ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ІНШОМОВНИХ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ МОВЛЕННЄВИХ СИМУЛЯЦІЙ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, методи дослідження, представлено дані щодо апробації його основних положень та впровадження результатів.

У першому розділі « засобами мовленнєвих симуляцій» проаналізовано зміст практичної мовної підготовки майбутнього фахівця філологічного профілю, зокрема навчання стратегічної компетенції в іншомовному говорінні, визначено загальнодидактичні та методичні характеристики мовленнєвих симуляцій та обґрунтовано потенціал їх використання для формування іншомовних комунікативних стратегій.

У ході дослідження встановлено, що провідною діяльністю майбутнього філолога є іншомовне говоріння. Аналіз особливостей усномовленнєвого спілкування фахівців-філологів, а також психолінгвістичних і дидактичних характеристик іншомовного говоріння студентів-випускників філологічного профілю дав змогу визначити три основні сфери використання англійської мови фахівцями філологічного профілю: сфера загального вжитку мови, сфера професійного спрямування та сфера міжкультурного спрямування. Прослідковано, що досягнення просунутого рівня володіння мовленнєвою компетенцією у говорінні загалом й формування іншомовних комунікативних стратегій у говорінні зокрема визначаються підготовленістю/непідготовленістю усного мовлення; монологічною, діалогічною, полілогічною формами мовлення; сферою використання мови; сприйняттям чужого мовлення; метою навчання, вимогами навчальних програм.

На основі критичного аналізу літературних джерел визначено, що від ступеня сформованості стратегічної компетенції залежить адекватність використання елементів мовних та мовленнєвих компетенцій, лінгвосоціокультурної компетенції, комунікативна успішність співрозмовників та ефективність спілкування загалом. Результатом аналізу сутності стратегічної компетенції стала побудова її структурної моделі. Стратегічна компетенція як сполучна ланка між іншими ключовими компетенціями містить: на тактичному рівні – мовні знання та навички; на тактично-стратегічному – мовленнєві вміння; на власне стратегічному – іншомовні комунікативні стратегії, що розглядаються як сукупності поетапних мисленнєво-мовленнєвих дій, спрямованих на моделювання учасниками комунікації своєї мовленнєвої поведінки таким чином, щоб реалізувати комунікативні цілі у процесі іншомовного спілкування.