МАТЕМАТИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ И МЕТОДЫ СТРУКТУРНО-ТОПОЛОГИЧЕСКОЙ ОПТИМИЗАЦИИ ПРИ ПРОЕКТИРОВАНИИ ТЕРРИТОРИАЛЬНО РАСПРЕДЕЛЕННЫХ ОБЪЕКТОВ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтована актуальність теми дослідження та необхідність ро-зробки  математичних  моделей,  методів,  алгоритмів  для  багатокритеріального

синтезу  ієрархічних  територіально  розподілених  систем;  сформульовані  мета,

задачі, об’єкт, предмет дослідження, наукова новизна та практична цінність ро-боти;  названі  методи  дослідження;  наведено  декларацію  особистого  внеску

здобувача у публікаціях зі співавторами, відомості про апробацію результатів і

публікації за темою дисертації. 

Перший  розділ  роботи  присвячено  огляду  й  аналізу  сучасного  стану

5

проблеми проектування територіально розподілених об’єктів. У ньому виділені

особливості територіально розподілених об’єктів, як об’єктів автоматизованого

проектування,  виконано  аналіз  процесів  їх  автоматизованого  проектування,  а

також  аналіз  існуючих  математичних  моделей  і  методів  їх  структурно-топологічної оптимізації. 

На основі огляду публікацій за темою дослідження було встановлено, що

існуюча  методологія  багатофакторного  структурно-топологічного  синтезу  те-риторіально розподілених систем транспорту, зв’язку, моніторингу, управління,

виробництва  і  збуту  продукції,  обслуговування  дозволила  автоматизувати  ос-новні  етапи  процесів  їх  системного  проектування  та  управління.  Разом  з  тим,

необхідність  раціонального  використання  ресурсів,  накопичений  досвід  вирі-шення задач синтезу, розвиток інтелектуальних технологій та засобів обчислю-вальної техніки вимагають постановки нових завдань розвитку і вдосконалення

методології  та  інструментарію  для  оптимізації  територіально  розподілених

об’єктів. Зокрема, виникає необхідність постановки та вирішення комплексних

завдань  багатокритеріального  синтезу  територіально  розподілених  об’єктів  з

урахуванням їх динамічних властивостей.

Основні результати розділу опубліковані в [1 – 7]. 

У другому розділі переглянуто методологічні основи проектування тери-торіально  розподілених  об’єктів.  Проведений  аналіз  понять «середовище –

структура – система» дозволив сформулювати їх зв'язок із категоріями цілісно-сті. Зроблено висновок, що ступінь цілісності визначається об’єктивізацією меж

існування сутності, що розглядається. Відокремлено принципи організації сере-довищ (структуроутворюючі)  від  принципів  організації  систем (системоутво-рюючі).  Сформульовано  ієрархію  системутворюючих  принципів  та  наведено

формальне  подання  об’єктів  у  залежності  від  рівня  їх  пізнання.