МЕТОДОЛОГІЯ МАКСИМІЗАЦІЇ ЯКОСТІ СТАБІЛІЗАЦІЇ КРЕЙСЕРСЬКОГО РУХУ АВТОНОМНОГО ВИСОКОШВИДКІСНОГО ОБ’ЄКТА В КАВІТУЮЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

         У  вступі  на основі формулювання проблемних питань, які існують при управлінні рухом СКО„Шквал” в реальних умовах функціонування, та аналітичного огляду робіт таких відомих вчених у галузі створення систем автоматичного керування рухомих об’єктів як Б.М. Петров, О.І. Кухтенко , В.М. Кунцевич, О.М. Льотов, О.А. Красовський, М.М. Красовський, В.В. Солодовніков, В.С. Пугачев, Я.З. Ципкін, Є.О. Федосов, Є.П. Попов, Ю.П. Доброленський, Л.Г. Євланов, І.Є. Казаков, В.Ф. Кротов, В.І. Костюк, В.А. Якубович, V.Kucera, В.Б. Ларін, Л.М. Блохін, А.А. Тунік, В.М. Азарсков, В.М. Казак визначені ефективний шлях і необхідні умови досягнення максимальної якості стабілізації крейсерського руху автономних об’єктів класу, що розглядається, окреслені базові науково-технічні задачі проблемного характеру, вирішення яких забезпечить можливість створення методології та технології максимізації рівня якості руху даного багатовимірного автономного рухомого об’єкту з довільною динамікою у кавітуючому середовищі, а також наведена загальна характеристика роботи.

Перший розділ роботи присвячено постановці науково-технічної проблеми максимізації якості слідування об’єкта типу „Шквал” по заданій траєкторії в реальних умовах крейсерського руху. При цьому в результаті розгляду за літературними джерелами особливостей конструкції, режимів, динамічних умов та стратегій створення системи стабілізації крейсерського руху такого СКО визначені переваги і недоліки підходів, що існують у вітчизняній та світовій практиці управління рухом об’єктів зазначеного класу. Показано, що суперкавітаційні об’єкти у крейсерському русі належать до нестійких багатовимірних об’єктів управління, які в реальних умовах функціонування знаходяться під дією стаціонарних векторних випадкових впливів.

         Забезпечення найвищої якості слідування таких надшвидкісних підводних об’єктів по заданій траєкторії вимагає суттєво змінити підхід як до визначення моделей динаміки самих об’єктів та збурень, так і до створення бортових систем стабілізації.

         З метою виконання цієї вимоги у роботі сформульовано, представлено та визначено новий шлях ефективного вирішення значної науково-технічної й організаційної проблеми максимізації якості стохастичної стабілізації крейсерського руху СКО як багатовимірного нестійкого об’єкта управління за даними натурних випробувань його прототипу, який називається експериментально-теоретичним підходом та відрізняється від традиційного декількома ознаками. По-перше, це використання багатовимірної навігаційної інформації, отриманої в процесі натурних випробувань, для структурної ідентифікації моделей динаміки багатовимірного об’єкта і зовнішніх збурень, які діють на нього у крейсерському русі. По-друге, це використання сучасних алгоритмів синтезу оптимальної структури (не тільки параметрів) багатовимірної системи стохастичної стабілізації. По-третє, - вирішення задачі аналізу якості системи стабілізації та визначення показників точності цієї системи ще до початку основного проектування.

         У заключній частині першого розділу визначені цілі досліджень, а також структура, зміст та стадії виконання робіт, що забезпечують успіх процесів створення конкурентноздатних систем стохастичної стабілізації досліджуваного

автономного рухомого об’єкта (рис.1).

         На першій базовій стадії визначеної структури робіт повинна бути поставлена та вирішена задача створення методології і технології максимізації якості стохастичної стабілізації крейсерського руху автономного об’єкту за даними натурних випробувань його прототипу. Результати її вирішення забезпечують методологічну, технологічну і алгоритмічну основи автоматизованого проектування конкурентноздатних систем стабілізації крейсерського руху СКО та включають:

·        спеціальні постановки задач щодо модернізації штатних систем стабілізації багатовимірних рухомих об’єктів, як стійких так і ні, у стохастичних умовах;

·        результати модернізації та створення нових методів і алгоритмів: оптимальної

фільтрації, комплексування та перетворення багатовимірної стохастичної навігаційної інформації;