ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ КОМЕРЦІЙНОГО КРЕДИТУВАННЯ В УКРАЇНІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У Вступі розкриваються актуальність теми дисертації, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, вказуються мета й завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, формулюються наукова новизна одержаних результатів, висвітлюється їхнє практичне значення, надається інформація про апробацію результатів дослідження, зазначаються публікації за темою дисертації, структура та обсяг роботи.

 

Розділ 1 «Теоретичні положення про комерційне кредитування» присвячений дослідженню поняття, правової природи відносин комерційного кредитування, визначенню їх місця в системі кредитних правовідносин а також сфери та меж їхнього застосування у цивільному обороті.

У підрозділі 1.1. «Комерційне кредитування в системі кредитних правовідносин» досліджуються поняття кредиту і кредитних правовідносин, аналізується співвідношення понять «позика», «кредит», «позикові» і «кредитні зобов’язання», визначається місце договірної конструкції комерційного кредитування в системі кредитних правовідносин.

«Кредит» здавна являє собою не лише інститут цивільно-правових відносин, а й основне поняття, що використовується в економічній, духовно-етичній (кредит довіри) та інших сферах суспільного життя. Поняття кредиту як правової категорії пропонується розглядати в широкому та вузькому значеннях. У широкому розумінні кредитом вважається форма відносин сторін, у межах якої кредитор (віритель) передає боржнику майно (гроші або речі) у власність у розмірі та на умовах, встановлених у договорі, з наступним поверненням їх еквіваленту. У вузькому значенні кредит розглядається тільки як банківський (грошовий), тобто являє собою правовідношення, що виникає між кредитними установами, організаціями та фізичними особами з приводу надання коштів на умовах їх повернення, строковості та платності.

Кредитні правовідносини загалом можна визначити як відносини договірного характеру, що полягають у відстроченні виконання зобов’язання за відплатним договором або переданні кредитором грошей чи інших речей за плату на умовах повернення їх еквіваленту в певний строк.

У роботі звертається увага, що положення чинного ЦК України ґрунтуються на широкому розумінні позиково-кредитних правовідносин. Поряд із традиційними договорами позики і кредиту у ньому також закріплені договірні конструкції новації боргу та комерційного кредитування. Поява не одного, а декількох договорів, що оформлюють позиково-кредитні відносини, не означає, що такі договори протиставляються один одному. Більшість норм, присвячених регулюванню позики, застосовуються до відносин кредиту внаслідок прямої вказівки на це в законі. Втім не можна констатувати і тотожність усіх вказаних відносин (позики, кредиту, новації та комерційного кредитування), оскільки кожним із них притаманні особливості укладання, суб’єктного складу тощо, у зв’язку з чим всі вони істотно відрізняються від суміжних договірних конструкцій.

У підрозділі 1.2. «Загальна характеристика комерційного кредитування» досліджується поняття комерційного кредиту, що міститься в економічній та правовій літературі, дається його авторське визначення, встановлюються ознаки відносин комерційного кредитування, їх структура та способи оформлення.

Визначається, що комерційний кредит являє собою особливий спосіб здійснення розрахунків між учасниками цивільних правовідносин, що полягає у наданні певного відстрочення або розстрочення у виконанні однією із сторін свого зустрічного обов’язку в двосторонньому відплатному договірному зобов’язанні.

Відносинам, що виникають у зв’язку з наданням однією стороною іншій комерційного кредиту, притаманні такі ознаки, як строковість, оплатність та повернення отриманого кредиту. Однією з особливостей таких відносин є те, що вони виникають внаслідок передачі у власність грошей або речей, визначених як родовими, так і індивідуальними ознаками. Відтак відносини комерційного кредитування визначаються як відносини позикового типу, що виникають на підставі домовленості сторін про комерційний кредит і полягають у наданні кредитором позичальнику грошей або речей, визначених як індивідуальними, так і родовими ознаками, за плату на умовах повернення їхнього еквіваленту у певний строк.

Як особливий спосіб виконання договірного відплатного зобов’язання, комерційний кредит формує в його складі окреме кредитне правовідношення із відносно самостійними, щодо основного договору, предметом та змістом. У зв’язку з цим правове регулювання такого зобов’язання здійснюється шляхом застосування до нього норм законодавства, присвячених договорам позики і кредиту.

