ЕКОНОМІЧНІ ВАЖЕЛІ РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОГО РИНКУ УКРАЇНИ В УМОВАХ МІЖНАРОДНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Краткое содержание

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ <!-- @page { size: 21cm 29.7cm; margin: 2cm } H4 { text-indent: 1cm; margin-top: 0cm; margin-bottom: 0cm; text-align: center } H4.weste
{ font-family: "Times New Roman", serif; font-size: 14pt; font-weight: medium } H4.cjk { font-family: "Arial Unicode MS"; font-size: 14pt; font-weight: medium } H4.ctl { font-family: "Tahoma"; font-size: 14pt; font-weight: medium } P { margin-bottom: 0.21cm } -->

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Членство України у Світовій організації торгівлі (далі СОТ) та її інтеграція до Європейського Союзу (далі ЄС) є важливою передумовою підвищення конкурентноздатності вітчизняного аграрного сектора економіки, покращення продовольчої безпеки держави і зростання добробуту громадян. Лібералізація торговельних відносин дає наступні можливості: товаровиробникам розширити власну присутність на європейському та світовому аграрних ринках, а споживачам одержати виграш від доступу до більш дешевих і якісних продуктів харчування. Проте низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної сільсько- господарської продукції вказує на реальну загрозу для аграрних підприємств України від посилення конкурентної боротьби на внутрішньому ринку, що імовірно може призвести до переважання економічних втрат над вигодами в результаті здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Ситуація ускладнюється радикаль- ними вимогами СОТ до країн-учасниць стосовно обмеження і поступового скорочення рівня державної підтримки аграрного сектора, особливо тих, які спричиняють викривлюючий вплив на процес відтворення і торгівлю. Низька ефективність заходів державного регулювання вітчизняного сільськогосподарського виробництва фактично гальмує реалізацію його експортного потенціалу.

За таких обставин актуальним є пошук нових підходів до формування і подальшого розвитку економічних важелів регулювання аграрного ринку України, які б не суперечили вимогам міжнародних інтеграційних процесів і забезпечували зростання його конкурентноздатності на світовому ринку.

У зв’язку з інтенсивним характером розвитку міжнародної економічної інтеграції дедалі більша кількість як зарубіжних, так і вітчизняних вчених фокусують свою увагу на дослідженні даної проблеми. Незважаючи на відносно недовготривалий емпіричний досвід, сучасна теорія міжнародної економіки накопичила значний обсяг фундаментальних теоретичних праць, які розкривають багатогранну сутність інтеграційного процесу. Зокрема, до таких можна віднести наукові розробки Б. Балаши, В. Будкіна, І. Бураковського, Дж. Вайнера, В. Козика, Д. Лук’яненка, Ф. Махлупа, Дж. Піндера, О. Пономаренка, В. Репке, А. Румянцева, Є. Савельєва, К. Семенова, В. Сіденка, Я. Тінбергена, А. Філіпенка, В. Харламової, О. Чернегі, В. Шемятенкова та ін.

Безпосередньо дослідженням проблеми функціонування і державного регулювання сільського господарства України в умовах СОТ та євроінтеграції займаються: Ю. Білик, О. Бородіна, В. Галушко, В. Губенко, С. Дем’яненко, Т. Джонсон, А. Діброва, С. Зоря, С. Кваша, І. Кобута, В. Меєрс, С. Осика, Т. Осташко, Ш. фон Крамон-Таубадель , О. Шпичак, О. Яценко та ін.

Разом з тим до кінця невирішеними залишаються питання формування економічних важелів державної підтримки вітчизняного аграрного ринку в контексті стратегії його адаптації до умов міжнародної інтеграції, необхідність розв’язання яких обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі світового сільського господарства та зовнішньоекономічної діяльності Національного аграрного університету в рамках науково-дослідної теми «Економічна стратегія АПК України: трансформація пріоритетів і механізмів їх реалізації» (номер державної реєстрації 0106U007369).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка та обґрунтування рекомендацій стосовно підвищення ефективності застосування економічних важелів державного регулювання аграрного ринку України в умовах міжнародної інтеграції.

Для реалізації поставленої мети було визначено виконати такі завдання:

• узагальнити теоретичні засади міжнародної економічної інтеграції та з’ясувати сутність міжнародного інтеграційного процесу в аграрній сфері;

• визначити особливості використання економічних важелів державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції в умовах СОТ та САП ЄС;

• проаналізувати передумови та фактичний ступінь залежності вітчизняного аграрного ринку від провідних регіональних інтеграційних об’єднань світової економіки, виявити резервні напрями реалізації його зовнішньоторговельного потенціалу;

• оцінити ефективність економічних важелів регулювання сільського господарства України і розробити практичні рекомендації стосовно її підвищення;

• удосконалити методичні підходи щодо визначення потенційної конкурентоспроможності вітчизняної аграрної продукції на зовнішньому ринку;

• обґрунтувати напрями вдосконалення стратегії адаптації аграрного ринку України до вимог СОТ із використанням економічних важелів його регулювання;

• розробити пропозиції щодо формування економічних важелів державного регулювання аграрного ринку для стимулювання процесу зростання міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції.

Об’єктом дослідження є процес регулювання вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції за допомогою економічних важелів в умовах міжнародних інтеграційних процесів.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прикладних аспектів формування економічних важелів державного регулювання аграрного ринку України в процесі адаптації до вимог СОТ та інтеграції до Спільного аграрного ринку ЄС.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є комплексний підхід, системно-структурний аналіз та діалектичний метод наукового пізнання. Серед загальнонаукових методів дослідження для розв’язання поставлених завдань доцільно виокремити методи: теоретичного узагальнення (для з’ясування сутності понять: «міжнародна економічна інтеграція» та «міжнародна інтеграція аграрних ринків»), історичний (для проведення ретроспективного аналізу щодо передумов входження аграрного сектора України в систему міжнародного поділу праці), розрахунково-конструктивний (для оцінки ступеня взаємодії вітчизняного сільськогосподарського ринку із регіональними об’єднаннями світового господарства та ефективності заходів його державної підтримки), абстрактно-логічний (для удосконалення напрямів стратегії адаптації аграрного ринку України до вимог СОТ та заходів щодо стимулювання процесу підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської продукції). До спеціальних методів наукового пізнання, що використані у дисертації, належать: економіко-статистичний та балансовий (для виявлення залежності між рівнем державної підтримки аграрного сектора та потенційною величиною його експорту); порівняльних переваг та стратегічного аналізу (для визначення потенційно сильних і слабких конкурентних позицій серед видів сільськогосподарської продукції України в ракурсі міжнародної інтеграції та виявлення резервних напрямів їх експортної орієнтації); аналізу рівня добробуту суспільства (для обчислення імовірних економічних результатів для населення країни від процесу подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі); графічний, монографічний, порівняння і рядів динаміки (для виявлення змін показників).

Джерелами інформації слугували законодавчі та нормативно-правові акти України: Укази Президента України, Закони Верховної Ради, Постанови і Розпорядження Кабінету Міністрів; матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, офіційних Інтернет-сайтів міжнародних організацій (Світової організації торгівлі, Організації економічного співробітництва і розвитку, Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН тощо) та результати економічних досліджень зарубіжних і вітчизняних вчених.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

• обґрунтовано формування економічних важелів регулювання аграрного ринку України, що випливає із стратегії його адаптації до умов міжнародної інтеграції і стимулювання процесу зростання конкурентоспроможності продукції на зовнішньому ринку, з метою підвищення ефективності їх застосування (С. 11, 13-14);

удосконалено:

• напрями стратегії адаптації вітчизняного ринку сільськогосподарської продукції до вимог СОТ за допомогою методичних підходів щодо оцінки величини потенційної міжнародної конкурентоспроможності продукції (С. 11);

• методику обчислення ступеня інтегрованості аграрного ринку із світовою агропродовольчою системою, шляхом поєднання наступних показників: зовнішньоторговельної квоти, зовнішньоторговельного обороту і обсягу залучених у галузь прямих іноземних інвестицій, що дає можливість виявити резервні вектори інтеграційного процесу (С. 7-8);

дістало подальший розвиток:

• визначення поняття «міжнародна інтеграція аграрних ринків», яке випливає із синтезу принципу лібералізації зовнішньоекономічної діяльності і специфіки сільськогосподарської галузі, та особливостей застосування економічних важелів її державного регулювання в умовах СОТ та САП ЄС (С. 5-6);

• методичні підходи щодо оцінки порівняльних переваг і стратегічного аналізу товарів на зовнішньому ринку, що дало можливість визначити потенційну міжнародну конкурентоспроможність вітчизняної аграрної продукції (С. 10);

• практичні рекомендації щодо величини бюджетної підтримки виробництва потенційно перспективних видів аграрних товарів з метою нарощування обсягів їх експорту та подальшої лібералізації зовнішньої торгівлі, використання яких має забезпечити позитивний економічний ефект для населення України внаслідок створення зони вільної торгівлі із ЄС (С. 12-13).

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання результатів дослідження як наукової основи для вирішення проблем адаптації і підвищення ефективності функціонування аграрного ринку в умовах міжнародних інтеграційних процесів.

Рекомендації і пропозиції, які висвітлені у дисертації впроваджені у практичну роботу Міністерства аграрної політики України, зокрема Департаменту зовнішньо- економічного співробітництва (довідка № 37.23-1-13/17235 від 26.10.07 р.) та Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації (довідка № 2.1/2524 від 13..07 р.). Розробки автора використовуються у навчальному процесі при викладанні та методичному забезпеченні дисциплін: «Міжнародна економіка» і «Економіка світового сільського господарства» студентам факультету аграрного менеджменту Національного аграрного університету (акт впровадження від 21.12.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Пропозиції і наукові розробки, що висвітлені у дисертаційній роботі та виносяться на захист, одержані автором особисто. Серед положень, які відображені у наукових працях, опублікованих у співавторстві, використані лише ті, що є результатом власних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження, викладені у дисертаційній роботі, були оприлюднені й обговорені на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Кон- цептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України» (м. Луганськ, ЛНАУ, 11-12 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Економічні проблеми сільськогосподарського виробництва в контексті забезпечення продовольчої безпеки держави» (м. Кам’янець-Подільський, ПДАТУ, 18-19 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтег-рація та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (м. Київ, НАУ, 5-6 жовтня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Аграрний форум  2007» (м. Суми, СНАУ, 4-6 квітня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції вчених і спеціалістів «Інтегра- ційні процеси і соціально-економічний розвиток» (м. Сімферополь, КЕІ КНЕУ, 25-26 квітня 2007 р.), I Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Глобальна економіка як сучасний етап співробітництва країн» (м. Чернівці, ЧТЕІ КНТЕУ, 26-27 квітня 2007 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців «Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво» (м. Луцьк, ВДУ ім. Лесі України, 17-18 травня 2007 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Екологізація сталого розвитку агро- сфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства» (м. Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 3-5 жовтня 2007 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,28 друк. арк., із них 7 статей у фахових виданнях (у т.ч. 6 одноосібних) обсягом 2,61 друк. арк., і 4 тези доповідей у матеріалах конференцій обсягом 0,67 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 178 сторінках комп’ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел із 196 найменувань. Робота містить 22 таблиці, 35 рисунків і 29 додатків.