ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ НАУКОВО-ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, визначено його мету, сформульовано гіпотезу та завдання роботи, визначено об’єкт, предмет, основні методи експериментального дослідження, розкрито наукову новизну роботи, її теоретичне й практичне значення; вказано на зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами та планами; подано відомості про впровадження й апробацію основних положень дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи формування професійно значущих якостей у майбутніх фахівців з інформаційної безпеки» представлено аналіз теоретичних та практичних засад формування професійно значущих якостей у майбутніх фахівців з інформаційної безпеки в процесі вивчення дисциплін науково-природничого циклу; розглянуто різні підходи сучасних вітчизняних і зарубіжних дослідників до цієї проблеми; розкрито сутність та обґрунтовано складові професійно значущих якостей у фахівців з інформаційної безпеки, визначено шляхи їх формування в процесі вивчення дисциплін науково-природничого циклу.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить, що до якостей фахівця вчені Е. Зеєр, В. Сластьонін, О. Столяренко, В. Шадриков та ін. відносять, насамперед, комплекс моральних, політичних, естетичних, ділових та організаторських якостей. У психології праці прийнята класифікація професійно значущих якостей фахівців за такими групами, як: моральні, комунікативні, вольові, інтелектуальні, атенційні, психомоторні.

На основі аналізу професійно значущих якостей у наукових джерелах і врахуванні особливостей професійної діяльності фахівців з інформаційної безпеки було розроблено теоретичну прогнозовану модель формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців з інформаційної безпеки в процесі вивчення дисциплін науково-природничого циклу, яка містить у собі: нормативні документи (Положення «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій» від 23 листопада 2011 р., складові галузевого стандарту вищої освіти галузі знань 1701 «Інформаційна безпека» напряму підготовки 6.170103 «Управління інформаційною безпекою» — освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ) та освітньо-професійну програму (ОПП)); елементи поняттєво-категоріального апарату дослідження професійно значущих якостей, компетентностей, компетенцій та ін. На основі цього апарату було визначено поняття професійно значущих якостей фахівців з інформаційної безпеки – як індивідуально-особистісні риси та здібності, що актуалізуються на рівні професійних завдань, на поведінковому рівні й у процесі соціалізації особистості та сприяють успішності професійної діяльності.

Для виявлення кількісного та якісного складу професійно значущих якостей у майбутніх фахівців з інформаційної безпеки було проведено пілотажне дослідження, в якому взяли участь 5 деканів факультетів, 10 завідувачів кафедр, 55 викладачів дисциплін професійної та практичної підготовки, 70 працівників в галузі інформаційної безпеки зі стажем роботи до 3-х років, 30 працівників в галузі інформаційної безпеки зі стажем роботи до 10-ти років. Результати дослідження показали, що до таких професійно значущих якостей можна віднести: культуру системного мислення, організаційну поведінку, комунікативну культуру, уміння працювати в команді, толерантність, прагнення до самопізнання і саморозвитку, високу професійну відповідальність, організаторські та лідерські якості.

 На основі теоретичного аналізу та вивчення практичного досвіду в процесі вивчення дисциплін науково-природничого циклу було визначено психолого-педагогічні умови формування професійно значущих якостей у фахівців з інформаційної безпеки в процесі вивчення дисциплін науково-природничого циклу, які включають:

–    створення стійкої мотиваційної настанови на творчу діяльність студентів;

–    реалізацію спільної діяльності викладача зі студентами, що трансформується в співтворчість;

–    розв’язання завдань винахідницького характеру шляхом застосування методики теорії розв’язання винахідницьких завдань.

      На основі сформованої теоретичної (прогнозованої) моделі з урахуванням багатокомпонентної структури професійно значущих якостей було виокремлено критерії та показники сформованості професійно значущих якостей майбутніх фахівців з інформаційної безпеки: інтелектуально-особистісний критерій, показниками якого виступають навички критичного мислення, уміння здійснювати відбір й ефективно використовувати інтелектуальні стратегії для проектування цілісної моделі рішення професійних проблем, уміння аргументувати і відстоювати власну точку зору, доводити істинність власних суджень, представляти логічні міркування, впевненість у ситуаціях, пов’язаних із ризиком та невизначеністю; практико-орієнтований критерій, показниками якого є теоретичні та практичні знання наукових питань загального характеру та спеціального характеру; соціально-психологічний критерій з показниками: організаторські навички, схильність до ризику, навички ділового спілкування, здатності визначати та враховувати психологію іншої особистості, уміння використовувати сучасні технології навчання, володіння навичками ефективного міжособистісного спілкування, створення сприятливого психологічного клімату в колективі; мотиваційно-ціннісний критерій, що характеризується показниками здатності до самоосвіти і саморозвитку, спрямованості особистості, яку зумовлюють особливості орієнтації на досягнення успіху або уникнення невдач, відповідальності, чесності, толерантність; креативний критерій показниками якого є наявність і кількість нових ідей, гіпотез, прояв інтелектуальної ініціативи, самостійне створення нових образів, винайдення правильного рішення проблеми без усвідомлення шляхів і засобів досягнення; рефлексивний, що характеризується незалежністю суджень, представлень від загальноприйнятих, стереотипних суджень, адекватність самооцінки власних якостей, уміння планувати і організовувати власну самоосвіту, здатність оцінювати досягнутий рівень самоосвіти та саморозвитку).

Проведений аналіз сучасного стану вивчення науково-природничих дисциплін у вітчизняних технічних університетах виявив протиріччя між фундаментальною та професійною складовими підготовки вищої технічної освіти, окресливши шляхи можливостей зменшення цих протиріч шляхом: поглиблення теоретичної, методологічної та світоглядної спрямованості у змісті фундаментальних науково-природничих дисциплін; знаходженням оптимальних співвідношень між фундаментально-теоретичною та професійно-практичною підготовкою спеціаліста; виокремленням інваріантів та встановленням на їх основі міждисциплінарних зв'язків як цементуючої основи науково-природничого фундаменту професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі інформаційної безпеки; підвищенням інтегративності, системності та функціональності теоретичних знань та дій; опануванням узагальненими способами алгоритмізації та проектування пізнавальної та науково-дослідної діяльності студентів.

Отже, в основі нашого дослідження лежить припущення, що формування професійно значущих якостей у майбутніх фахівців з інформаційної безпеки  буде здійснюватися за умови реалізації комплексу навчально-методичних заходів, побудованих з урахуванням закономірностей формування змісту та структури природничо-фундаментальної підготовки на основі фундаментальних законів розвитку природи та інноваційних технологій навчання, а саме:

–        впровадження організаційно-діагностичної моделі формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців з інформаційної безпеки в навчальний процес.

Другий розділ «Mетодичні основи формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців з інформаційної безпеки у технічних університетах» присвячений розробці організаційно-діагностичної моделі формування професійно значущих якостей; виокремленню критеріїв, показників та рівнів сформованості професійно значущих якостей  у фахівців з інформаційної безпеки.

У результаті наукового пошуку та використання  праць  В. Безпалька, С. Гончаренка, Р. Гуревича, Ю. Дьоміна, І. Зязюна, Н. Ничкало, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна, С. Стременовського було розроблено організаційно-діагностичну модель формування професійних якостей майбутніх фахівців з інформаційної безпеки в процесі вивчення дисциплін науково природничого циклу (див. рис. 1), структуру якої складають цільовий, діагностично-адаптивний, організаційно-змістовний та результативний компоненти, взаємодія яких є логічно обґрунтованою і забезпечує її цілісність. Так, цільовий компонент представлений її головною метою, що прогнозує кінцевий результат діяльності – сформованість професійно значущих якостей майбутніх фахівців з інформаційної безпеки. Діагностично-адаптивний компонент пов'язаний з послідовною зміною теоретико-методологічного, діагностичного, експериментально пошукового та аналітично-узагальнюючого етапів.

Організаційно-змістовий компонент пов’язаний із реалізацією психолого-педагогічних умов формування професійно значущих якостей майбутніх фахівців з інформаційної безпеки. Результативний компонент пов'язаний з моніторингом сформованості професійно значущих якостей майбутніх фахівців з інформаційної безпеки та виокремленні критеріїв, показників, та рівнів.