МЕТОДИЧНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МЕТРИЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ДЕРЖАВНОМУ ЗЕМЕЛЬНОМУ КАДАСТРІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, завдання та методи її досягнення, визначено наукову новизну та практичне значення досліджень, коротко розкрито основний зміст роботи.

У розділі 1, “Сучасні тенденції функціонування кадастрових систем та вимоги до змісту даних”, виконано дослідження ролі ДЗК в процесі управління земельними ресурсами та трансформації його функцій і змісту за часи незалежності України.

Ретроспективний аналіз розвитку ДЗК надав змогу висвітлити три основні етапи, які відображають ключові особливості цього процесу за останні 20 років і обумовили зміни його функцій та змістовного наповнення.

Перший етап (1991-1993 рр.) – перехід від державної власності до приватної, масова передача земельних ділянок громадянам для ведення особистих підсобних господарств або у власність колективних господарств, початок розробки законодавства щодо запровадження ДЗК в ринкових умовах.

Другий етап (1994-1999 рр.) – розподіл земель між членами колективних сільськогосподарських підприємств, шляхом виділення земельної частки (паю) у вигляді ідеальної частини земельної ділянки, яка не виділена на місцевості. Цей етап характеризується наповненням інформацією ДЗК у паперовому вигляді, формуванням реєстру та першими спробами його уніфікації.

Третій етап (з 1999 дотепер) – розвиток ДЗК від автоматизованої інформаційної системи до автоматизованої геоінформаційної системи.

В роботі проведено дослідження особливостей ведення реєстрів земель у країнах Європи, де розвиток кадастрових систем відбувався протягом тривалого часу і їх функціонування характеризується стабільністю та великою ефективністю. Історично склалось, що розвиток та поширення інноваційної діяльності у світі відбувається на підставі досвіду європейських країн, тому визначені в роботі особливості можна вважати спорідненими для інших країн Світу. Автором виконано систематизацію європейських земельно-реєстраційних систем за належністю країн до правових сімей. Під час дослідження виявлено, що низка країн Центральної та Східної Європи не входять до загальноприйнятої класифікації за правовими сім’ями. Ґрунтовний аналіз особливостей земельно-реєстраційних систем, дозволив надати доповнення до класифікації сталих правових систем, які існують довгий час. Слід відзначити, що кожна з правових сімей характеризується спорідненістю підходів до формування кадастрової системи за точносним, фіскальним або багатоцільовим принципом. Для нашої країни необхідно визначити пріоритетний напрям подальшого розвитку. Враховуючи державні завдання щодо ведення ДЗК, можна стверджувати, що пріоритетним є точносний підхід.

Аналіз чинного законодавства України та термінів, які вживаються фахівцями відносно до ДЗК, засвідчив наявність різних вимог, що висуваються до точності визначення та формування просторової метричної інформації.

Другий розділ “Методичні підходи до формування просторової метричної інформації при веденні державного земельного кадастру”, присвячено систематизації факторів, які пливають на точність просторової метричної інформації в ДЗК, моделюванню впливу штучних споруд, які є точками кутів повороту меж земельних ділянок, на точність визначення їх координат, систематизації різних методів формування просторової метричної інформації, визначенню гранично допустимих похибок координат точок кутів поворотів меж земельних ділянок та моделюванню похибок площ земельних ділянок.

Шляхом узагальнення факторів впливу на достовірність просторової метричної інформації в ДЗК встановлено, що основними є: природні або штучні споруди, якими закріплюються на місцевості точки кутів поворотів меж земельних ділянок (паркани, огорожі, фасади будівель та ін.), система координат, в якій виконуються роботи та технічна точність самого геодезичного обладнання для виконання кадастрових зйомок.

На сьогодні в Україні одним із найбільш складних процесів є погодження меж земельних ділянок між власниками і користувачами суміжних земельних ділянок. З одного боку, за наявності по периметру земельної ділянки будь-яких штучних споруд вся процедура повинна бути простою і легкою у виконанні, з іншого – конфлікт інтересів власників призводить до гальмування або навіть зупинки процесу набуття прав на земельні ділянки. Таким чином поставлена проблема не зводиться тільки до технічного закріплення меж, а містить соціальний, технічний та правовий аспекти.

