ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ




  • скачать файл:
Название:
ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ БІБЛІОТЕКИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ


У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету та основні завдання дослідження, наведено відомості про зв'язки обраного напряму досліджень із планами організації, де виконувалася робота. Вказано наукову новизну та практичну цінність одержаних результатів. Наведено дані про апробацію та використання результатів дослідження та публікацію результатів.

















6




 

У Розділі I "Методологічна основа та перспективи розвитку технологічного забезпечення електронної бібліотеки" дисертаційної роботи подано огляд публікацій, присвячених організаційно-технологічним аспектам створення електронних бібліотек, в яких висвітлюються питання, що відповідають встановленим завданням дослідження. Показано еволюцію та сучасний стан, шляхи і проблеми розвитку електронних бібліотек як інформаційних систем. Напрями формування електронних бібліотек розрізняються за цільовим, організаційним і змістовим підходами, а також за критерієм відношення до традиційної бібліотеки з погляду на функціональне призначення, інформаційно-ресурсний склад та інформаційні сервіси.


Бібліотека як інформаційна система подолала шлях від традиційної до автоматизованої та до електронної бібліотеки з цифровим поданням об'єктів збереження (документних ресурсів). Її інформаційно-пошукові засоби змінювалися від паперових каталогів і картотек до електронних, що формуються засобами автоматизованих бібліотечно-інформаційних систем (АБІС) і надають можливість доступу до "зовнішніх", відносно до цих АБІС, об'єктів – ресурсів у цифрових медіа форматах, і – до систем повнотекстового пошуку для текстових ресурсів. Останні забезпечують пошук не тільки документів, але й інформації в інформаційному змісті документа або масиву документів. При цьому, атрибутивний пошук за метаданими залишається актуальним, особливо для нетекстових об'єктів електронних бібліотек. 


Наведено узагальнену модель електронної бібліотеки як складної системи, яку можна інтерпретувати як множину пов'язаних систем (підсистем), побудованих на заданій архітектурі, які надають усю функціональність, необхідну цільовій аудиторії користувачів. Множина систем електронної бібліотеки утворює віртуальне середовище, де користувач одержує необхідні сервіси певної якості за наявним контентом (електронними документними ресурсами) на певних умовах (політиках).


Техніко-технологічне середовище електронної бібліотеки на сьогодні є сукупністю внутрішньої інформаційно-технологічної інфраструктури автоматизованої бібліотеки з технічними засобами збереження цифрових об'єктів та зовнішнього інформаційно-комунікаційного середовища, що розвивається на базі глобальних комп'ютерних мереж. При цьому, розвиток комп’ютерних мереж і засобів автоматизації бібліотек створює сприятливі умови для забезпечення електронних бібліотек необхідним комплексом інструментальних засобів.


Проте процеси створення електронних бібліотек ще не мають загальносистемного характеру, що гальмує їх практичний розвиток, зокрема, у бібліотечній галузі. Так, технології формування їхніх інформаційних ресурсів розглядаються окремо від бібліотечних технологій, незважаючи на єдину мету та функціональність – збереження документних джерел і надання інформаційних послуг. Водночас, наявність декількох шляхів створення електронних ресурсів (оцифровування фондів, агрегація Інтернет-ресурсів та документів, що виробляються у цифрових форматах) обумовлює необхідність удосконалення та інтеграції технологій формування їх інформаційно-ресурсної бази з урахуванням перспективних тенденцій розвитку інформаційних систем, мереж і технологій.

















7




 

Враховуючи наявність сталих бібліотечних технологій обробки документних потоків, визначено доцільність побудови універсальної (за тематикою, видами ресурсів і їх цифрових форматів) електронної бібліотеки на матеріально-технічній і технологічній базі традиційної бібліотеки з урахуванням необхідності її розвитку в усіх зазначених вище напрямах. Універсальну електронну бібліотеку можна розглядати як базову для формування національної електронної бібліотеки та розбудови системи електронних бібліотек різних цільових профілів. 


Головними завданнями є розробка архітектури електронної бібліотеки, визначення оптимальної структури інформаційних сховищ та розробка таких комплексних інформаційних технологій формування ресурсів електронних бібліотек, які забезпечать інтеграцію різних засобів обробки інформації для різних   джерел походження ресурсів, причому в мережевому режимі. Кінцевою метою є розробка концепції технологічного забезпечення інформаційно-ресурсної складової електронної бібліотеки, яке представляє комплекс технологічних рішень, що забезпечить формування фонду електронних документів і його використання для реалізації якісних інформаційно-бібліотечних сервісів в електронному середовищі.


Основним методом дослідження технологічного забезпечення електронної бібліотеки обрано модельний підхід, який дозволяє здійснити інтерпретацію елементів електронної бібліотеки як інформаційної системи та визначити основні компоненти її інформаційно-технологічної архітектури. В основу методології покладено принцип застосування бібліотечно-інформаційних технологій до нових інформаційних технологій електронного середовища.


Розв'язання встановлених завдань спрямовано на якісне підвищення виконання основних функцій електронної бібліотеки – накопичення та збереження інформації й обслуговування користувачів. Означений перелік основних завдань дисертаційного дослідження зумовив послідовність викладення матеріалу в наступних розділах.


У Розділі II "Модель та архітектура електронної бібліотеки" визначено предметну галузь дослідження, зроблено системно-функціональний аналіз електронної бібліотеки, розроблено її архітектуру та модель технологічної підсистеми. Враховуючи неоднозначне визначення електронної бібліотеки у публікаціях та різноманітність підходів до її побудови, а також відсутність усталеної термінології щодо електронних бібліотек, вводяться поняття та терміни, які, на думку автора, найповніше відповідають об’єкту дослідження. Запропоновано концептуальне визначення електронної бібліотеки та формалізовану модель електронної бібліотеки як складної інформаційної системи. 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)