ПОВЫШЕНИЕ безопасности жизнедеятельности НА РАДИАЦИОННО-загрязненных ТЕРРИТОРИЯХ



Название:
ПОВЫШЕНИЕ безопасности жизнедеятельности НА РАДИАЦИОННО-загрязненных ТЕРРИТОРИЯХ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

Основний зміст роботи


У вступі дисертації обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи, сформульована мета і задачі дослідження, предмет і об'єкт дослідження, викладена наукова новизна і практична цінність роботи.


У першому розділі розглянуті основи теорії впливу різних видів іонізуючих випромінювань на організм людини. Показано, що в результаті опромінення людини, поглинається енергія іонізуючих випромінювань, яка витрачається на порушення та іонізацію атомів речовини, що опромінюється, а опромінення може мати характер, як внутрішньої, так і зовнішньої складової сумарної дози опромінення людини за рік. Біологічний вплив на організм, залежить від виду іонізуючого випромінювання конкретного радіонукліда, що характеризується довжиною вільного пробігу та іонізуючою здатністю.


Усі наслідки, які спостерігаються і розвиваються при опроміненні організму людини іонізуючими випромінюваннями, поділяються на детерміновані граничні і стохастичні безпорогові ефекти. Детерміновані порогові ефекти спостерігаються у випадку одночасного опромінення людини значною дозою або протягом невеликого відрізку часу, коли значення дози опромінення перевищує встановлений ліміт доз більше ніж 1 мЗв/рік, а важкість дії опромінення залежить від отриманої дози. Детерміновані ефекти з’являються при досить великих промислових дозах опромінення в наслідок аварій або катастроф з викидом радіаційної речовини. Стохастичні безпорогові ефекти виникають навіть при невеликих значеннях доз іонізуючих випромінювань та зростають з підвищенням доз. У той же час виявлено, що при тривалому опроміненні навіть малими дозами у прийдешніх поколінь можуть виявитися генетичні дефекти, які прогнозувати та лікувати майже не можливо.


На території України, в шести областях, функціонує комплекс з захоронення та дезактивації радіаційних відходів ДП «Радон» до складу якого входить цілий ряд підприємств з переробки уранових руд. На території колишнього уранового виробництва Дніпропетровської області знаходиться більше десятка хвостосховищ із значною кількістю твердих та рідких РВ, що в свою чергу вимагає постійного контролю над їхнім станом, забезпечення охорони і безпеки виконання функціональних обов'язків працівників, що перебувають на даній території. На основі проведеного аналізу радіаційної небезпеки та забезпечення безпеки життєдіяльності на радіаційно-забруднених територіях було сформульовано мету та завдання дослідження.


У другому розділі на підставі проведеного аналізу Рекомендацій міжнародної комісії з радіаційного захисту та нормативно-правової бази України з питань радіаційної безпеки розглянуті виробничі та адміністративні межі, контрольні й допустимі рівні регламентованих радіаційних параметрів з урахуванням потенційно-небезпечних радіаційних об'єктів, таких як хвостосховища.


Як показали дослідження, вплив різних небезпечних факторів загроз і небезпек, що впливають на персонал ДП «38 ВІТЧ», який несе службу на радіаційно-небезпечних об'єктах колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ», найбільшу небезпеку мають різні види джерел іонізуючого випромінювання. Для керування і мінімізації впливу різних видів  ІВ на персонал ДП «38 ВІТЧ» необхідно розробити програму моніторингу, яка включає моніторинг джерел, моніторинг навколишнього середовища й індивідуальний моніторинг. Розглянуті метаболічні і дозиметричні моделі переносу радіонуклідів у навколишньому середовищі й усередині організму, а також основні методи реєстрації іонізуючого випромінювання. Наведений аналіз методичного забезпечення проведення досліджень на потенційно-небезпечних об'єктах колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ». На підставі розглянутих вище теоретичних положень уперше розроблена система радіаційної безпеки на радіаційно-забруднених територіях (рис. 1).


На основі проведених досліджень встановлено, що одержані значення повинні встановлюватися на таких рівнях, які унеможливлюють виникнення детермінованих ефектів опромінення та одночасно гарантують низьку вірогідність виникнення стохастичних ефектів, що забезпечує виконання нормативних актів з охорони праці.


Для оцінки значень поглиненої індивідуальної та колективної дози опромінення для різних груп персоналу та населення виникла необхідність використовувати в дисертаційній роботі як моделі, так і натурні вимірювання.


Виявлено, що для хвостосховищ найбільш простою та водночас точною є методика  пішохідної  гамма-зйомки  при  вивченні  радіаційної  обстановки  міських  територій  з  використанням  радіометрів  типу  СРП,  які  забезпечують  вимірювання ПЕД ПРН в діапазоні 0 – 3000 мкР/год, або з використанням більш сучасних адаптованих аналогів типу дозиметра-радіометра гамма-бета-випромінювань пошукового МКС-07 «Пошук», який забезпечує вимірювання ПЕД ПРН у діапазоні 0-30мкЗв/год з похибкою до 5 %.


Для визначення реальної картини радіаційної обстановки на території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ» та впливу різних ДІВ на працівників, необхідно провести виміри потужності поглинюваної дози, потужності експозиційної дози, еквівалентної рівноважної об’ємної активності, об’ємної концентрації радону та його дочірніх продуктів розпаду, забір проб води із свердловин та з поверхневих вод, забір проб повітря тощо.


Саме тому при проведенні постійного системного вихідного дозиметричного контролю встановлено, що визначення вищезазначених параметрів дозволяє комплексно оцінити радіаційну небезпеку на території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ».


Третій розділ містить дослідження та аналіз стану п'яти хвостосховищ: «Західне», «Центральний-Яр», «Південно-Східне», «Дніпровське» і хвостосховище по вулиці Сергія Лазо (табл. 1).


Проведені дослідження, відносно визначення значень ЕРОА та ОА радону-222 на хвостосховищі «Дніпровське», проводились по периметру об’єкта на рівні дихання людини (1,6 метра). Вимірювання значень ЕРОА радону-222 проводились при використанні радіометра альфа активних газів РГА-09М, а ОА радону-222 проводились при використанні радіометра РРА-01М-01. Проведені дослідження за період 2002 2010 рр. дозволили оцінити значення фактичних і нормативних регламентованих радіаційних параметрів та визначити середньозважені коефіцієнти рівноваги Fо при розрахунку дозових навантажень на людей, що відображають умови праці до чинного законодавства України з охорони праці

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины