НАПРЯЖЕННО-ДЕФОРМИРОВАННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПРОЧНОСТЬ ПОВРЕЖДЕННЫХ БЕТОННЫХ СЖАТЫХ ЭЛЕМЕНТОВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, викладено загальну характеристику дисертації.

Перший розділ присвячено огляду сучасних методів визначення залишкової несучої здатності пошкоджених бетонних та залізобетонних стиснутих елементів.

Недивлячись на доволі широке розповсюдження бетонних елементів в практиці будівництва, уваги дослідженню їх роботи в попередній час приділялось вкрай мало. Значно ширше і повніше вивчалися напружено-деформований стан, робота під навантаженням і методи розрахунку позацентрово стиснутих залізобетонних елементів будівельних конструкцій.

Чинні норми не розглядають випадку центрального стиску. Якщо розрахунковий ексцентриситет рівняється нулю, то в розрахунку враховується випадковий. Для врахуванняпливів другого порядку чинні норми рекомендують виконувати розрахунок несучої здатності за деформованою схемою, суть якого полягає в тому, що враховується приріст деформацій, а не зусиль в перерізі. Визначати несучу здатність бетонних стиснутих елементів за нормами рекомендується, як правило, за деформаційною методикою, однак, при виконанні повір очних розрахунків можна допускати рівномірний характер розподілу нормальних стискаючих напружень в бетоні. Жодних рекомендацій щодо розрахунку несучої здатності стиснутих елементів при косому позацентровому стиску в нормах немає.

При дослідженні роботи бетонних і залізобетонних конструкцій найбільший інтерес викликав окремий випадок – центральний стиск, як відправна точка досліджень. В цьому напрямку працювали та отримали певні експериментально-теоретичні дані: Аль-надфе Н., Аксьонов В.Н., Артемчук А.А., А. Ель Луз, Бабич В.І., Байков В.М., Бекирова М.М., Беліков В.А., Боровських А.В. і Ягупов Б.А., Дігтярев В.В., Довгалюк В.І., Додонов М.І., Кусакін А.П., Маданян С.А., Нурмаганбетов Є.К., Отсмаа В.А., Першаков В.М., Писанко Г.М., Рискінд Б.Я., Сапожников М.Я., Слезінгер І.М., Уткін В.С., Фомиця Л.М. Ходжаєв А.А., Чіхладзе Е.Д., Щелкунов В.Г. та багато інших.

Значна кількість робіт присвячено вивченню роботи позацентрово стиснутих елементів. В цьому напрямку працювали: Алієва Ж.І. і Самедов М.А., Бабич С.В., Байков В.М., Баклушев Є.В., Беліков В.А., Бурлаченко П.І., Веретенников В.І., Гвоздєв О.О., Гусаков В.М. і Сафронов В.А., Дегтярьов В.В., Ізотов Ю.Л., Кіріакіді Г.І., Кормер Б.Г., Краковський М.Б., Кудрявцев А.А., Лекішвілі Г.Л., Маілян Д.Р., Морін А.Л., Попов М.М., Пірадов А.Б., Роговий С.І. і Пахомов Р.І., Руденко В.В., Сігалов Е.Є. і Протасов В.А., Узун І.О. і Мішутін Ю.В., Холмянський М.М., Шахотін В.І., Шестаков Л.П., Яковлєв С.К. та інші. При цьому вивчалися: визначення несучої здатності; вплив класу і складу бетону; форма поперечного перерізу; гнучкість елементів; вплив армування; режими навантаження та інші фактори.

В силу ряду факторів в перерізі зовнішня сила завжди прикладена з ексцентриситетом. Коли розрахунковий ексцентриситет є відносно обох головних осей поперечного перерізу, то має місце косий позацентровий стиск.

Одними с перших, хто приділив увагу роботі залізобетонних елементів, що працюють на на косий позацентровий стиск ще в 30-х роках минулого століття: Гольденблат М.І. і Ратц Е.Г., Ратушинський К.М., Bresler B., Nolte L. Однак, їх пропозиції базувались на гіпотезі пружної роботи бетону і при цьому використовувалися формули опору матеріалів для однорідного матеріалу, що не відповідає дійсній роботі комплексного матеріалу, яким є залізобетон.

З початку 50-х років минулого століття Торяником М.С., а пізніше – його учнями (Вахненком П.Ф., Клименком Є.В., Клименком В.І., Митрофановим В.П., Фалєєвим Л.В., Бабічем В.І., Редкиним О.В., Роговим С.І., Губийом М.М., Павліковим А.М., Ромашко В.М. і Гомоном С.С., Саркісовим Д.Ю., Плевком В.С., Блінніков В.О. , Пахомовим Р.І. і іншими), а також Tung A., Furlong R., Aas-Jacobsen A. почались широкі експериментально-теоретичні дослідження роботи стиснутих бетонних і залізобетонних елементів при косому позацентровому прикладанні сили. Ці дослідження базувались на методі граничної рівноваги, описували дійсну роботу конструкцій та область використання чинних норм.

Проблемі вивчення дійсної нелінійної роботи бетону в конструкціях присвячені роботи: Байкова В.М., Бамбури А.М., Берга О.Я., Бондаренка В.М., Вахненка П.Ф., Гвоздєва О.О., Дорофєєва В.С., Звєздова О.І., Залесова О.С., Мухамедієва Т.А., Карпенка М.І., Маіляна Д.Р., Митрофанова В.П., Михайлова В.В., Прокоповича І.Є., Яременка О.Ф., Рубена Г.К., Рюша Г., Таля К.Е., Чистякова Є.А., Яшина А.В., їх учні та багато інших дослідників.

Вивченню питань впливу оточуючого середовища в ході експлуатації на конструкції приділяв увагу цілий ряд учених і інженерів: Алексєєв С.М., Барашіков А.Я., Бліхарський З.Я., Бондаренко В.М., Бондарь В.О., Вікторов А.М., Глагола І.І., Грунау Е., Довженко О.О., Клименко Є.В., Коляда В.І., Москвін В.М., Подвальний А.І., Попеско А.Н., Семко О.В., Хміль Р.С., Чемпіон С.С., Ягупов Б.А., Bőttcher J., Kys K., Scholz E., Riedel W. і багато інших.

Незважаючи на широкі дослідження, до цього часу немає пропозицій щодо визначення несучої здатності косо стиснутих бетонних елементів, пошкоджених в процесі експлуатації.

У другому розділі описана методика проведення експериментальних досліджень.