ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ГІДРОАБРАЗИВНОЇ ОБРОБКИ ОТВОРІВ У СТІЛЬНИКОВИХ ТОНКОСТІННИХ ВИРОБАХ З КОМПОЗИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність роботи, сформульовано мету, об’єкт, предмет дослідження і задачі, які автор розв'язує у роботі. Окреслено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів. Подано відомості про апробацію, публікації та структуру дисертаційної роботи.

У першому розділі проведено аналіз та узагальнення наукових праць з питань обробки виробів із неметалевих композиційних матеріалів, у тому, числі, стільникових (одно-, дво-, та тришарових) тонкостінних панелей. А.А. Степанов, Б.П. Штучний, В.Н. Подураєв, В.М. Ярославцев, В.Г. Сороченко, П.В. Лупкін,   М.Ф. Семко, М.В. Верезуб та інші відзначали, що механічна обробка неметалевих композиційних матеріалів є складним багатоплановим процесом, особливості якого обумовлюються властивостями компонентів матеріалу. Шаруватість, низька теплопровідність, зна­чна абразивність ускладнюють обробку і ведуть до появи деструктованого шару значної товщини.

Гідроструминні та гідроабразивні технології є перспективною альтернативою механічній обробці матеріалів. Роботи фундаментального характеру у цьому напря-мі виконували С. Беляєв, І. Пєтко, Л. Верещагін, А. Семерчан, Б. Войцеховський,  М. Дейч, С. Шавловський, В. Гейчук, О. Яхно, а також J. Bitter, P. Bridgmann, P. Engel, M. Hashish. Різання струменем рідини вивчали Р. Тихоміров, В. Гуєнко, Ф. Фінні, Ю. Клапцов, М. Ноумі, О. Саленко, О. Фомовська, В. Дудюк та інші; серед закор­донних дослідників найбільш вагомих результатів досягли H. Arasawa, I. Finnie,     M. Halter, R. Koladychz, Kozo Koshi, M. Mazurkiewicz, K. Yamamoto та ін. Швидкоплинність, етапність та багатопалановість явищ у зоні різання, а також функціональність та анізотропія властивостей оброблюваного матеріалу дають підставу вважати доцільним використання функціонально орієнтованого підходу до удосконалення процесів гідроабразивної обробки отворів у тонкостінних стільникових виробів. Останній знайшов відображення в роботах В.І. Авєрченкова, Б.М. Арпентьєва, В.Б. Струтинського, Ю.М. Соломенцева, А.М. Суслова,             Ю.В. Тимофеєва, О.В. Якімова та ін.

На основі виконаного аналізу зроблено висновок, що розв’язання актуальної науково–практичної задачі забезпечення якості обробки отворів вбачається у використанні функціонально-орієнтованого підходу до удосконалення процесу гідроабразивної обробки на основі вивчення та аналізу явищ, які відбуваються на площині натікання неусталеного струменя з урахуванням зміни умов взаємодії внаслідок зміни різальних властивостей струменя при його насиченні абразивними домішками, що дозволить значно підвищити рівень впровадження технологій у виробництво відповідальних виробів, знизити собівартість обробки. Для вирішення цієї науково – практичної задачі автором сформульовано ряд задач досліджень.