ФУНКЦИОНАЛЬНО-МОДУЛЬНАЯ СИСТЕМА ФОРМИРОВАНИЯ КОМПЛЕКТОВ СТРОИТЕЛЬНОЙ ОСНАСТКИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладено актуальність роботи, сформульовані мета та задачі дослідження, розкрита наукова новизна та практична цінність роботи.

У першому розділі здійснено аналіз стану сучасного рівня технології будівництва та методів формування комплектів будівельної оснастки.

Постановку проблеми і завдань дослідження значною мірою полегшили теоретичні положення широко відомих праць у галузі технології, організації та механізації будівництва вітчизняних і зарубіжних вчених: С.С. Атаєва,
О.О. Афанасьєва, В.А. Афанасьєва, М.С. Буднікова, О.О. Літвінова, Р.Б. Тяна,
С.А. Ушацького, О.М. Лівінського, Д.Ф. Гончаренка, М.Ф. Друкованого,
В.К. Черненка, А.І. Менейлюка, В.І. Торкатюка, В.В. Савйовского, А.І. Білоконя, В.І. Кірноса, П.П. Федоренка, В.Т. Шаленного, І.І. Назаренка, А.Д. Єсипенко,
Э.К. Завадскаса та ін.

Виконано аналіз об’ємно-планувальних рішень (ОПР) та конструктивних рішень (КР) будівель та визначено перспективи розвитку технологій зведення будівель. За результатами аналізу технологій зведення збірних і збірно-монолітних будівель визначено закономірність збільшення обсягів оснастки зі збільшенням поверховості будинків і те, що використання збірно-монолітних технологій призводить до підвищення складності та вартості оснастки. Виходячи з цього, для дослідження в якості будівельних об'єктів представників обрані каркасні конструктивні системи будівель і їх комбінації з іншими конструктивними системами, а саме зі стіновою, оболонковою та стовбурною системами.

Розвитком і вдосконаленням систем оснастки в будівництві займалися вчені: А.Ф. Андрєєв, І.Б. Боксер, Д.Ф. Гончаренко, М.Я. Єгнус, В.Д. Жван, П.А. Зімін,
Р.А. Каграманов, І.Г. Караханов, Ю.А. Коритов, В.Г. Колесніченко, В.І. Привін,
В.П. Сухачев, В.К. Черненко, В.І. Торкатюк, І.І. Назаренко П.П. Федоренко та інші.

В існуючих системах формування комплектів будівельної оснастки виділяються чотири напрямки.

За першим – рекомендується комплектувати оснастку за видами конструктивних систем будинків. При цьому не приділяється увага методам зведення будівель і накладається обмеження експлуатаційні можливості комплектів оснастки. При такому підході до проектування кількість комплектів будівельної оснастки може досягати величезних розмірів.

За другим – зроблена спроба створення всеосяжної номенклатури будівельної оснастки. Стрімкий розвиток нових технологій і механізації будівництва призвело до того, що зникла потреба в застаріваючої номенклатурі будівельної оснастки. Тобто, такий спосіб зберігання інформації на сучасному етапі розвитку технологій проектування не може бути використаний.

За третім – пропонується проектування технологічної оснастки комплектами (сімействами), які б, наприклад, охоплювали монтаж конструкцій в необхідному діапазоні їх розмірів і мас, що нагадує процес нормалізації. Шлях створення системи оснастки готовими комплектами (сімействами) схожий з шляхом створення всеохоплюючої номенклатури будівельної оснастки і також призводить до хаосу.

За четвертим – формування комплектів будівельної оснастки виконується за чисельним та кваліфікаційним складом бригад. Така система більш підходить для формування комплектів ручного інструменту, а не будівельної оснастки.

Досвід показав, що жодна з систем не працює, оскільки в основу закладений невірний методологічний підхід до формування комплектів будівельної оснастки, який не дозволяє підвищувати ефективність використання різних пристосувань у змінних умовах експлуатації із змінюваним набором обмежень.

Основним недоліком існуючих систем є відсутність можливості пошуку і відбору інформації по існуючій сукупності пристосувань, тому, іноді, проектувальнику простіше і дешевше виконати процес проектування пристосування заново, що призводить до збільшення витрат на проектування, виготовлення та експлуатацію оснастки.

Аналіз стану питання показав, що назріла необхідність створення нової системи формування комплектів будівельної оснастки за принципом побудови функціонально-модульних структур на підставі нового науково-методологічного підходу до формування конструктивно-технологічних рішень пристосувань..

Виконаний аналіз існуючої проблеми підвищення ефективності зведення будівель і проблем у формуванні комплектів будівельної оснастки, дозволив розробити наступну структурно-логічну схему дисертаційної роботи (рис. 1).

Другий розділ присвячено методології та методам дослідження, дослідженню структури технологічного процесу зведення будівель та взаємозв’язку будівельної оснастки з елементами структури.

Для проведення досліджень вихідною прийнята наступна наукова концепція.

Пристосування проектується на базі уніфікованих функціональних модулів (ФМ), що включають всі необхідні для роботи механізми, приводи, датчики тощо. З множини модулів  (система модулів) складаються компонування модулів, що являють собою множину пристосувань , які реалізують окремі функції, в залежності від умов та обмежень по виконуваним діям.

За принципом мінімізації необхідних витрат для реалізації зовнішніх функцій з переліку виділених модулів, що реалізують однойменні функції, формуються оптимальні модулі і їх компоновки . При цьому складові множини  не можуть бути пересічними і являють собою оригінальні компонування модулів.

Оптимальні рішення закладаються при формуванні компонувань, які утворюють множину – оптимальний комплект  з компонувань модулів. Для прийняття остаточного рішення розглядається тільки один варіант комплекту будівельної оснастки, складений з оптимальних компоновок модулів. В даному випадку оптимальний комплект компонувань представлено множиною.