ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах формування ринкових відносин в Україні, нестабільного зовнішнього середовища, що характеризується мінливістю політичних, економічних, правових та соціальних чинників, система управління процесами фінансового оздоровлення ділових одиниць потребує особливої уваги.

Незважаючи на істотні ринкові зрушення в економіці країни, позитивний вплив реформ, темпи подальшого розвитку вітчизняної економіки є недостатніми, наявний в Україні науково-технічний та виробничий потенціал ще не відновлено повною мірою. Сучасний етап розвитку багатьох суб'єктів господарювання та низки галузей фахівці продовжують визначати як кризовий. Індикатори кризових явищ, що стали типовими для багатьох підприємств, загальновідомі: спад виробництва, випуск неконкурентоспроможної продукції, зниження продуктивності праці, масова збитковість та низька рентабельність, незадовільна структура балансу, дефіцит обігових коштів, неплатоспроможність, незбалансованість відтворювальних процесів. Зовнішні показники кризи на рівні окремого підприємства доповнюються внутрішніми проблемами, що також вказує на стан кризової ситуації, надмірно централізовану структуру та ручний стиль управління, на відсутність ефективного стратегічного та оперативного планування і контролю, незадовільний морально-психологічний клімат у трудових колективах, існуючі конфлікти між власниками та менеджерами різних рівнів.

Проблема виходу підприємств із кризи та здійснення їх фінансового оздоровлення стала предметом дослідження у різні періоди таких зарубіжних економістів як В. Ахіллес, Б. Бекенферде, Й. Брандштеттер, А. Бюргер, А. Енгбердінг, С.-Е. Глесс, Р. Фішер, Д. Фехнер, Й. Спрінк та інші. З питань антикризового управління підприємствами, банкрутства, санації і реструктуризації та їх впливу на розвиток як окремих підприємств, так і національної економіки в цілому проведено цілу низку наукових досліджень вітчизняними науковцями, серед яких необхідно виділити праці В.О. Василенка, Н.Ю.Возіянової, В.В. Джунь, В.В. Дорофієнко, Л.О. Лігоненко, О.В. Мозенкова, Н.О. Москаленко, Б.М. Полякова, Л.С. Ситник, О.О. Слюсаренко, В.А. Соколенка, О.О. Терещенка, О.М. Тридіда та ін. Дослідженню цієї проблеми постійну увагу приділяють учені країн з трансформаційною економікою, зокрема Г.А. Александров, В.А. Барінов, В.А. Богомолов, А.Г. Грязнова, Г.П. Іванов, В.І. Кошкін, Е. А. Уткін та ін.

Проведений автором аналіз наукових літературних джерел свідчить про те, що на сучасному етапі розвитку теорії і практики управління проблематика санаційних механізмів досліджена ще недостатньо, досі не розроблені та не обґрунтовані науково-методичні засади їх економічної організації та систематизації. Тому з’ясування складної економіко-правової природи санації, визначення її організаційно-економічного механізму вимагає комплексного вирішення зазначених проблем у нерозривній єдності з аналізом фінансово-економічних, управлінських та правових механізмів, які дозволяють побудувати ефективну систему управління процесами фінансово-економічного оздоровлення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у розрізі плану науково-дослідницької роботи, що здійснюється на економічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, а саме при розробленні держбюджетної теми «Управління розвитком сфери послуг в регіоні (західні області України)», номер державної реєстрації 0103U005949.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є визначення теоретико-методологічних та науково-методичних засад організації управління санацією та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення її організаційно-економічного механізму для подальшого розвитку системи державного регулювання та управління процесом відновленням платоспроможності суб'єктів господарювання в сучасних ринкових умовах.

Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:

• з’ясувати теоретичний зміст категорії “санація”, визначити її місце та взаємозв’язки із іншими економічними поняттями, систематизувати класифікацію видів санації;

• дослідити глибинну суть організаційно-економічного механізму санації та розкрити його структуру;

• критично проаналізувати наявні наукові підходи до реалізації санаційних механізмів з метою продукування комплексного сприйняття даної проблеми;

• провести аналіз санаційних процесів на усіх рівнях господарювання економічної системи України та виявити їх характерні особливості;

• оцінити ефективність впливу державного регулювання на процеси фінансового оздоровлення підприємств;

• виявити можливості використання та адаптації зарубіжного досвіду державного регулювання процесами банкрутства та санації при вирішенні аналогічних проблем;

• розробити науково-методичні рекомендації щодо оцінки санаційного потенціалу підприємства як вихідної умови їх майбутнього фінансово-економічного оздоровлення;

• обґрунтувати пропозиції щодо вибору оптимальних стратегічних напрямів фінансово-господарської діяльності підприємства-боржника;

• визначити критерії та показники оцінки ефективності проведення санації на різних рівнях господарювання.