У роботі доводиться, що правовідносини комерційного кредитування можна оформити двома способами: домовленість сторін про надання комерційного кредиту може існувати в межах іншого відплатного договірного зобов’язання, або оформлюватись у вигляді окремого договору. Якщо надання комерційного кредиту погоджено сторонами в окремому договорі, в його тексті обов’язково має бути вказано, способом оплати яких договірних відносинах є комерційний кредит. Таким чином, встановлюється, що головною особливістю комерційного кредитування, що виокремлює дані правовідносини серед інших цивільно-правових зобов’язальних конструкцій, у тому числі і зобов’язань позикового типу, є підстава їх виникнення та спосіб оформлення.

У правовідносинах комерційного кредитування слід розрізняти спосіб такого кредитування і власне об’єкт договірного зобов’язання. Способом надання комерційного кредиту є попереднє виконання контрагентом свого зустрічного обов’язку в межах інших договірних зобов’язальних правовідносин. Об’єктом такого виконання є блага, що мають бути надані відповідно до умов конкретного договору. Об’єктом самого зобов’язання з комерційного кредитування є об’єкт зустрічного виконання обов’язку боржником за наданий кредит, тобто те, з приводу чого виникає кредитне правовідношення. Оскільки останнє виникає з приводу погашення боргу, який утворився внаслідок попереднього виконання іншою стороною своїх обов’язків, об’єктом комерційного кредиту є майно, за рахунок якого такий борг сплачується (гроші, речі, визначені родовими ознаками, індивідуально визначені речі тощо).

У підрозділі 1.3. «Сфера та межі застосування комерційного кредитування» досліджуються правовідносини, на підставі яких виникає комерційне кредитування, визначаються їх структура та зміст.

Встановлюється, що правовідносини комерційного кредитування можуть виникати у всіх випадках, коли у відплатних грошових договірних відносинах внаслідок неодночасного виконання сторонами своїх обов’язків утворюється заборгованість.

Виникнення в межах договірних відносин сторін правовідносин комерційного кредитування утворює складні зобов’язальні зв’язки між їх учасниками. У правовідносинах сторін з елементом комерційного кредитування виокремлюються три юридично значущих моменти: 1) домовленість сторін про передачу речі, виконання робіт, надання послуг; 2) фактична передача речі, виконання робіт, надання послуг (або, у разі кредитування шляхом здійснення попередньої оплати – надання кредиту у вигляді авансу); 3) кредитне зобов’язання, що за своїм змістом становить спосіб надання зустрічного виконання. Отже оформлення даних правовідносин здійснюється шляхом укладання зобов’язально-правового договору, що є підставою виникнення відповідних зобов’язань сторін та завершується актом виконання цих зобов’язань.

У правовідносинах, з яких виникає комерційний кредит, виокремлюють загальну і спеціальну мету. Перша полягає в тому, що комерційний кредит надається для погашення заборгованості за отримані товари, роботи і послуги, і в цьому сенсі він зажди є цільовим. Але у таких кредитних правовідносин може існувати і спеціальна мета, яка становить мотив надання цього кредиту.

Оскільки підставою виникнення відносин комерційного кредитування у будь-якому випадку є договір, у роботі розглядається його правова характеристика. Так, за дихотомічною класифікацією цивільно-правових договорів він може бути охарактеризований як двосторонній, оплатний, строковий. Залежно від способу оформлення та визначення умов, може бути реальним чи консенсуальним, публічним або договором приєднання. Умови про комерційний кредит можуть бути викладені також у попередньому договорі. Правочин з надання комерційного кредиту може бути як каузальним, так і абстрактним, може бути комутативним або алеаторним, укладатись на користь третіх осіб. Договір комерційного кредиту може укладатись як із відкладальною, так і зі скасувальною умовами. Оскільки чинний ЦК України містить норму, присвячену комерційному кредитуванню, відповідний договір є поіменованим. Крім цього, комерційному кредиту притаманні всі ознаки додаткового зобов’язання.

Розділ 2 «Окремі види комерційного кредитування» присвячений дослідженню авансування, попередньої оплати, відстрочення і розстрочення оплати товарів, робіт, послуг, як способів надання комерційного кредиту, встановленню специфіки укладання та змісту відповідних договорів, а також дослідженню особливостей вексельного комерційного кредитування.

У підрозділі 2.1. «Авансування та попередня оплата товарів робіт і послуг» аналізуються терміни «аванс» та «попередня оплата».

