ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, ступінь розробленості визначеної проблематики, зв’язок з науковими програмами й темами науково-дослідної роботи; визначено мету, об’єкт, предмет, задачі та методи дослідження; сформульовано гіпотезу; охарактеризовано експериментальну базу дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію результатів, публікації, структуру та обсяг дисертації.
У першому розділі – ” – проаналізовано філософські, історичні, науково-педагогічні та спеціальні джерела що стосуються проблеми дослідження; з’ясовано стан дослідженості проблеми та проаналізовано ключові поняття; узагальнено результати констатувального етапу експерименту та обґрунтовано загальнонаукові підходи до естетичного виховання студентів у навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу; виявлено особливості естетичного виховання студентів педагогічного коледжу.
Встановлено, що українська педагогічна думка була спрямована на дослідження змісту естетичного виховання як складної багаторівневої структури, основою якої є формування естетичної свідомості, розвиток емоційно-почуттєвої сфери й організація художньо-творчої діяльності. Осягнути, проаналізувати та оцінити стан естетичного виховання у вищій школі України на сучасному етапі можливо лише за умови розгляду його в історико-культурному та філософсько-естетичному контексті, в динаміці розвитку його теорії та практики. Зміст, форми, методи естетичного виховання у другій половині XX ст. розвивалися від репродуктивності до творчості.
Водночас сучасні проблеми естетичного виховання розглядаються у площині духовної культури особистості та посиленні акценту на художньо-естетичному вихованні, вихованні засобами мистецтва. Загальною метою естетичного виховання у вищій школі визнається формування і розвиток у майбутнього молодого спеціаліста високого рівня особистої естетичної культури та творчих установок діяльності. Сучасній практиці естетичного виховання у вищих навчальних закладах притаманна епізодичність функціонування естетичної освіти і поверховий характер її впливу на студентство.
У процесі дослідження здійснено узагальнений аналіз причин актуалізації проблеми естетичного виховання студентів у навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу. У сукупності вони визначають комплексну проблему: естетичного виховання вчителя початкової школи з метою підготовки його до естетичного виховання школярів. Така двоступенева проблема є складною, але саме її розв’язання забезпечує підвищення професійного рівня студентів педагогічних спеціальностей.
Для перевірки рівня естетичної вихованості студентів педагогічного коледжу виникла необхідність введення відповідних критеріїв та показників, які б дозволили здійснити розподіл студентів за рівнями естетичного виховання. У дослідженні запропоновано критерії естетичної вихованості студентів педагогічного коледжу: теоретичні (оцінка теоретичних знань студентів педагогічного коледжу) та практичні (оцінка вмінь студентів педагогічного коледжу застосовувати набуті знання).
Показниками теоретичного критерію визначено: повнота естетичних знань – показник, що визначається кількістю естетичних знань (достатня кількість естетичних знань формує у студентів педагогічного коледжу естетичний ідеал,
з позицій якого студент оцінює явища та предмети дійсності); глибина естетичних знань – показник, що визначається усвідомленістю існуючих зв’язків між групами естетичних знань; системність естетичних знань – показник, що визначається рівнем усвідомлення структури естетичних знань, їх ієрархії та послідовності (системність естетичних знань передбачає усвідомлення одних естетичних знань як базових для інших); міцність естетичних знань – показник, що визначається тривалістю збереження у пам’яті естетичних знань та вмінням їх відтворювати у необхідних ситуаціях.
Кожен з показників оцінювався за дванадцятибальною шкалою, а загальний показник математично визначався як середнє арифметичне оцінок чотирьох наведених показників: повноти, глибини, системності та міцності естетичного знання.