Об'єктом дослідження є процеси санації суб’єктів господарської діяльності України.

Предметом дослідження відповідно до поставленої мети та завдань є формування та функціонування організаційно-економічного механізму санації підприємств в Україні.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційної роботи склали праці класиків економічної теорії, академічні та практичні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів з проблем банкрутства та санації, антикризового управління, державного регулювання економіки, стратегічного планування та управління.

Формулювання теоретичної гіпотези та постановка проблеми щодо формування ефективного організаційно-економічного механізму санації ґрунтується на використанні методів наукової абстракції, індукції, аналізу та синтезу, логічного та історичного підходів до пізнання економічних явищ, об’єктів та процесів. При дослідженні суті санаційних процесів і тенденцій розвитку економіки країни та регіону було застосовано економіко-статистичні методи – структурного та динамічного аналізу, аналізу та порівняння коефіцієнтів. Наукове з’ясування причин кризового стану, оцінка діяльності державних органів у санаційних процесах, визначенні основних чинників впливу на ефективність проведення санації використовувались соціолого-економічні методи, і, зокрема, - метод експертного опитування шляхом анкетування та глибинних інтерв’ю. У процесі формування інтегрального показника санаційного потенціалу автором було використано метод фінансово-економічних коефіцієнтів та метод експертних оцінок. Опрацювання отриманих даних проведеного соціологічного дослідження та фінансової звітності здійснювалося за допомогою персонального комп'ютера з використанням пакету EXCEL для Windows.

Інформаційною базою дисертації стали діючі закони України і підзаконні нормативно-правові акти, методичні та інструктивні матеріали міжнародних організацій, дані Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства економіки України, Державного департаменту з питань банкрутства, зведені звітні дані Львівського обласного відділу з питань банкрутства, Львівської обласної державної адміністрації, публічна звітність та дані управлінського обліку підприємств, фактичні матеріали проведення санації на конкретних підприємствах, архіви судових рішень у справах про банкрутство.

Hayкoвa нoвизнa oдepжaниx peзyльтaтiв полягає в теоретичному обґрунтуванні та новому підході до вирішення проблеми формування і функціонування цілісного організаційно-економічного механізму санації підприємств.

Основні наукові результати, що мають наукову новизну та цінність, такі:

вперше:

• використовуючи методологію системного підходу теоретично обґрунтовано суть та структуру організаційно-економічний механізму санації підприємств. Зокрема, організаційно-економічний механізм санації розглядається як трирівневий динамічний управлінський процес, спрямований на відновлення стратегічної конкуренто-спроможності, що передбачає застосування сукупності основних форм та інструментів санації за умов відповідного інституційного, правового та інформаційно-аналітичного забезпечення, успішна реалізація якого сприяє гармонізації інтересів усіх учасників фінансово-оздоровчого процесу;

• на основі визначеної системи збалансованих показників розроблено методичні засади оцінювання санаційної спроможності підприємств-боржників, в процесі якої передбачено розрахунок інтегрального показника санаційного потенціалу підприємства як результату синтезуючого використання математико-статистичних, фінансово-економічних та соціолого-експертних методів;

• сформовано матрицю вибору ефективної маркетингової стратегії санації, що у множині вихідних ситуативних комбінацій дозволяє визначити оптимальні за даних умов стратегічні орієнтири діяльності підприємства, що санується, залежно від конкретного набору параметрів (специфіки галузі, інтенсивності конкуренції, санаційного потенціалу підприємства).

удосконалено:

• трактування санації як невід’ємного атрибуту ринкової економіки на основі розкриття симбіозу її економічної, управлінської, правової та соціальної природи, конкретних цільових характеристик та детермінант;

• підхід до визначення критеріїв ефективності державної економічної політики у сфері фінансового оздоровлення із врахуванням необхідності проведення організаційно-економічних заходів щодо недопущення включення тіньових механізмів перерозподілу власності через забезпечення прозорості проведення процедури санації;

• методику організаційно-економічного забезпечення процедур санації на місцевому рівні через впровадження антикризових регіональних програм, спрямованих на проведення результативної досудової санації підприємств різних форм власності за сприяння місцевих органів державної виконавчої влади;

набули подальшого розвитку:

• концептуальна теорія зацікавлених сторін (стейкхолдерів), основні положення якої було успішно використано та адаптовано у процесі аналізу взаємодії суб’єктів санації у рамках провадження справи про банкрутство, виявлення та превентивності можливих конфліктів інтересів;

• критерії структуризації ознак неплатоспроможних підприємств на основі аналізу практики застосування інституту банкрутства крізь призму економічних, правових, управлінських, операційних, маркетингових характеристик;

• рекомендації щодо вдосконалення організаційно-економічного та правового механізмів державного регулювання санаційних процесів з урахуванням адаптації зарубіжного досвіду, зокрема в розрізі функціонування його інституційної, правової та інформаційно-аналітичної підсистем;

• пропозиції щодо практичного застосування комплексного показника ефективності санації як ступеня збалансування інтересів усіх її учасників на локальному, регіональному та загальнодержавному рівнях.

