МЕТОД ОПРЕДЕЛЕНИЯ ГЕОМЕТРИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ НЕСУЩИХ ПОВЕРХНОСТЕЙ САМОЛЕТОВ ТРАНСПОРТНОЙ КАТЕГОРИИ НА ОСНОВЕ КРИТЕРИЕВ ИХ ЭФФЕКТИВНОСТИ



Название:
МЕТОД ОПРЕДЕЛЕНИЯ ГЕОМЕТРИЧЕСКИХ ПАРАМЕТРОВ НЕСУЩИХ ПОВЕРХНОСТЕЙ САМОЛЕТОВ ТРАНСПОРТНОЙ КАТЕГОРИИ НА ОСНОВЕ КРИТЕРИЕВ ИХ ЭФФЕКТИВНОСТИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її наукову новизну й


практичне значення, а також кваліфікаційні ознаки дисертації.


У першому розділі роботи проведено аналіз існуючих методів і методик


визначення геометричних параметрів несучих поверхонь для літаків транспортної


категорії на етапі їхнього попереднього проектування. Виявлено, що визначення


параметрів крила й хвостового оперення ведеться на базі методу, коли геометричні


параметри несучих поверхонь формуються на основі статистичних даних,


аналітичних та інтегрованих методів проектування, із наступним аналізом їхніх


аеродинамічних характеристик.


У розв'язання таких задач зроблено істотний внесок фахівцями


ДП «Антонов», ЦАГІ, ХАІ, МАІ, що дозволило обґрунтовано, ще на стадії


попереднього проектування, визначати площу крила Sкр, його геометричне


подовження і кут стрілоподібності , які можуть залишатися незмінними на всіх


наступних етапах виробництва літака (рис. 1).


Інші параметри, такі, як загальне


звуження крила , звуження окремих


його трапецій, що утворюють


план крила i, координати зламів крила


нi z за віссю oz, площі «напливів» по


передній і задній кромках крила н S ,


кути геометричного скручування


місцевих хорд крила 0


i(zi) і ряд


інших, що забезпечують аеродинамічну


досконалість несучої поверхні,


вибираються (або призначаються)


Рисунок 1 – Схема несучих поверхонь


літака транспортної категорії


шляхом порівняльного аеродинамічного оцінювання декількох варіантів.


У науково-технічних роботах співробітників ХАІ запропоновано вирішення


задачі, у якому за коефіцієнтом форми крила Кф і коефіцієнтом зростання


індуктивного опору B, що виражають аеродинамічну досконалість гладкого


ізольованого крила, визначалися такі його геометричні параметри, як , н z і (z ) i .


На основі формули М.Є. Жуковського (Y = ГVl) для крил з однаковими


площами (S = Sекв), за рівними швидкостями обтікання (V = Vекв) і рівними


циркуляціями (Г = Гекв) наведені дві частки критерію: Кф – коефіцієнт форми крила й


В – коефіцієнт зростання індуктивного опору


ф н н фе К (, z ,S ) К , (1)


м ф i min В (К , (z )) B , (2)


що відповідають умові мінімальної величини індуктивного опору, властивій


еліптичній формі крила за виглядом у плані (Кфе, Bmin).


Для несучих поверхонь, коли формуються не тільки геометричні параметри


6


крила й оперення, але й ряд їхніх спільних геометричних параметрів, викладений


підхід може розглядатися як перше наближення, оскільки в ньому не відбито


взаємний вплив крила й оперення.


У другому розділі запропоновано метод визначення геометричних параметрів


 


системи несучих поверхонь: крила – , i, zнi , Sеф, Sн , (z ) i і оперення – го S , Аго,

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины