МОДЕЛІ І МЕТОДИ ПРОГНОЗУВАННЯ ТА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЦІН НА РИНКУ НАФТОПРОДУКТІВ УКРАЇНИ

Краткое содержание

Основний зміст

У першому розділі – «» – визначено загальні тенденції розвитку світового та вітчизняного ринків нафтопродуктів протягом останніх 10 років. Проведено аналіз структури ринку нафтопродуктів України та виокремлено його основні складові: видобування нафти; транспортування нафти; переробка нафти; зберігання нафти та продуктів її переробки; реалізація нафтопродуктів на оптовому та роздрібному ринках нафтопродуктів.

Протягом 2001 – 2011 рр. щорічне споживання нафти в Україні коливалося у коридорі 12 – 15 млн. т, що складало близько 0,4% у загальносвітовій структурі споживання. Формально оператори ринку утворюють конкурентне середовище, але на практиці дії найбільших його гравців нерідко мають скоординований характер. Оскільки ціни на бензин формує в основному роздрібний ринок, то, як наслідок, український ринок нафтопродуктів, за відсутності власних резервних запасів, фактично є контрольованим.

Недоліками існуючої в Україні структури ринку нафтопродуктів є:

-      відсутність державного контролю за українськими нафтопереробними заводами (далі – НПЗ), внаслідок чого цей сегмент контролюється приватними українськими і російськими вертикально-інтегрованими нафтовими компаніями;

-       висока частка імпортних енергоносіїв у балансі споживання, майже монопольна залежність від єдиного постачальника − Росії;

-       імпорт нафтопродуктів, а не нафти;

-       значна енергомісткість національної економіки.

У середині 1990-х років нафта поставлялась і перероблялася на НПЗ на давальницьких умовах великими оптовими компаніями, після чого отримані нафтопродукти реалізовувалися через дрібний опт на роздрібний ринок. На сьогодні сиру нафту закачують на НПЗ їх власники – нафтові компанії, що продають готові нафтопродукти через власні роздрібні мережі або через мережі франчайзингових автозаправних станцій (далі – АЗС). Структура ринку нафтопродуктів України змінюється у бік європейської та набуває дедалі більш олігополістичних характеристик. Існуюча інформація про розподіл власності на вітчизняному ринку нафтопродуктів дозволяє дати верхню оцінку індексу Херфіндаля – Хіршмана в розмірі 2 284,84, що свідчить про досить високу концентрацію цього ринку (близько 75%) та дозволяє характеризувати його як олігополістичний.

Формування цін на нафтопродукти у світі в цілому та в Україні зокрема має певні особливості:

-      непередбачуваність, яка виражається у спекулятивному характері цінових коливань;

-       залежність від зовнішніх факторів, які визначають цінові коливання;

-       існування змов між операторами ринку, внаслідок яких на ринку спостерігаються стрибки цін;

-       наявність асиметрії цін, що зумовлює неоднорідну динаміку коливань і проявляється у більшій швидкості піднесення цін, ніж їх зниження.

Детальніше вивчення поведінки цін на ринку нафтопродуктів України і порівняння його результатів з даними про поведінку цін на ринках інших європейських країн (зокрема, ринків Іспанії і Польщі), дозволяють виокремити схожі риси. Це припущення підкріплюється встановленим фактом так званої «асиметрії цін» на ринку нафтопродуктів, суть якої полягає в тому, що роздрібні ціни швидко піднімаються у відповідь на досить різку зміну зовнішнього фактора і повільно знижуються після послаблення загрози дестабілізації. На ринку України такі цінові збурення траплялися неодноразово.

З огляду на високу питому вагу енергоносіїв у собівартості продукції, одним з основних завдань уряду є забезпечення стабільності цін на ринку нафтопродуктів України. Волатильність цього ринку, існування змов і притаманна для ринку асиметрія цін знижують конкурентоспроможність продукції українських виробників і призводять до дестабілізації ринку нафтопродуктів і всіх залежних від нього ринків на досить довгі періоди. Особливо гостро ця проблема постає навесні, під час сезонних польових робіт.

Основними завданнями держави на ринку нафтопродуктів є створення умов для забезпечення стабільності українського паливного ринку, а саме – балансу їх внутрішнього виробництва та імпорту (гарантоване забезпечення споживачів цими продуктами), прозорого механізму ціноутворення, рівня цін, відповідного внутрішнім і зовнішнім умовам. Ці завдання пов’язані між собою та вимагають наявності механізму державного регулювання, побудованого на ринкових принципах. Методологія державного регулювання, що існує в даний час, не відповідає світовим тенденціям, а реагування на перебої у поставках і стрибки цін на ринку нафтопродуктів відбувається із запізненням. Щодо цін, які склалися на цьому ринку, то вони зумовлені непрозорістю формування вартості нафти внутрішнього видобування, а також відсутністю як альтернативних джерел постачання нафти до України, так і ринкових механізмів регулювання в цій сфері. Вивчення структури ринку нафтопродуктів України дозволило окреслити завдання, що постають перед державою, а саме – необхідність здійснення регулюючого впливу на ринок нафтопродуктів в умовах цінових стрибків та порушень поставок.

У другому розділі – «Моделі прогнозування цінової динаміки на ринку нафтопродуктів України» – на основі проведеного факторного аналізу, а також після узагальнення методологічних підходів до моделювання державного регулювання олігополістичних ринків, запропоновано найдоцільніший підхід до прогнозування цін на аналізованому ринку.

Основними рисами формування цін на цьому ринку є їх непрозорість і значною мірою непередбачуваність, зумовлені його структурою, характером і недосконалістю регулювання. У дослідженні виокремлено глобальні та локальні фактори впливу на ринку нафтопродуктів України та здійснено їх факторний аналіз для визначення ступеня впливу кожного з них. Проведений факторний аналіз однозначно встановив домінуючий вплив на зміну роздрібних цін на ринку нафтопродуктів України таких двох факторів: змін світових цін на сиру нафту та коливань курсу національної валюти. Саме ці фактори було використано при побудові прогнозної ціни на бензин на роздрібному ринку нафтопродуктів.

Як з’ясовано, основними факторами, які характеризують ринок нафтопродуктів України, є нестаціонарні часові ряди. Встановлено інтегрованість часових рядів роздрібних цін на бензин, світових цін на нафту та обмінного курсу гривні: усі ці ряди є нестаціонарними рядами першого порядку інтеграції, що є необхідною умовою для побудови економетричної залежності між часовими рядами. Як показав аналіз, проведений за допомогою метода Дікі – Фуллера, роздрібні ціни на бензин є нестаціонарними у широкому значенні. Формально довгостроковий зв’язок між змінними можна виразити через коінтегрованість. На основі коінтеграційних залежностей між змінними побудовано модель коригування помилок (далі також ECM – Error Correction Model), яка описує як коротко-, так і довгострокові аспекти взаємодії змінних.