Показниками практичного критерію є: гнучкість естетичних знань – показник, що характеризує вміння студентів педагогічного коледжу застосовувати естетичні знання в стандартних та нестандартних ситуаціях (уміння використовувати комбінації відомих та нових у даній ситуації естетичних знань); естетичні уміння – показник, що характеризує уміння студента використовувати теоретичні знання у відповідній практичній ситуації; естетичні навички – показник, що характеризує дії, доведені до автоматизму в результаті виконання практичних завдань з етики та естетики; ціннісні ставлення студентів педагогічного коледжу до естетичного виховання – показник, що виражає особистий досвід студентів педагогічного коледжу, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до навколишнього світу.
Кожен з показників оцінювався за дванадцятибальною шкалою, а загальний показник математично визначався як середнє арифметичне оцінок чотирьох наведених показників: гнучкості естетичних знань, естетичних умінь та навичок,
а також ціннісного ставлення студентів педагогічного коледжу до естетичного виховання. У результаті був виведений однин показник естетичних знань та практичних навичок студентів педагогічного коледжу як сума теоретичного та практичного компонент, поділена на два. Тобто сумарна оцінка естетичного рівня проводилася в рамках дванадцятибальної шкали.
За попередньо визначеними критеріями та показниками нами було визначено чотири рівні сформованості естетичної вихованості студентів педагогічного коледжу:
початковий рівень – відповіді студента мають фрагментарний характер, характеризуються початковими знаннями про предмет естетичного виховання, його роль та функції;
середній рівень – студент здатний відтворити основну частину навчального матеріалу, може виконувати завдання за зразком та володіє елементарними вміннями та навичками у галузі естетичного виховання;
достатній рівень – студент вільно володіє навчальним матеріалом (знаннями в галузі естетичного виховання), вміє пояснити основні закономірності, застосовує естетичні знання в стандартних ситуаціях, вміє робити висновки;
високий рівень – знання студента є глибокими та міцними, він вміє застосовувати їх для вирішення творчих завдань. Студент здатен використовувати знання у нестандартних ситуаціях та відстоювати свою думку.
Для зарахування студента на той чи інший рівень естетичного виховання використовувалась наступна система нарахування балів: початковий рівень – сумарний показник теоретичного та практичного рівня складає 0–4 бали; середній рівень – сумарний показник теоретичного та практичного рівня складає 5–7 балів; достатній рівень – сумарний показник теоретичного та практичного рівня складає 8–10 балів; високий рівень – сумарний показник теоретичного та практичного рівня складає 11–12 балів.
На основі досліджень, проведених у рамках констатувального експерименту, були зроблені відповідні висновки: студенти педагогічного коледжу не володіють достатніми знаннями щодо естетичного виховання. Зокрема, оцінка параметрів теоретичних естетичних знань студентів (повнота, глибина, системність та міцність) складала для вибраних чотирьох груп відповідно 6,65; 6,75; 7,00; 7,20 балів. Показники практичного застосування естетичних знань за цими ж параметрами становили відповідно 6,4; 6.2; 6,0; 6,0 балів. Досліджено залежність кількості бажаючих студентів педагогічного коледжу до естетичного самовдосконалення від проведених естетичних заходів та зроблено висновок про те, що систематичні естетичні заходи стимулюють бажання студентів педагогічного коледжу до підвищення рівня естетичного виховання. На рівні практичної реалізації естетичного виховання у дослідженні використано класичну тріаду компонентів: знаннєвий, діяльнісний та особистісний.
Результати вивчення стану практики дали змогу зробити висновок про те, що поодинокі естетичні заходи мають незначний вплив на кількість студентів, котрі прагнуть підвищити рівень естетичного виховання. Протилежна ситуація має місце у випадку систематичних естетичних заходів. У такому разі спостерігалась чітко виражена тенденція до збільшення кількості студентів педагогічного коледжу, що прагнуть естетичного самовдосконалення, причому кінцевий показник у чотири рази перевищив початковий.
Аналіз стану дослідженості проблеми естетичного виховання студентів педагогічних коледжів дає змогу зробити висновок, що за сучасних умов соціально-економічного і культурного розвитку суспільства актуалізувалось теоретичне обґрунтування педагогічних умов естетичного виховання студентів у навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу, потребує уточнення поняття естетичної вихованості студентів педагогічного коледжу та розробки конкретних заходів естетичного виховання студентів, вироблення несприйняття негативних впливів зовнішнього середовища.