Теоретичне та практичне значення роботи. Теоретична значимість дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні авторського підходу до визначення змісту поняття санація, у розробленні та структуризації організаційно-економічного механізму санації на основі використання результатів проведеного комплексного аналізу наукових підходів, проведення структуризації елементів основних форм санації та визначенні конкретних інституційних, правових та інформаційних компонент підтримки механізму.

Отримані наукові результати роботи є вихідною теоретико-методологічною базою проведення державної та регіональної економічної політики у сфері банкрутства на засадах використання принципів антикризового управління. Зокрема, при розробці Стратегії Львівської області до 2015 року взято до уваги розроблену автором регіональну програму „Досудова санація”, а також враховано результати досліджень дисертанта при поданні пропозицій Міністерству економіки України щодо внесення змін до чинного законодавства України про банкрутство (довідка Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської обласної державної адміністрації від 16.04.2008 № 1-1/425-19).

Використання розробленої автором методики оцінювання санаційного потенціалу та запропонованої моделі вибору ситуаційної стратегії санації в управлінську діяльність арбітражних керуючих дозволяє впливати на підвищення ефективності проведення санаційних заходів з метою забезпечення позитивного довготривалого результату (довідка Львівської асоціації фахівців з питань банкрутства від 05.05.2008 № 17/08). Зазначені авторські методики були практично впроваджені також у процесі провадження справи про банкрутство ДП „Завод „Електропобутприлад” ВАТ „Концерн-Електрон” (довідка від 18.04.2008 №36-321) та при проведенні реорганізації ТзОВ СП „Росан” (довідка від 25.04.2008 №2008/04/172в)

Матеріали дисертаційного дослідження є науково-методичною основою для проведення подальших наукових досліджень проблем функціонування організаційно-економічного механізму санації підприємств, а також використовуються у процесі викладання таких навчальних курсів як «Менеджмент організацій», «Антикризове управління», «Стратегічний менеджмент», «Експертиза та обґрунтування бізнес-проектів», «Господарське законодавство» (довідка ЛНУ імені І. Франка від 17.04.2008 №4723-Н).

Особистий внесок здобувача визначається розробкою теоретичних і методичних основ організації управління санацією та запропонованими практичними рекомендаціями з удосконалення її організаційно-економічного механізму. Усі наукові результати, які виносяться автором на захист, отримані самостійно і відображені у відповідних публікаціях. Серед наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дослідженні використано лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та результати роботи доповідались, обговорювались та отримали позитивну оцінку на щорічних звітних науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів Львівського національного університету імені Івана Франка, на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на таких: Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми формування економічної системи України” (м. Львів, 2002), Друга міжнародна третя всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих вчених „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2002), Міжнародна науково-практична конференція “Економіка пострадянських країн: стан та перспективи розвитку” (м. Львів, 2003), Міжнародна науково-практична конференція “Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи” (м. Львів, 2003), Міжнародна науково-практична конференція “Економіка України у євроінтеграційних процесах” (м. Львів, 2004), Міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція “Економічна система України: минуле, сучасне і майбутнє” (м. Львів, 2005), Міжнародна конференція молодих вчених “Нові обрії економічної науки” (м. Львів, 2007), Міжнародна наукова конференція „Українська економічна наука: Досягнення, проблеми, перспективи” (м. Львів, 2007), Науково-практична конференція за міжнародною участю “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (м. Київ, 2007), Друга науково-практична конференція „Соціально-економічний розвиток і безпека України: філософія, стратегія, тактика” (м. Львів, 2007), Міжнародна конференція молодих учених і студентів «Інноваційні процеси економічного і соціально-культурного розвитку: Вітчизняний та зарубіжний досвід» (м. Тернопіль, 2008), Міжнародна студентсько-аспірантська наукова конференція „Регіональний аспект трансформаційних процесів в економіці” (м. Чернівці, 2008), Міжнародна науково-практична конференція «Наукові доробки молоді - вирішенню проблем європейської інтеграції» (м. Харків, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць, із них 6 у фахових наукових виданнях. Загальний обсяг публікацій становить 5,21 д.а, з них 4,53 належить особисто автору, в тому числі 2,37 – у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів основної частини, висновків, додатків та списку використаних джерел. Основний зміст роботи викладено на 198 сторінках комп’ютерного набору. Дисертація містить 15 таблиць, 31 рисунок та 18 додатків. Список використаних джерел налічує 329 позицій.