» (м. Ялта, 2007р.), Всеукраїнська науково-практична конференція «Наукові концепції і практика реалізації інноваційного розвитку України та її регіонів» (м. Дніпропетровськ, 2007р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 11 статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць і матеріалах науково-практичних конференцій, з них 6 – у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 31,9 д,а., 8 д.а. з яких належать особисто автору.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 181 сторінці, 32 додатків на 41 сторінці і списку використаних джерел із 227 найменувань на 20 сторінках. Загальний обсяг дисертації 243 сторінки, включаючи 24 таблиці на 12 сторінках і 17 рисунків на 10 сторінках.