РОЗВИТОК ТЕХНОЛОГІЇ РОБІТ ІЗ ВІДНОВЛЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ ФАСАДНОЇ ТЕПЛОІЗОЛЯЦІЇ БУДИНКІВ З ОПОРЯДЖЕННЯМ ТОНКОШАРОВИМИ ШТУКАТУРКАМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження і представлено загальну характеристику дисертаційної роботи.

В першому розділі виконано аналіз теорії і практики виробництва робіт із відновлення властивостей фасадної теплоізоляції з опорядженням тонкошаровими штукатурками. Вмотивовано доцільність використання системного підходу та теорії технологічності під час комплексного розгляду поставленої науково-прикладної задачі. Термореабілітація будівельного об'єкта – реконструктивні заходи, спрямовані на енергозбереження, у тому числі і відновлення або підвищення теплозахисних властивостей зовнішніх стін – розглянуто як один із можливих напрямів підвищення ефективності використання будівельного об'єкта шляхом подовження його життєвого циклу.

Методологією організаційно-технологічної  надійності та технологічності проектних рішень, а також системного моделювання користувались і користуються наукові школи професорів В. А. Афанасьєва, А. І. Білоконя, В. І. Большакова, С. М. Булгакова, В. Т. Вечерова, О. А. Гусакова, Д. Ф. Гончаренка, М. Ф. Друкованого, А. Д. Єсипенко, Е. К. Завадскаса, В. М. Кірноса, О. М. Лівінського, О. І. Менейлюка, О. М. Пшінька, М. В. Савицького, В. І. Снісаренка, В. І. Торкатюка, Р. Б. Тяна, Г. Г. Фаренюка, В. К. Черненка, А. К. Шрейбера, Л. М. Шутенка та ін.

Питанням використання, експлуатаційної ефективності, довговічності та ремонту фасадних систем теплоізоляції з тонкошаровими штукатурками присвячені роботи провідних учених України та зарубіжжя, а саме: С. В. Альохіна, В. В. Гурьєва, М. Н. Джалалова, К. Б. Дікарева, В. С. Дорофєєва, М. Ф. Друкованого, Є. К. Карапузова, О. М. Лівінського, О. І. Менейлюка, П. В. Монастирьова, О. В. Новікова, В. В. Савйовського, В. Г. Сохи, Г. Г. Фаренюка, В. Т. Шаленного, W. Feist, J. Piechowski  та ін.

Аналіз праць провідних учених, літературних та нормативних джерел, а також інформації з мережі Inte et показав, що питання довговічності та відновлення властивостей конструкції зовнішньої теплоізоляції є не досить розробленим як у нашій країні, так і за кордоном. У результаті обробки даних вітчизняних та зарубіжних публікацій щодо способів ремонту різноманітних дефектів фасадних систем у дисертаційній роботі запропоновано систематизовану класифікацію найбільш характерних із них, причини їх виникнення і способи ліквідації. Як свідчить практичний досвід, вартість ремонту фасадної теплоізоляційної системи з відносно простими дефектами буде перевищувати первинні витрати на 60 – 80 %. Якщо з метою усунення дефектів необхідне втручання не лише в захисний, декоративний шари та у примикання системи, а і в теплоізоляційний шар, аж до повного демонтажу теплоізоляції або окремих її частин, вартість ремонту буде перевищувати початкову в 1,5 – 2 рази.

Дослідження показали, що питанню оцінки економічної ефективності проведення робіт із відновлення властивостей фасадної теплоізоляції з тонкошаровими штукатурками з урахуванням ступеня їх ушкодження, а також архітектурних та об'ємно-планувальних характеристик об'єктів будівництва на цей час приділено недостатньо уваги. Це дозволило висунути наукову гіпотезу, сформулювати мету і поставити задачі дисертаційного дослідження, розробити його структурно-логічну послідовність та можливі методи виконання.

У другому розділі розроблено та реалізовано методику обчислювального експерименту для дослідження витрат ресурсів та часу на роботи із відновлення фасадної теплоізоляції шляхом моделювання цих витрат на ремонти залежно від ступеня ушкодження, конструкції системи та технології виконання робіт. Для дослідження обрано 7 об'єктів будівництва. Це громадські будинки висотою від 5,4 м до 70 м. Для експерименту відібрано 12 варіантів фасадних систем різних виробників. Шар утеплювача для всіх систем дорівнює 100 мм. Тип захисного декоративного шару в усіх системах різний – силікатні, акрилові, силіконові, полімерні, мінеральні штукатурки з фарбуванням. Для кожного варіанта проекту (модель обчислювального експерименту) було проведено теплотехнічний розрахунок зовнішньої огороджувальної конструкції для другого кліматичного району України, до якого належить м. Дніпропетровськ. Під час моделювання використовувалися відомі та найбільш поширені засоби підмощування від різних виробників, такі як: мобільні вежі-тури, риштування, автовежі, механічні ножичні підйомники, підйомники типу "люлька" та засоби для промислового альпінізму, усього 11 найменувань засобів підмощування (рис. 1). У результаті збору необхідної інформації була утворена матриця вихідних даних дослідження. Її формування виконувалось у такий спосіб: система з тим чи іншим утеплювачем обирається відповідно до призначення будинку та його висоти (згідно з ДСТУ Б В.2.6-36: 2008), тип підмощування для виконання робіт змінювався залежно від можливості його використання за даної висоти будинку для кожної конкретної моделі.