СУЧАСНІ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ У БУДІВНИЦТВІ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначені його мета і завдання, об’єкт і предмет, відображена наукова новизна роботи в цілому та щодо окремих результатів, висвітлена їх теоретична та практична цінність, розкрито зміст публікацій та результат апробації роботи.

У першому розділі здійснено критичний огляд джерел літератури, подана структурно-логічна схема проведення дослідження. Аналіз джерел літератури з предмету дослідження дав підстави визначити основні практичні та науково-аналітичні передумови проведення дослідження, серед яких найголовнішою є потреба модернізації моделей прогнозування і контролю якості БМР, та їх наступна адаптація до триваючої нині реорганізації механізмів організації підрядного будівництва, переходу галузі  від генпідряної схеми діяльності – до  девелоперської. Це, в свою чергу, потребує залучити до традиційних підходів контролю якості будівництва новітні методи й моделі, ефективність яких була підтверджена практикою будівництва в ЄС, Японії, США та забезпечить   запровадження системи управління якістю (СУЯ) відповідно до стандартів
ISO 9001-2001на підприємствах будівельної галузі .

Засновником сучасного руху якості японці вважають У. Едвардса Демінга який зіграв ключову роль, у створенні нового методу безперервного підвищення якості всіх організаційних процесів, виробництва й сервісу. Цей метод отримав назву ‒ загальне управління якістю (Total Quality Management (TQM)).  За TQM кожне рішення починається з того, чого хоче споживач і що для цього повинна зробити організація. Перевагами цього методу є прагнення робити правильно з першого разу. Це усуває необхідність заходів щодо виправлення неякісно виконаних завдань і перевірки роботи відділом контролю якості. Пропонована концепція мала недоліки, що проявили себе в непослідовності і суперечливості вимог, регламентованих в стандартах
ISO 9001-2001.

Великий внесок застосування статистичних методів  управління належить Волтеру Шухарту,  який  заклав основи статистичного контролю якості ( Метод «Контрольні карти» КК). Це інструмент, що дозволяє відслідковувати хід процесу і впливати на нього (за допомогою відповідного зворотнього зв’язку), попереджаючи його відхилення від пропонованих до процесу вимог. Перевагою є те, що метод вказує на наявність потенційних проблем до того, як почнеться випуск дефектної продукції, дозволяє покращити показники якості та знизити витрати на його забезпечення. Недоліком методу є те, що він, являє собою складну задачу і вимагає певних знань. В будівельному комплексі, всебічно розглядалися в роботах вітчизняних вчених А.А. Афанасьев, Б.Ф. Белецкий,., А.А. Гусаков, А.В. Гинзбург, Н.Н. Данилов, Л.Г. Дикман, В.Д. Копылов,      П.П. Олейник, С.А. Синенко, В.Е. Соколович  та ін.

Значну роль у вирішенні проблеми підвищення якості будівельної продукції покликана зіграти Міжнародна організація по стандартизації (ІSО), що є всесвітньою федерацією національних організацій по стандартизації (комітетів – членів ISO).

Проблеми управління якістю, необхідні умови для її вирішення у різних галузях народного господарства, в тому числі в будівельному комплексі всебічно розглядалися в роботах вітчизняних вчених В.В. Бузирєва,
В.Г. Версана, В.Н. Войтоловського, А.В. Глічєва, Е.А. Горбашко, Е.М. Карлика,  М.І. Круглова, Д.С. Львова, І.Г. Лукманова, Ю.Б, Монфреда, В.В. Окрепілова, Ю.П. Панібратова, Б.В. Прянкова, І.І. Чайки та праці зарубіжних вчених:          Т. Конті, Ф. Котлера, Г.Х. Сегецці, Г. Тагуті, А. Фейгенбаум, Дж. Харрінгтона,     Д. Хатчіса, та ін.

Проведений аналіз літератури показав, що немає жорсткої стандартизації систем якості. Для кожної організації система якості може бути своя, залежно від цілей діяльності, виду продукції і власного досвіду. Проте можна рекомендувати певний порядок роботи і набір організаційних процедур, прийнятний для будь-яких організацій. Отже, нагальним є вирішення проблеми пошуку моделі оцінки якості БМР інтегрованого типу. Її розрахункову базу слід спрямувати на адекватне відображення, та своєчасне коригування руху технологічного процесу – від початку до завершення будівельно-технологічного процесу.

Підсумком проведеного аналізу джерел літератури стала наукова гіпотеза, викладена  у другому розділі дисертаційної роботи.