Розробка інструментарію та методики оцінки контролю якості на фармацевтичному підприємстві :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано доцільність та актуальність теми дисертації, окреслено предмет і об’єкт дослідження, сформульовано мету і задачі теоретичних, експериментальних і практичних досліджень, показано зв’язок роботи з науковими темами та програмами, визначено наукову новизну та практичне значення результатів роботи. Наведено основну інформацію про особистий внесок здобувача, публікації, результати апробації та впровадження, а також структуру дисертації.

У першому розділі проведено критичний аналіз сучасного стану питань оцінки контролю якості ФП, зокрема наведено практичний досвід роботи підприємств фармацевтичної галузі. У результаті аналізу виявлено ряд неузгодженостей у структурі ФП, що може негативно впливати на рівень якості виготовленої продукції.

Критичний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду показав, що проблемою створення та впровадження СМЯ на підприємствах народного господарства протягом останніх років займалися провідні фахівці. Загальні підходи до управління якістю висвітлювались у наукових працях вітчизняних та закордонних фахівців: Проте в роботах, присвячених дослідженню ІСМЯ ФП розглядалися, в основному, лише правила GMP, не враховуючи комплексного підходу оцінки контролю якості виробничої системи в умовах дрібно- та середньосерійного виробництва. Впровадження систем управління якістю на ФП відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001:2009 та Настанови НВП на сьогоднішній день потребує комплексного підходу, що, в свою чергу, має орієнтуватися на специфіці вітчизняних ФП для надання їм гнучкості управління, враховуючи вплив швидкозмінних зовнішніх та внутрішніх факторів середовища. Визначено, що забезпечення якості виробничого процесу ФП вимагає побудови ІСМЯ, орієнтованої на реалізацію стратегії стійкого розвитку підприємства. Проте, за наявності окремих галузевих інтегрованих систем, для такого важливого сектора промисловості, як фармація, що має велике народногосподарське значення, відсутні методичні підходи щодо створення ІСМЯ. Виконаний аналіз існуючих наукових методів опису виробничих процесів, який дає можливість спланувати діаграму процесів послідовності та дозволяє корегувати інформаційні потоки, що поступають у виробничу систему із зовнішнього середовища, враховуючи, в свою чергу, гнучкість управлінської системи ФП, а також дає можливість запобігти появі ризиків у виробництві.

Проведено структурне дослідження галузевих СМЯ на базі міжнародних та вітчизняних стандартів ДСТУ ISO 9001:2009, ДСТУ OHSAS 18001:2010, SA 8000:2008 та Настанови НВП обґрунтована актуальність інтеграції створюваних систем в єдину систему контролю та запропоновані шляхи її запровадження на підприємствах фармацевтичної галузі, а також складена коротка узагальнена характеристика, що відбиває відмінні риси кожної складової системи контролю, що сприятиме створенню комплексу умов для максимального досягнення цілей ФП та виконання збалансованих вимог споживачів й усіх зацікавлених сторін. Визначено, що оптимальне забезпечення якості виробничого процесу ФП вимагає на створення ІСМЯ, орієнтованої на реалізацію стратегії стійкого розвитку ФП. Проте, за наявності окремих галузевих інтегрованих систем, для такого важливого сектора промисловості, як фармація, в якості прикладу розроблено методичні підходи щодо створення ІСМЯ.

В якості прикладу розроблення методичних підходів щодо створення ІСМЯ розглянуте виробництво інфузійних препаратів складного технологічного процесу (ТП), що вимагає високого професіоналізму персоналу на всіх етапах виробництва, Особливість інфузійних препаратів полягає в тому, що активні діючі речовини постійно знаходяться в розчиненому станів (т.з. стабільність розчину), вони мають бути стерильними, оскільки безпосередньо потрапляють в кров і ціна помилки особливо висока. Обґрунтовано, що тільки завдяки злагодженому функціонуванню механізмів систем забезпечення та управління якістю у вітчизняних фармвиробників з’являється реальна можливість виробляти та реалізовувати як на внутрішньому, так і на зовнішніх фармацевтичних ринках якісні, ефективні та безпечні ЛЗ.

Про незадовільний стан якості вітчизняних ЛЗ свідчить те, що у структурі причин браку на фармакотехнологічні показники (механічні включення, мікробіологічна чистота та ін.) припадає близько 30% невідповідностей вимогам аналітичної нормативної документації (АНД). Отже, на сьогодні приблизно кожний третій забракований вітчизняний ЛЗ вироблений в умовах, що не відповідають вимогам GMP щодо класів чистоти приміщень. У процесі дослідження були виділені . Крім наведених чинників, які призводять до виробництва ЛЗ невідповідної якості, були визначені чинники, що обумовлюють додаткові витрати ФП, пов’язані з неефективними видами діяльності.  До таких чинників можна віднести: неефективне проведення маркетингових досліджень (15 %); несвоєчасні постачання субстанцій, допоміжних речовин та пакувальних матеріалів (8 %); недостатній рівень кваліфікації персоналу (21%). Контроль основних показників якості готового продукту і параметрів технологічного процесу відіграє важливу роль в отриманні лікарських препаратів (ЛП) гарантованої якості. Підвищений ризик при парентеральному шляху введення розчинів великого обсягу (100 мл і більше) або інфузійних розчинів (ІР) зумовлює високі вимоги, пропоновані до їх якості, а саме стерильність, апірогенність і вміст мінімально допустимої кількості механічних включень. Усе це обумовлює необхідність побудови на ФП сучасних систем менеджменту відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001 і галузевих правил GMP.

Побудова ІСМ дозволить підвищити прозорість діяльності ФП, забезпечити більш ефективне використання ресурсів, часу, впровадити єдині підходи та методи до управління інтегрованими структурними елементами, створити  єдину систему документації, що сприятиме підвищенню прозорості всіх процесів, пов’язаних із розробкою, виробництвом і реалізацією ЛЗ, та забезпечить контрольованість витрат, пов’язаних із побудовою сучасних систем менеджменту на ФП. Відображені результати досліджень пов’язані із визначенням параметрів та здатні чинити вплив на інтеграцію виробничих процесів, що сприятиме створенню ІСМЯ на ФП, яка повинна бути націлена на досягнення стійких якісних показників з урахуванням інтересів споживачів, персоналу, власників, постачальників і суспільства в цілому. Показано, що виробничий процес виготовлення фармацевтичної продукції, зокрема жовчі медичної, яка випускається на ДП «Черкаси-ФАРМА», потребує комплексного підходу щодо контролю якості, враховуючи неоднорідність біологічного матеріалу, коливання параметрів ТП, умови зберігання тощо. Таким чином, на основі проведеного аналізу доведено необхідність розробки інструментарію та методики оцінки контролю якості шляхом розробки ІСМЯ, що дозволить забезпечити стабільність виробничої системи та підвищити конкурентоспроможність як продукції ДП «Черкаси-ФАРМА», так і інших ФП. В розділі, на основі проведеного аналізу визначена мета та завдання дослідження.

У другому розділі наведені результати теоретичних досліджень, спрямованих на розробку методів оцінки контролю якості виробничої системи ДП «Черкаси-ФАРМА», зокрема формуванні процедури управління продукцією невідповідної якості; формуванні моделі оцінки якості та ефективності контролю, а також запропоновані концептуальні положення створення ІСМЯ на підприємстві.

В роботі для організації аспектів процедури управління якістю виготовлення продукції була розроблена математична модель на прикладі оцінки контролю якості жовчі медичної. Для створення математичної моделі контролю якості розчину жовчі медичної виділені вхідні й вихідні змінні та визначені обмеження на них. Виділені наступні вхідні змінні: кількість поданої дисцильованої води ; концентрація жовчі медичної ; діаметр частинок жовчі медичної ; густина речовини частинок жовчі медичної ; густина розчинника ; кількість 0,8 %-го розчину концентрації стабілізатора жовчі медичної, подані в заспокійливий стакан згущувача  і в живильний трубопровід подачі суспензії жовчі медичної ; температура розчину в згущувачі . Вихідні змінні: введеної жовчі  і розчину ; концентрація частинок жовчі медичної у відкачуваному розчині , приведена до концентрації відповідного розчину; концентрація частинок жовчі медичної в кінцевому продукті .