Соціальні причини виявляються у земельних спорах, які дуже складно або інколи неможливо вирішити. Це може бути викликано незгодою одного із сусідів з існуючими межами, протиріччями або впевненістю у вірності та справедливості межі, що встановлюється або з будь-яких інших причин. Для отримання коректної інформації, під час виконання геодезичних робіт при кадастрових зйомках особливу увагу слід приділяти участі всіх сусідів під час процесу встановлення/відновлення меж земельних ділянок та їх згоді прийняття толерантного рішення.

В роботі узагальнений перелік штучних споруд, які можуть бути візуальними об’єктами, на підставі яких встановлюється межа і фіксуються точки кутів поворотів меж земельних ділянок:

·     межа земельної ділянки у вигляді встановлених огорож;

·     коли межа проходить частково або повністю по стіні будівлі;

·     коли межі земельних ділянок закріплені межовими знаками, а межа між ними є уявною;

·     межі земельних ділянок не закріплені або в силу будь-яких причин зруйновані або втрачені.

Систематизовано такі види огорож, які є межами земельних ділянок: дерев’яні, металеві, бетонні, цегляні та кам’яні. На підставі проведеного аналізу виявлений вплив різних штучних об’єктів, які є точками кутів поворотів меж земельних ділянок, в залежності від матеріалу, з яких вони виготовлені.

Експериментально встановлено, що людське око не розрізняє нахил в межах 1-3˚. Виходячи з цього, були змодельовані похибки положення точок кутів поворотів на місцевості в залежності від їх геометричних параметрів та кута нахилу від 1˚ до 3˚.

За результатами розрахунків встановлено, що точність визначення геометричних центрів точок кутів поворотів меж земельних ділянок, які закріплені наведеними вище штучними спорудами, за наявності нахилу від 1˚ до 3˚ при висоті паркану 2,5-3,0 м для металевих та дерев’яних огорож і при висоті паркану 2,0 м для бетонних та цегляних огорож – становить 0,090 м. Бетонні і цегляні огорожі висотою до 2,0 м були взяті невипадково, адже при будівництві таких типів огорож висотою більше 2,0 м, до їх зведення ставляться аналогічні вимоги, що і до капітального будівництва. Таким чином поява нахилу на високих спорудах із бетону та цегли практично відсутня.

У результаті проведених досліджень точності визначення геометричних центрів точок кутів поворотів меж земельних ділянок, які закріплені штучними спорудами, були досліджені технічні та технологічні складові збору та формування просторової метричної інформації, а саме:

·     дигіталізацію (векторизацію) вихідних растрових зображень карт та планів;

·     використання матеріалів дистанційного зондування Землі;

·     виконання наземних геодезичних зйомок з використанням супутникових радіонавігаційних технологій;

·     виконання наземних геодезичних зйомок з використанням класичного оптико-механічного та оптико-електронного обладнання.

Узагальнення існуючих наукових та практичних розробок дозволило зробити висновок, що дигіталізація не може бути основою для формування просторової метричної інформації в ДЗК. Таке твердження базується на тому, що вихідні матеріали, які вже містять спотворення, утворені внаслідок їх видання та зберігання, ще більше спотворюються при проведенні дигіталізації.

Матеріали дистанційного зондування Землі використовуються для формування якісної растрової планово-картографічної основи ДЗК. Слід відзначити дві принципово різні технології: з використанням супутникових та аерофотозйомок. За результатами аерофотозйомок на даний момент можна створювати ортофотоплани масштабу 1:1000, а за матеріалами супутникових зйомок – плани масштабу 1:10000. Таким чином, використання двох відповідних технологій для збору та формування просторової метричної інформації для ДЗК є неможливим. На даний момент лише наземне супутникове радіонавігаційне обладнання та класичне оптико-механічне та електронне обладнання геодезичного класу точності дозволяють проводити збір та формування просторової метричної інформації для ДЗК.

Зараз в Україні для проведення топографо-геодезичних робіт використовується система координат УСК-2000. Аналіз сучасних наукових досліджень за відповідною темою показав, що похибка системи координат при визначенні координат точок кутів поворотів меж земельних ділянок знаходиться на рівні 0,032 м.