ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЗАЩИТЫ И АВТОМАТИКИ НА ПРЕДПРИЯТИЯХ С НЕПРЕРЫВНЫМ ТЕХНОЛОГИЧЕСКИМ ЦИКЛОМ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертаційної роботи,

сформульовані мета й задачі досліджень, наведені основні положення, що

визначають наукове й практичне значення отриманих результатів роботи..

В першому розділі зазначено, що основними причинами зупинки

високовольтних синхронних двигунів на промислових підприємствах є КПЕ, що

виникають у разі коротких замикань або помилкових відключень. Далі розглянуті

основні види захистів та автоматики, які в теперішній час передбачаються на

високовольтних СД для їх захисту при КПЕ. Значний вклад в цьому напрямку

внесли Корогородський В.І., Слодарж М.І., Байтер І.І., Бєляєв А.В., Шабад М.А. та

ін. На підставі аналізу спрацювання існуючих захистів: захист мінімальної напруги,

захист від втрати живлення (ЗВЖ), захист вид асинхронного ходу (ЗАХ), функція

випереджаючого вимикання (ФВВ) – можна стверджувати, що вони не захищають

СД від появи піків струму статора та електромагнітного моменту під час

відновлення живлення після КПЕ. Виключенням може бути ЗМН у разі відповідного

вибору параметрів спрацювання, але методик визначення уставок цього захисту, які

б забезпечували своєчасне відключення двигуна, не існує. В літературі приводяться

лише загальні рекомендації щодо вибору вказаних уставок, призначенням яких є

полегшення умов самозапуску двигунів, що залишилися в роботі після КПЕ, або

умов техніки безпеки. Багато робіт присвячено прискоренню АВР на підстанціях з

високовольтними СД. Їх ідея полягає в тому, щоб як найскоріше виявити режим

втрати живлення. Найбільш розповсюдженими засобами є порівняння частоти на

основному та резервному джерелах живлення, застосовується також комбінований

пуск по зниженню частоти та зміни напрямку потужності. Для визначення

можливості виконання самозапуску, вибору уставок пристроїв РЗА та аналізу їх

роботи потрібно знати як змінюються миттєві значення струмів, напруги і

електромагнітних моментів та інших параметрів під час перехідних процесів у всіх

необхідних режимах. Для рішення цього питання найбільш доцільним засобом є

математичне моделювання з застосуванням комп’ютерної техніки.

Великий внесок у питання дослідження й моделювання перехідних процесів у

багатомашинних системах внесли вчені: Горєв А.А., Парк Р., Соколов М.І.,

Сиромятников І.А., Казовський Є.Я., Андерсен П., Фуад А., Сивокобиленко В.Ф.,

Веніков В.А., Гамазін С.І., ГолодновЮ.М., Плахтина О.Г., Фільц Р.В. та ін.

Переважна більшість робіт присвячена моделюванню перехідних процесів в

потужних енергетичних системах та у системах електропостачання власних потреб

електричних станцій, але основні принципи закладені в них також можна

розповсюдити на СЕП. Основними напрямками в цих роботах є підвищення

повноти, гнучкості математичних моделей та швидкості розрахунків. Слід

зазначити, що широке розповсюдження об’єктно-орієнтованих підходів до

програмування вказує на перспективність об’єктної направленості моделей.

Для дослідження перехідних процесів в електричних системах відомі наступні

програмні комплекси DAKAR, MUSTANG, АНАРЕС-2000, PowerFactory, Power

Systems прикладного пакета MATLAB. Але у них реалізовано схеми заміщення

електричних машин мінімальної складності та їх модифікація (що часто буває

необхідним у наукових розробках) неможлива або пов’язана із значними

труднощами.