МОДЕЛИ, МЕТОД И ИНФОРМАЦИОННАЯ ТЕХНОЛОГИЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ НАДЕЖНОСТИ АВТОМАТИЗИРОВАННЫХ СИСТЕМ ОХРАНЫ ПРОМЫШЛЕННЫХ ОБЪЕКТОВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ дисертаційної роботи містить: обґрунтування актуальності теми й наукових

задач; інформацію про зв'язок роботи з науковими програмами; мету й задачі дослі-дження;  об'єкт,  предмет  і  методи  дослідження;  характеристику  наукової  новизни  й

практичного  значення  отриманих  результатів,  а  також  особистого  внеску  здобувача;

дані щодо реалізації, апробації та публікації результатів.

У першому розділі виконано аналіз методів та інформаційних технологій розроб-ки, модернізації, обслуговування автоматизованих систем охорони.

У процесі аналізу встановлено, що:

–  автоматизована  система  охорони  є  слабоформалізованою  системою,  оскільки

при  її  розробці,  реінжинирінгу  та  експлуатації  необхідний  індивідуальний  підхід  до

5

кожного  конкретного об'єкту, що має  складну  інфраструктуру, неоднорідне  природне

середовище, а також фактори, які впливають на повноту й достовірність контролю;

–  існуючі методи оцінки показників надійності  автоматизованих систем  охорони

базуються або на класичному апараті структурних схем надійності і марківського ана-лізу  або  частково  формалізованих  методах і  не враховують  факторів порушника,  хиб-них тривог,  профілактичного технічного обслуговування  та інші.  Отже,  необхідні  ме-тоди, які дозволяють урахувати означені фактори та більш точно визначити показники

надійності автоматизованих систем охорони;

–  на основі  проведеного системного аналізу  сформована  сукупність показників,

які характеризують  рівень  захищеності  об'єкту, що дозволяє  кількісно  оцінити  рівень

захищеності конкретного об'єкту при застосуванні визначеної елементної бази автома-тизованих систем охорони й порівняти зі значеннями, згідно вимог.

Відповідно з результатами аналізу сформульована загальна наукова задача дисер-тації, яка  декомпозується на часткові  задачі, що базуються на:  1)  розробці  та  аналізі

структурно-функціональних моделей й марківських графів з покроковим включенням в

базову модель можливих станів автоматизованих систем охорони, підвищення рівня за-хищеності  об'єкту  шляхом  оптимізації  застосованих її елементів та  процедур обслуго-вування;  2)  спільному  використанні  математичного  апарату  марковського  аналізу  й

аналізу матриць  безвідмовності  резервованих  автоматизованих систем  охорони; 3) за-стосуванні функцій готовності  в якості  основного показника  надійності  автоматизова-них систем охорони, що впливає на рівень захищеності об'єкту, що охороняється.

Основні результати першого розділу опубліковані в роботах [2-5, 13-16].

Другий розділ дисертації присвячено розробці й дослідженню моделей готовності

нерезервованих АСО. Задача вирішується у такий спосіб. 

На першому етапі проведено аналіз і обгрунтування структурних та функціональ-них моделей нерезервованих автоматизованих систем охорони. Структура автоматизо-ваних систем охорони включає в себе такі основні елементи: давачі контролю (ДК), ко-мунікаційні засоби передачі та проміжної обробки сигналів давачів (КЗ), центр обробки

інформації (ОІ). Кожний елемент, крім давачів контролю (нижньої ланки АСО), в свою

чергу, може бути одно, двох або трьохрівневими.