Ключові поняття дослідження стосувалися як теоретичних основ естетичної науки, так і педагогічного аспекту естетичного виховання, яке розуміємо як – систематичний, цілеспрямований вплив на особистість, орієнтований на формування її естетичних ідеалів, смаків і потреб, на вироблення у неї здатності сприймати, переживати і оцінювати прекрасне в природі, житті, мистецтві і праці, на пробудження і розвиток її творчих здібностей і непримиренності до всього потворного і нікчемного в житті і діяльності.
Доведено, що для того, щоб здійснювати естетичне виховання у професійній діяльності, вчитель має сам розвиватися, займатись самоосвітою, щоб свої знання, естетичне сприйняття світу передавати учням. Учитель, у якого не сформований інтерес до своєї роботи у всій її різноманітності не може зацікавити учнів. Іноді навіть може погасити пізнавальний інтерес учня. Надзавдання готовності вчителя до естетичного виховання – створити здорову альтернативу маловартісній, і часто шкідливій, інформації, якою переповнені ЗМІ, яка атакує сучасну молодь і дітей зі ще несформованою, нестійкою психікою. У структурі вищої педагогічної освіти педагогічний коледж виконує функцію, що полягає в орієнтації студентів на цінності професії педагога, на конструктивне подолання складних ситуацій у майбутній фаховій діяльності й у формуванні готовності до розв’язання її практичних завдань. При цьому характер і зміст діяльності педагогічного коледжу залежить від виконання ним навчальної, виховної й розвивальної функцій, кожна з яких супроводжує активну адаптацію студентів.
Формування й розвиток особистості значною мірою визначається середовищем у широкому розумінні цього слова. Середовищний підхід пов’язаний з ідеєю включення освітньої установи в навколишнє середовище і навпаки. Найбільш складним та повнофункціональним є навчально-виховне середовище навчального закладу, яке органічно поєднує дві провідні функції: навчальну та виховну. Студенту педагогічного коледжу, як майбутньому учителю, естетична вихованість необхідна не лише як важлива особистісна якість, а і як атрибут професійної діяльності.
У дослідженні виявлено особливості естетичного виховання студентів у навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу: естетична вихованість майбутнього вчителя початкової школи як необхідна складова його професійних якостей; усвідомлення значущості естетичної діяльності у майбутній професійній діяльності; орієнтація на сучасний розвиток та прогностичні тенденції; естетизація навчально-виховного середовища; протистояння негативним впливам окремих субкультур; розробка форм та взаємопов’язаних методів естетичного виховання з орієнтацією студентів на естетичне виховання молодших школярів у майбутній професійній діяльності.
Загальнонаукові підходи (культурологічний, середовищний, аксіолоігчний та креативний) визначають загальні орієнтири естетичного виховання студентів педагогічного коледжу. Концептуальним підходом, який є сполучною ланкою, що поєднує методологічний та методичний підходи до естетичного виховання студентів у навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу обрано інтегративний, який має ознаки як методологічного, так і інструментального характеру і дає змогу узагальнити, систематизувати та цілісно представити різноманітні аспекти естетичного виховання студентів педагогічного коледжу.
На основі теоретичного аналізу проблеми дослідження та підсумками констатувального експерименту обґрунтовано педагогічні умови естетичного виховання студентів у навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу:
– формування змісту естетичного виховання студентів у навчально-виховному середовищі педагогічного коледжу на основі естетичної спрямованості викладання навчальних дисциплін;
– інтеграція методів і форм навчально-виховної діяльності з естетичного виховання з метою розвитку позитивної мотивації та формування стійкого інтересу студентів до естетичної діяльності;
– розробка комплексу виховних заходів у позанавчальній діяльності педагогічного коледжу. | 
