ДОСЛІДЖЕННЯ З ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ПОВІТРЯНОЇ КОНВЕРСІЇ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ТЕХНОЛОГІЧНИХ АТМОСФЕР

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

     У вступі обгрунтована актуальність і важливість теми дисертації, визначені мета і задачі досліджень, наведена інформація щодо практичного значення роботи, використання отриманих результатів та особистого внеску здобувача.

     У першому розділі наведена інформація про стан газоприготувального обладнання в промисловості України, виконаний аналітичний огляд традиційних технологій та серійного обладнання, нетрадиційних та сучасних технологій, розглянуті переваги та недоліки основних типів реакторів для виробництва ТА.

     Традиційне виробництво ТА, призначеної для навуглецювання металовиробів, базувалось на реакторах ретортного типу (ендогенераторах); окремі спроби розробок нетрадиційного обладнання так чи інакше базуються на використанні жаростійкої металевої реторти або коштовних високолегованих жаростійких труб за тим же самим принципом ендогенерації; згадане відноситься також і до сучасних розробок.

     Паралельно велись (в тому числі в Інституті газу НАНУ) розробки процесів автотермічної повітряної конверсії в реакторах шахтного типу, з попереднім нагріванням повітря і газу. За висновком автора, обгрунтованим у дисертації, цей принцип перевищує ендогенерацію за основними техніко-економічними показниками. Але зовнішнє нагрівання повітря і газу перед апаратом також є невиправданими перевитратами енергії, а зовнішні нагрівачі збільшують вартість обладнання.

     На основі проведеного аналітичного огляду технологій та обладнання для виробництва ТА визначені сучасні вимоги до газоприготуваль­ного устаткування: гнучка технологія (короткий час запуску та зупинки, легка зміна режиму в необхідних межах параметрів); адекватна якість технологічної атмосфери (відповідно до вимог ХТО, без надлишкових енерговитратних технологічних заходів); в ряді випадків – висока чистота технологічної атмосфери (низький вміст домішок). Додаткові вимоги за ознакою енергоефективності: вдосконалення технології і, відповідно, конструкції; використання нових теплоізоляційних матеріалів, заощадження енерговитрат за рахунок використання надлишків теплоти в технологічних процесах ХТО).

      Як результат огляду, сформульовано мету і задачі дослідження, що наведені у загальній характеристиці роботи.

     У другому розділі проведений термодинамічний аналіз процесів виробництва ТА шляхом неповного окислення метану киснем повітря. Метою аналізу було з’ясування граничних мож­ливостей процесів утворення газових сумішей, які можуть застосовуватись в практиці як технологічні атмосфери.