СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК СЕЛА В УМОВАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВИБОРУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розробка та ефективність реалізації заходів соціально-економічного розвитку села набувають виключного значення з огляду на великі розміри сільських територій в Україні та існуючий рівень бідності, демографічну деградацію та спустошення села і усього сільського простору. Аграрні реформ, що відбувалися в Україні з початку 90-х років, не викликали очікуваних позитивних змін у соціально-економічній ситуації на селі, не сприяли нарощуванню вітчизняного виробництва сільськогосподарської продукції та підвищенню рівня доходів сільських товаровиробників, здійснювалися без активної участі та ініціативи сільської громади, що в цілому призвело до зниження добробуту сільського населення.

У сучасних ринкових умовах основними орієнтирами соціально-економічних перетворень на селі є формування умов для забезпечення ефективного сільськогосподарського виробництва і раціонального використання наявного ресурсного потенціалу сільських територій та, як результат зазначеного, підвищення добробуту сільського населення. З огляду на це, активізація та виконання багаточисельних соціально-економічних функцій села: виробничої, соціально-демографічної, культурної, природоохоронної, рекреаційної та інших, - потребують проведення наукових досліджень на основі аналізу існуючих концепцій та врахування сучасних світових тенденцій політики сільського розвитку, зокрема Європейського Союзу. Доцільним є дослідження нових підходів щодо соціально-економічного розвитку села на засадах поєднання зусиль держави та сільського населення, про ефективність яких свідчить досвід країн-членів ЄС.

Вагомий внесок у вивчення теоретико-прикладних аспектів соціально-економічного розвитку села зробили такі відомі вітчизняні вчені як: О. Бородіна, І. Власов, С. Гудзинський, Т. Зінчук, Р. Косодій, О. Могильний, О. Онищенко, М. Орлатий, І. Прокопа, О. Прокопенко, К. Прокопишак, П. Саблук, Л. Шепотько, В. Юрчишин, К. Якуба; зарубіжні – Л. Ван Депоель, Ж. Вілкін, Т. Дуча, Х. Каравелі, М, Кларк, Т. Лонч, В. Назаренко, В. Пациорковський, А. Пєтріков, Ж. Плєва, Т. Ратінгер, О. Хашковская та багато інших. Водночас складність та багатогранність існуючих проблем зумовлює необхідність формування нових підходів щодо соціально-економічного розвитку села. Зокрема, потребує уточнення сутність проблеми соціально-економічного розвитку села в сучасних умовах, практичної реалізації новітніх методик дослідження, рекомендацій щодо подолання негативних соціальних та економічних явищ і тенденцій у розвитку села тощо. Отже, актуальність, теоретична та практична значимість зазначених проблем, їх недостатній аналіз у вітчизняній економічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно плану науково-дослідних робіт ДВНЗ “Державний агроекологічний університет” за темою: “Розробити і обґрунтувати стратегічні напрями та пріоритети пореформеного розвитку аграрного сектора Північно-Західного регіону України” (номер державної реєстрації № ДР 0104U008697). У межах зазначеної теми автором проведено дослідження особливостей соціально-економічного розвитку села та розроблено пропозиції щодо його адаптації до європейської моделі сільського розвитку.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні науково-методологічних основ і концептуальних підходів до вирішення проблеми соціально-економічного розвитку села та розробці практичних рекомендацій щодо його забезпечення в умовах європейського вибору України.

Відповідно до поставленої мети вирішено такі завдання:

Ø     визначено сутність процесу соціально-економічного розвитку села;

Ø     узагальнено досвід формування політики розвитку сільських територій та її реалізації в ЄС;

Ø     проведено комплексний аналіз соціально-економічного стану та особливостей розвитку села в Україні;

Ø     обґрунтовано інтегрований підхід до формування політики розвитку села, спрямованого на поєднання зусиль держави та сільської громади при визначенні потреб та напрямів розвитку конкретної території з урахуванням її потенціалу;

Ø     визначено соціально-економічну ефективність диверсифікації сільської економіки та стратегічні напрями її реалізації;

Ø     розроблено рекомендації щодо забезпечення інформаційно-консультаційної підтримки соціально-економічного розвитку села.

Об’єктом дослідження є процес трансформації соціально-економічних відносин в сільському секторі суспільства.

Предметом дослідження є науково-теоретичні та прикладні засади соціально-економічного розвитку села в умовах європейських перспектив аграрного сектора.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення економічної науки та праці провідних вітчизняних та закордонних вчених з питань соціально-економічного розвитку села, а також державні нормативно-правові акти, урядові постанови.

У процесі виконання дисертаційного дослідження використано методи економічних досліджень, які сприяли досягненню найбільш повних та достовірних результатів: метод теоретичного узагальнення (при формулюванні теоретичних узагальнень та висновків, здійсненні критичного аналізу результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів); монографічний (при вивченні позитивного досвіду вирішення проблем соціально-економічного розвитку сільських територій у країнах ЄС); економіко-статистичний (для виявлення та аналізу основних тенденцій розвитку села, встановленні прямого та опосередкованого впливу комплексу визначених факторів на соціально-економічні процеси сільського розвитку); історико-економічний (для ідентифікації основних етапів еволюції політики сільського розвитку в рамках Спільної агарної політики ЄС); соціологічний (для оцінки ставлення сільського населення до євроінтеграційної перспективи України), SWOT–аналіз та економіко-математичне моделювання (при оцінці можливостей впровадження та соціально-економічного ефекту стратегії диверсифікації сільської економіки), табличний і графічний методи (для відображення аналітичної та статистичної інформації) та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш вагомих результатів дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну, належать такі:

вперше:

-         обґрунтовано доцільність застосування інтегрованого підходу до формування політики соціально-економічного розвитку села. Сутність його полягає у визначенні перспектив розвитку села на основі поєднання діяльності держави та сільських громад для спільного визначення пріоритетів відповідно до ендогенного потенціалу та соціо-еколого-економічних умов сільської території. Це дозволяє активізувати ініціативу сільського населення на засадах лідерства для участі в економічних перетвореннях на селі, що забезпечить якісно новий рівень суспільного добробуту;

удосконалено:

-         методичний підхід до комплексної оцінки соціально-економічного стану села та визначення корелятивності зв’язку між факторами, які безпосередньо впливають на формування доходів сільських домогосподарств;

-         стратегічні напрями диверсифікації сільської економіки з метою реалізації потенційних можливостей та використання ресурсів сільської території. Досягнення економічного та соціального ефекту диверсифікації вбачається можливим за умов урізноманітнення сільськогосподарського виробництва, несільськогосподарської діяльності виробників агропродовольчої продукції, розгортання інших сфер економічної діяльності на селі;

дістали подальшого розвитку:

-         формулювання мети соціально-економічного розвитку села, що полягає у забезпеченні не тільки якісного життєвого середовища, але й високого рівня добробуту сільського населення, що визначається як можливість задоволення фізичних, соціальних та духовних потреб людини;

-         узагальнення досвіду розвитку сільських територій у контексті сучасної європейської моделі сільського розвитку, яка є результатом об’єднання ресурсів та інструментів Спільної аграрної та регіональної політик Європейського Союзу і засвідчує зміну пріоритетів у галузі сільського господарства.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що отримані висновки і розроблені рекомендації можуть бути використані у процесі розв’язання актуальних проблем соціально-економічного розвитку вітчизняного села з урахуванням євроінтеграційних перспектив України. В цьому контексті ідентифіковано потребу підтримки сільського розвитку й запропоновано шляхи її здійснення на основі адаптації досвіду країн ЄС.

Рекомендації автора щодо формування стратегічних напрямів розвитку сільського господарства та сільських територій використовувалися в процесі розробки Програми розвитку особистих селянських господарств у Житомирській області на 2007-2010 роки (довідка Головного управління агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації №3344/3 від 26.12.07). Пропозиції щодо диверсифікації сільської економіки використовуються Головним управлінням економіки Житомирської обласної державної адміністрації при розробці “Стратегії розвитку області на період до 2015 р.” (довідка Головного управління економіки Житомирської ОДА № 25/285 від 25.02.08). Теоретичні узагальнення та практичні результати дослідження знайшли своє застосування на кафедрі менеджменту організацій ДВНЗ “Державний агроекологічний університет” під час викладання дисциплін “Основи менеджменту”, “Менеджмент ЗЕД” (довідка №120 від 28.01.08).

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок у працях, написаних у співавторстві, наведено у списку публікацій. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, яка відображає особисте бачення автора щодо існуючих проблем соціально-економічного розвитку села, а також можливостей їх вирішення з огляду на євроінтеграційний аспект.

Апробація результатів дослідження. Основні методологічні положення та результати дослідження доповідалися та отримали позитивну оцінку на конференціях, зокрема, на Міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених, магістрів та студентів “Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (м. Житомир, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції “Проблемы прогнозирования и государственного регулирования социально-экономического развития в регионе ЦЕИ” (м. Мінськ, 2005 р.); Другій міжфакультетській науково-практичній конференції молодих вчених, магістрів та студентів “Формування стратегії розвитку регіонального АПК” (м. Житомир, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Образование и наука без границ – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); Регіональній міжвузівській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2006 р.); Міжнародному симпозіумі “Роль соціального капіталу та локальних ініціатив у забезпеченні сільського розвитку” (м. Житомир, 2007 р.)

Публікації. За результатами дослідження автором опубліковано 15 праць загальним обсягом 5,02 д. а., з них одноосібних - 13, в тому числі – 5 у фахових виданнях (2,39 д. а.).

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 191 сторінці комп’ютерного тексту, з них: 178 - основний текст, 13 - список використаних джерел, що нараховує 164 позиції. Дисертація містить 49 таблиць, 49 рисунки, 9 додатків на 22 сторінках.