ТЕХНОЛОГІЯ РЕКОНСТРУКЦІЇ ФУНДАМЕНТНИХ СИСТЕМ БУДІВЕЛЬ ШЛЯХОМ ВЛАШТУВАННЯ ПЛИТНИХ КОНСТРУКЦІЙ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовані мета та задачі дослідження, визначені наукова новизна та практичне значення роботи, показаний особистий внесок автора та наведена інформація стосовно практичної апробації та публікації результатів досліджень.

У першому розділі на підставі вивчення і аналізу технічної літератури наведений аналіз причин, що викликають необхідність реконструкції фундаментних систем.

В попередніх дослідженнях багатьох авторів питання реконструкції фундаментних систем висвітлено дуже широко. Однак, виконані наукові дослідження, а також будівельні норми розкривають тільки загальні принципи призначення того чи іншого конструктивно-технологічного рішення з реконструкції фундаментних систем. Конкретні технологічні параметри, як правило, відсутні.

Постановку проблеми і ряду задач досліджень, що охоплюють весь комплекс підготовчих і будівельних робіт з реконструкції фундаментних систем, у значній мірі полегшили теоретичні положення праць в області технології, організації, механізації і економіки будівництва широко відомих вітчизняних та закордонних вчених С. С. Атаєва, В. Я. Бабіченка, М. С. Болотських, М. С. Буднікова, Д. Ф. Гончаренко, М. Ф. Друкованого, А.Д. Єсіпенко, О. М. Лівінського, О. І. Менейлюка, В. І. Назаренка, М. В. Савицького, В. І. Снісаренка, В. І. Торкатюка, Р. Б. Тяна, С. А. Ушацького, П. П. Федоренка, В. К. Черненка, В. Т. Шаленого, А. М. Югова та інших.

Автором запропоновано структуровану блок-схему причинно-наслідкової залежності явищ, що викликають необхідність реконструкції фундаментних систем. В блок-схемі викладено основні умови та чинники виникнення потреби в реконструкції фундаментних систем, а також відмічено наслідки деформації ґрунтів основи та заходи, які застосовуються при реконструкції фундаментних систем та зміцненні їх основ.

На основі аналізу причинно-наслідкової залежності явищ, що призводять до реконструкції, розроблено систематизовану класифікацію конструктивно-технологічних рішень з реконструкції фундаментних систем з виділенням характерних таксономічних одиниць.

У першому розділі досліджені основні переваги та недоліки зазначених вище конструктивно-технологічних рішень, визначена мета і задачі досліджень.

У другому розділі викладені результати визначення типових ґрунтових умов при реконструкції фундаментних систем, досліджено основні техніко-економічні показники реконструкції фундаментних систем шляхом влаштування плити, паль та хімічним ін’єктування. Розроблено методику вибору ефективного конструктивно-технологічного рішення.

При реконструкції фундаментних систем в залежності від ґрунтових умов очевидно можна однозначно відкинути нераціональний та неефективний способи підсилення фундаментів. Наприклад, при значній потужності лесових ґрунтів застосування такого конструктивно-технологічного рішення з реконструкції як влаштування паль є явно не раціонально з економічної точки зору. Для полегшення роботи проектувальників автором запропоновано класифікацію типових ґрунтових умов майданчиків при реконструкції фундаментних систем.

Перша група включає ґрунтові нашарування лесовидних ґрунтів і деградованих лесів потужністю до 15 м. В цих ґрунтових умовах можна не враховувати негативне тертя паль. Друга група ґрунтових умов передбачає нашарування лесів потужністю до 25 м. В цьому випадку необхідно враховувати негативне тертя паль.

У випадках, коли розмежування на можливі різні конструктивно-технологічні рішення з реконструкції фундаментних систем за результатами аналізу інженерно-геологічних умов не є очевидним, виникає потреба за допомогою визначеного набору вихідних даних швидко обчислити ефективне конструктивно-технологічне рішення з реконструкції фундаментних систем не вдаючись до трудомісткого варіантного проектування. Для цього автором розроблена методика вибору ефективного конструктивно-технологічного рішення з реконструкції фундаментних систем. При розробленні методики використано три найбільш розповсюджених конструктивно-технологічнних рішення: влаштування плити, влаштування паль та хімічне ін’єктування.

Для визначення вартості рішення з реконструкції шляхом підведення суцільної монолітної плити необхідно мати наступні вихідні параметри: будівельний об’єм будівлі – , м³; площу плями будівлі в плані – , м²; зовнішній периметр будівлі – , м; глибину закладання фундаментів – , м; загальну довжину фундаментних стрічок – , м; площу підошви фундаментів – , м²; характерну довжину головних балок , м.

На підставі майже 15-ти річного досвіду проведено дослідження по визначенню питомого показника маси 1 м³ та 1 м² (матеріаломісткості) кожної будівлі, який представляє собою відношення маси будівлі до будівельного об’єму, або до загальної площі. В результаті встановлено, що значення матеріаломісткості за об’ємом проаналізованих будівель коливається в межах від 0,35 до 0,8. Методом статистичної обробки отримано розрахункові значення матеріаломісткості. Так, при довірчій ймовірності 0,85 значення матеріаломісткості дорівнює 0,66. Дане середнє значення показника матеріаломісткості можна використовувати при визначенні маси будівлі при порівнянні варіантів реконструкції фундаментних систем.