МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ РОЗПОДІЛУ ДОСТУПУ В КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМАХ НА ОСНОВІ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання дослідження, представлено наукову і практичну цінність отриманих результатів, а також відомості про особистий внесок здобувача, апробацію роботи та публікації.

У першому розділі розглянуто особливості розподілу доступу в комп’ютерній системі, проаналізовано сучасні атаки спеціального виду на побічні канали витоку інформації КС та базові операції асиметричних криптосистем, сформульовано задачі дослідження.

В сучасних системах передачі даних типу клієнт-сервер можливі атаки зловмисника через комп’ютерну мережу з допомогою побічних каналів витоку інформації. Класифікація традиційних методів захисту проти атак спеціального виду дозволяє ґрунтовно визначати переваги та недоліки того чи іншого методу захисту, а також є корисною при розробці нових методів.

Найнебезпечнішою атакою на КС при передачі інформації є пасивна часова атака, оскільки її неможливо помітити в мережі та вчасно застосувати методи протидії. Аналіз операцій, які виконуються при реалізації алгоритмів модулярного експоненціювання (МЕ), дозволяє дослідити характеристики асиметричних криптосистем та визначити методи розподілу доступу під час передачі таємної інформації. Систему розподілу доступу в КС найкраще побудувати на базі нечіткої логіки шляхом оптимального вибору методу МЕ для кожного окремого клієнта та врахування поточних параметрів самої КС, що дозволить забезпечити стійкість КС до часового аналізу в реальному часі.

У другому розділі досліджено основні параметри методів МЕ: продуктивність, затрати пам’яті та стійкість алгоритму МЕ до атак на реалізацію, зокрема до часового аналізу, встановлено залежність часу виконання алгоритму бінарного, β-арного та методу ковзаючого вікна від довжини ключа. Найвищу продуктивність та прийнятні затрати пам’яті має алгоритм β-арного методу МЕ.