МЕТОДЫ СИНТЕЗА АДАПТИВНЫХ WEB-СТРАНИЦ НА ОСНОВЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛИЗА ИНФОРМАЦИОННЫХ РЕСУРСОВ СЕТИ ИНТЕРНЕТ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та задачі дослідження, наведено відомості про зв’язки вибраного напрямку дослідження із планами організації, де виконана робота. Дано стислу анотацію отриманих в дисертації результатів, зазначено їх практичну цінність, обґрунтованість і достовірність. Наведено дані про використання проведених досліджень в навчальному процесі та розробці електронних видань.

Перший розділ присвячено аналізу існуючих технологій та методів пошуку інформації у мережі Інтернет, що є релевантною до запитів користувачів. Показано, що недостатньо дослідженими є задачі розвитку пошукових систем та методів, пов’язаних з перевіркою на зашумленість та повтореність інформації в досліджуваних документах; з відсутністю критеріїв семантичного пошуку, що в повній мірі враховують соціальний профіль користувачів та можливість його динамічної корекції; з відсутністю ефективних алгоритмів структуризації Web-даних, що аналізуються пошуковими системами; а також з відсутністю методів створення персоналізованих Інтернет-ресурсів, що складаються з адаптивних Web-сторінок. Згідно з існуючою термінологією, під адаптивними Web-сторінками розуміють динамічні персоналізовані Web-сторінки, що автоматично змінюють свою структуру та зміст з урахуванням актуальних преференцій користувача та характеру його запитів до інформаційних ресурсів мережі Інтернет.

Таким чином, можна зробити висновок щодо доцільності розробки спеціалізованої гібридної пошукової системи з можливістю генерування адаптивних Web-сторінок. що має реалізовувати наступні функціональні можливості:

– брати до уваги основні інтереси користувача під час пошуку потрібної йому інформації;

– здійснювати ранжування знайденої інформації згідно з поточними інтереси користувача;

– оцінювати привабливість Web-ресурсу для користувача;

– працювати з різними ресурсами мережі Інтернет, доступ до яких має кожен з користувачів;

– реалізовувати основні переваги концепції Web 2.0 (можливість оцінювати та коментувати джерела інформації) та Web 3.0 (пошук джерел інформації на основі їх семантики);

– використовувати профіль користувача у соціальних мережах для автоматичного заповнювання реєстраційної форми;

– оцінювати ступень значущості кожного Web-документа для поточного користувача при формуванні підсумкового результату пошуку;

– складати максимально повний перелік структурних характеристик Web-документа будь якого формату;

7

– застосовувати складений перелік структурних характеристик Web-

документів для прогнозування підсумкового результату пошуку потрібної

користувачеві інформації;

– забезпечувати користувача інформацією з різних джерел мережі

Інтернет у реальному часі;

– формувати ефективну базу даних з можливістю її постійного оновлення

у вигляді онтології тематичних Web-ресурсів з урахуванням їх семантичних

зв’язків.

Для реалізації цих функцій згідно з метою дисертаційного дослідження

необхідно розробити методи синтезу адаптивних Web-сторінок, що

передбачають побудову ефективних процедур семантичного пошуку та аналізу

даних в мережі Інтернет на основі застосування нових критеріїв їх

релевантності.

Другий розділ присвячено розробці методів пошуку та інтелектуального

аналізу релевантності інформації з сумісним використанням соціального

індексування та структурних характеристик Web-ресурсів та соціальних

профілів користувачів. Зокрема, вперше запропоновано метод визначення

структурних характеристик Web-документів на основі використання

кластерного аналізу та нечіткої логіки, який дозволяє кількісно оцінювати

ступінь привабливості для користувачів даних, що аналізуються.

Цей метод базується на припущенні щодо можливості розбиття сучасних

Web-ресурсів на різні інформаційні блоки. Кожен з цих блоків, у свою чергу,

містить релевантні дані, присвячені заданій тематиці (у ньому присутня

значуща інформація), та характеризується сукупністю Html-тегів, що

повторюються. Існує відповідний набір унікальних характеристик, які

дозволяють формувати блоки зі значущою інформацією. Зрозуміло, що

близькість між Web-документами (або їх інформаційними блоками)

визначається в залежності від метричної відстані. Якщо кожний документ

описується n властивостями (ознаками), то він може бути представлений

точкою у n - вимірному просторі, а близькість з іншими документами буде

визначатися як відповідна відстань.