УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОЮ МЕРЕЖЕЮ НА БАЗІ МЕТОДІВ ТЕОРІЇ КАТАСТРОФ



Название:
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ІНФОКОМУНІКАЦІЙНОЮ МЕРЕЖЕЮ НА БАЗІ МЕТОДІВ ТЕОРІЇ КАТАСТРОФ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ


 


У вступі обґрунтовано напрям досліджень і його актуальність, визначено мету та сформульовано завдання дисертаційної роботи, висвітлено її наукове і практичне значення, вказано зв'язок роботи з державними та галузевими науковими програмами і планами, відображено здобуті нові результати і вказано області можливого застосування цих результатів, наведено відомості, що стосуються обґрунтованості та достовірності отриманих наукових результатів, апробації роботи, особистого внеску автора, публікацій, структури дисертації.


У першому розділі проведено дослідження і аналіз сучасних інфокомунікаційних мереж та систем послуг. В ході дослідження проаналізовано динамічний розвиток сучасних інфокомунікаційних мереж.


Проведено аналіз сучасного стану мереж та послуг інфокомунікацій та визначено: сучасний стан розвитку мереж та послуг телекомунікацій характеризується неоднорідністю і нелінійністю мережі, підвищенням вимог до надійності телекомунікацій. Акцент зроблено на дослідженні складних інфокомунікаційних мереж, описаних нелінійними математичними моделями. Представлено логічну багаторівневу структуру управління в інфокомунікаційній мережі. Сформульовано концепцію побудови мережі наступного покоління та визначено чинники, які будуть впливати на створення інфокомунікаційної мережі (сервісний, екологічний, соціально-економічний та чинник даних).


Досліджено надійність функціонування інфокомунікаційної мережі та визначено основні типи помилок, що можуть призвести до відмови системи. У переважній більшості випадків статистичні оцінки є неточними через складність структури та нелінійність мережі.


Проведений аналіз показав, що теорію  катастроф доцільно використовувати для вирішення актуальної задачі оптимізації СУ інфокомунікаційної мережі. В умовах відмови системи, внаслідок катастрофічних подій, виникають множинність станів системи, незворотність та біфуркації. Обґрунтована необхідність розробки алгоритму прогнозування розрахункових характеристик та поточних станів системи.    


Вирішення зазначених питань являється суттю подальшого проведення досліджень і практичної реалізації, що визначають мету та задачі дисертаційної роботи.


У другому розділі досліджено методи оптимізації системи управління інфокомунікаційною мережею, залежно від вигляду цільової функції та її обмежень. Розроблено загальну схему математичного моделювання інфокомунікаційної мережі. Розглянуто класичні методи оптимізації та чисельного пошуку екстремуму функції.


 Ефективність роботи мережі залежить від ефективності роботи системи управління. Тому однією із задач СУ є моніторинг обладнання конвергентної мережі. Для виконання основних функцій оперативно-технічного управління інфокомунікаційними мережами застосовуються системи моніторингу. Для реалізації процесів управління в сучасних системах зв’язку існує розподілена система моніторингу, що забезпечує збір інформації про стан мережних елементів та трафіку, рівень надання послуг і стан мережних ресурсів. Ця інформація надходить в центр управління або безпосередньо на пристрої управління для вирішення задач: перерозподілу ресурсів, реструктуризації мережі, зміни режимів мережних елементів.


Задачі моніторингу інфокомунікаційної мережі можна розділити на задачі поточного та довгострокового моніторингу. Функціональна схема системи моніторингу та управління інфокомунікаційною мережею представлена на рис. 1.


Задачі поточного моніторингу включають вимірювання поточних характеристик мережі, таких як: пропускна спроможність каналів, відхилення частоти, відхилення контрольного числа, затримки, швидкість передачі інформації, час реакції, коефіцієнт помилок. Сюди ж входить вимірювання характеристик якості мережі або якість обслуговування (Quality of Service, QoS). Задачі поточного моніторингу вирішуються програмними та апаратними засобами (апаратними вимірювачами, тестерами, мережними аналізаторами, вбудованими засобами моніторингу системи управління мережами і системами) та є процедурою збору початкових даних про мережу. 


Задачі довгострокового моніторингу включають в себе: вдосконалення математичної моделі складної системи; обґрунтування методів, алгоритмів та програмного забезпечення комп’ютерного моделювання систем; створення концепції роботи системи управління ІКМ адаптованої до характерних властивостей технічних систем та іншого обладнання. Задачі довгострокового моніторингу є більш складними та інтелектуальними, потребують більш активної участі оператора, що проводить аналіз інформації, співставлення її з даними, отриманими раніше, проводить діагностику системи. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины