ІНФОРМАЦІІЙНА СИСТЕМА прогнозування розвитку інфраструктури В ТУРИСТИЧНІЙ ГАЛУЗІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подано загальну характеристику роботи, обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету та основні завдання дослідження, визначено основні методи вирішення поставлених завдань, зазначено наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів. Наведено дані про особистий внесок здобувача, апробацію роботи та публікації.

У першому розділі проведено аналіз сучасного стану інформаційних технологій, програмних засобів та інформаційного забезпечення туристичної галузі.

Проаналізовано структуру та функції інформаційного забезпечення, узагальнено та класифіковано програмне забезпечення в туризмі. Виявлено, що існує достатня кількість програмних продуктів для автоматизації роботи туристичних фірм, систем обліку та бронювання, в той же час відсутні ІТ та спеціалізоване програмне забезпечення для прогнозування розвитку інфраструктури об’єктів туристичної галузі. Наявні ІТ, програмні продукти прогнозування та підтримки прийняття рішень в туризмі здатні лише частково розв’язувати поставлену задачу. Зокрема, застосування програмних продуктів моделювання урбанізації має обмежений інструментарій для роботи з невеликими туристичними поселеннями. Крім того, більшість із них не має власних можливостей для інтеграції з ГІС. Серед просторових систем підтримки прийняття рішень (СППР), ІТ та ІС відсутні комплексні спеціалізовані продукти для потреб туризму, а існуючі програмні засоби вирішують лише вузькоспеціалізовані задачі.

Аналіз математичного апарату моделювання урбанізації території показав, що існує достатня кількість моделей, які можуть бути автоматизовані, застосовані для прогнозування розвитку інфраструктури туристичних поселень за даними ГІС та інтегровані в ІС. Серед них моделі на основі дифузії та математичних фракталів, що дають змогу розв’язати задачі прогнозування просторової форми туристичних поселень, динаміку їхнього розвитку, оптимізації внутрішньої організації та прогнозувати локалізацію атрактивних місць для забудови. Серед моделей для визначення ступеню придатності території до урбанізації показано, що підхід на основі апарату нечіткої логіки дає кращий результат у порівнянні з лінійними методами та методами на основі теорії ймовірності.

Проведений аналіз показав, що найбільш важливою та актуальною задачею є науково обґрунтована розробка інформаційної технології та створення на її основі інформаційної системи, яка б інтегрувала сучасні методи і засоби відбору та конвертації даних з ГІС, визначала ступінь належності території до урбанізованої, дала змогу прогнозувати розвиток просторової форми інфраструктури об’єктів туристичної галузі.

Другий розділ подає зміст методів дослідження. Для отримання просторового розподілу на конкретній території майбутніх об’єктів туристичної інфраструктури розроблено метод визначення ступеня належності території до урбанізованої, на основі аналізу даних ГІС та методів нечіткої логіки, алгоритм відбору та конвертації геопросторових даних з ГІС; удосконалено модель клітинної урбанізації шляхом врахування просторового розподілу належності території до урбанізованої.

Розроблено алгоритм відбору та конвертації геопросторових даних з ГІС, а саме: координат атракторів (векторів доріг, центру міста, залізничної станції) і довільних точок досліджуваної області  на основі обмінного файлу, в який передаються розраховані віддалі між елементами (дорогою до атрактора, «манхетенська» віддаль). Конвертація розрахованих віддалей у формат ASCII дала змогу уніфікувати вхідні параметри множини моделей прогнозування розвитку об’єктів туристичної інфраструктури. Алгоритм є послідовністю кроків:

Крок 1. Вибір в ГІС MapInfo області прогнозування (границі лівої верхньої і правої нижньої області), координати якої записуються у вигляді прямокутних координат у проміжний файл, що використовується для проведення розрахунків.

Крок 2. Визначення координат доріг. Оскільки карта є набором прошарків із різним семантичним змістом, то для визначення координат доріг було здійснено декомпозицію елементів ГІС та використано прошарки «Автодороги» та «Дороги». Визначений набір координат записується в окремі таблиці ГІС MapInfo.

Крок 3. Визначення координат атракторів, а саме: залізничної станції досліджуваної області (прошарок «Станції») та центру міста (прошарки «Міста», «Села», «Селища»). Координати записуються в проміжні таблиці MapInfo.

Крок 4. Проведення розрахунку віддалей до атракторів та векторів доріг шляхом знаходження мінімальної віддалі до дороги, дорогою до атрактора та до траси, між двома точками в туристичному містечку («манхетенська віддаль») та найкоротшої віддалі навколо деякого бар’єру. Вибір області моделювання супроводжується розбиттям її сіткою. Для кожного вузла сітки проводиться розрахунок віддалей з подальшим записом в одну окрему таблицю ГІС MapInfo.

Крок 5. Формування обмінного файлу. Після розрахунку віддалей, засобами SQL проводиться відбір значень із результуючої таблиці MapInfo. У результаті таблиця конвертується в файл формату ASCII, який використовується для передачі вхідних параметрів в моделі прогнозування розвитку об’єктів інфраструктури.