Визначається, що вони співвідносяться як загальне та особливе, у зв’язку з чим автором робиться висновок про недоречність їх одночасного застосування у змісті ст. 1057 ЦК України.

Встановлюються особливості змісту договору про надання комерційного кредиту, який надається у вигляді попередньої оплати. Так, до предмета такого договору входять умови щодо суми кредиту, строку надання зустрічного виконання (товарів, робіт, послуг), порядку вчинення цих дій, розміру та порядку виплати процентів за користування кредитом тощо. Особливістю цього договору є те, що в ньому може бути встановлено спеціальну мету, у зв’язку з якою здійснюється передоплата товарів, робіт і послуг, у такому разі наданий комерційний кредит вважається цільовим і кредитору може бути надано право здійснювати контроль за його використанням.

За аналогією з договором позики, якщо авансовий комерційний кредит визначається сторонами як реальний правочин, він може бути оспорений у зв’язку з тим, що кредитодавець насправді не передав суму авансового платежу.

Особливістю вказаного договору є те, що у випадку наявності в ньому умови про сплату неустойки за несвоєчасне внесення попередньої оплати, не має перешкод для стягнення цієї суми без подальшого стягнення суми авансу, встановленої у договорі. Таку неустойку можна кваліфікувати як передання відступного, що вноситься замість надання комерційного кредиту у вигляді попередньої оплати.

У підрозділі 2.2. «Відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт, послуг» досліджується такий спосіб надання комерційного кредиту, як відстрочення або розстрочення платежу та встановлюються істотні умови відповідного договору.

Договір про надання відстрочення або розстрочення оплати структурно містить два елементи: умову про товар (роботу, послугу) і порядок його передачі та умову про надання комерційного кредиту і його виплату. Вказана особливість обумовлює перелік істотних умов цього договору. Ними є умови про вид, кількість та якість товарів (робіт, послуг), що передаються в кредит, їх ціна, строк та порядок оплати.

У дисертації робиться висновок, що якщо сторони не досягли згоди стосовно строку повернення кредиту, такі дії мають бути вчинені протягом тридцяти днів від дня пред’явлення вимоги про це. Водночас позичальник має право достроково повернути суму позики незалежно від наявності в договорі умови про сплату процентів за користування нею, оскільки отримання прибутку від надання кредиту є не основною, а вторинною метою комерційного кредитування.

Досліджуються міри, спрямовані на захист інтересів кредитодавця та забезпечення виконання зобов’язання позичальника. Встановлюється, що на позичальника може бути покладений обов’язок одночасної сплати двох видів процентів: «за відстрочення», як плати за кредит, та «за прострочення», як міри цивільно-правової відповідальності.

У роботі аналізуються умови договору купівлі-продажу товарів у кредит, а також зобов’язання з комерційного кредитування у вигляді розстрочення платежу, що здійснюється за участю фізичних осіб під час продажу їм непродовольчих товарів.

У підрозділі 2.3. «Вексельне комерційне кредитування» досліджується можливість оформлення відносин комерційного кредитування шляхом видачі векселя.

Вексельні і кредитні зобов’язання мають схожу правову природу, що знаходить прояв у встановленні обов’язку позичальника повернути суму існуючої у нього на відповідній правовій підставі заборгованості.

Аналізуються ознаки вексельного зобов’язання, його абстрактний характер, специфіка суб’єктного складу та особливості правового регулювання, у зв’язку з чим дисертантом робиться висновок про самостійність таких правовідносин та їх відмінність від позикових.

У роботі пропонується розрізняти матеріальну та формальну абстрактність вексельного зобов’язання. Формальною абстрактністю векселя як документа є його текстуальна відірваність від підстави виникнення. Втім із цього погляду вексель є абстрактним лише за своїм зовнішнім проявом, а не за змістом. За своєю сутністю він залишається зв’язаним з основним правочином та слідує його юридичній долі. Матеріальною абстрактністю є відірваність векселя від підстави його виникнення не текстуально, а і за своєю сутністю. Матеріальна абстрактність виокремлює зобов’язання за векселем, за яким кредитором є третя особа, що не є учасником основного правочину, і для якої основний правочин не є обов’язковим.

 

Визначається, що саме абстрактний характер векселя відрізняє його від комерційного кредитування, оскільки, якщо сторони відокремлюють зобов’язання комерційного кредитування від його каузи, відбувається новація боргу у позикове зобов’язання.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины