МЕТОДЫ ПОВЫШЕНИЯ ПРОПУСКНОЙ СПОСОБНОСТИ СИСТЕМ РАДИОДОСТУПА С ПОЛЯРИЗАЦИОННО-ОРТОГОНАЛЬНЫМИ АНТЕННАМИ

Краткое содержание

ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано ціль і питання досліджень, а також дана коротка характеристика дисертаційної роботи.

У першому розділі проведено огляд особливостей використання поляризаційно-ортогональних антен систем радіодоступу. Розглянуто особливості таких систем радіодоступу, як локальної системи (LAN) стандартів Wi-Fi та міської (MAN) стандарту WiMAX. Проведено огляд основних характеристик поляризаційно-ортогональних антен та особливостей застосування систем MIMO з поляризаційно-ортогональними антенами.

В результаті проведеного огляду зроблено наступні висновки: сучасні стандарти IEEE 802.11 і IEEE 802.16 припускають можливість використання як фазованих антенних решіток точки доступу, так і малогабаритних антен користувача; системи MIMO можуть бути побудовані на основі використання поляризаційно-ортогональних антен; використання систем MIMO в радіозв'язку дозволяє збільшити швидкість передачі даних багатьма методами, в тому числі і за допомогою поляризаційно-ортогональних антен, коли втрати енергії прийнятого сигналу можуть зменшитися; використання поляризаційно-ортогональних антен системи MIMO може забезпечити підвищення пропускної здатності й радіусу покриття в цілому, однак платою за позитивний ефект є ускладнення алгоритмів обробки та вимог до конструкції антен; дослідження можливості обліку та компенсації поляризаційних спотворень радіохвиль системи радіодоступу в межах діаграми спрямованості антен або сектору доступу для зменшення поляризаційних втрат є недостатніми, оскільки розв'язка по поляризації антен на практиці нормується тільки уздовж вісі антени. В кінці розділу сформульовано постановку завдань досліджень.

Другий розділ містить аналіз поляризаційних характеристик типових антен системи радіозв'язку, результати експериментальних досліджень та математичного моделювання, а також удосконалену методику аналізу пропускної здатності систем радіодоступу на основі врахування поляризаційних спотворень антен в секторі обслуговування.

У загальному випадку вважаємо, що взаємні положення антени точки доступу

та абонента можуть бути довільними в межах сектору обслуговування (Рис. 1).

Наприклад, абонент 1 знаходиться у напрямку максимуму діаграми

спрямованості антени дочки доступу в горизонтальній площині, а абонент 2 - на

межі сектору. Тому слід вважати, що поляризаційні спотворення у другому випадку

будуть більшими.