ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі сформульована науково-прикладна проблема і обґрунтована її актуальність, визначені мета і задачі дослідження, сформульовані наукова новизна і практичне значення отриманих результатів. Також наведені особистий внесок здобувача, апробація результатів і зв'язок з державними програмами, планами та темами.

У першому розділі наведена загальна характеристика технологій і засобів виробництва комбікормів, визначено сучасний рівень їх автоматизації, обґрунтовані об'єктивні передумови вдосконалювання методів і засобів систем керування виробництвом комбікормів в АПК, сформульовані техніко-економічні вимоги, що висуваються до методів і засобів автоматизації електротехнологічних комплексів з виробництва комбікормів в умовах господарств.

Вагомий внесок у дослідження технологічних процесів виробництва комбікормів в АПК і систем керування ними зробили Б.В. Єгоров, В.М. Клейменов, Л.С. Кожарова , П.Н. Міончинський, Г.Г. Палкін, А.Т. Птушкін, А. Н. Пилипенко, Л.В. Погорілий, М.Б. Полякова, І.І. Ревенко, В.І. Сироватка, В.Я. Черкун, Н.П. Черняєв, В.Я. Максаков, Б.І. Котов, В.С. Федорейко, Л.С. Червінський, Д.В. Калашник, І.Д. Труфанов, В.Г. Лисогор, І.О. Фурман, А.А. Шевцова, О.А. Новицький, В.О. Чернишов та ін. Їхні наукові досягнення знайшли відображення в науковій і навчальній літературі.

Однак сучасний стан комбікормової промисловості в Україні вимагає подальшого удосконалення як самих електротехнологічних комплексів на базі МКА, так і систем керування ними.

В роботі складені техніко-економічні вимоги до систем керування електротехнологічними комплексами на базі малогабаритних комбікормових агрегатів. Розроблена функціональна структура системотехнічного комплексу на базі МКА. Наведено перелік і характеристики основник систем автоматизованого комплексу.

Основу автоматизованого електротехнологічного комплексу складає операційна (технологічна ) система, що забезпечує у відповідності до свого призначення, розв’язання необхідного кола організаційно-технологічних задач виробництва: використання енергії, матеріалів (сировини, комплектуючих), робочого персоналу з визначенням осіб, що приймають рішення (ОПР).

Інформаційні зв’язки у сукупності складають підсистему комунікацій, основна задача якої полягає в організації зв’язку між енергоресурсами та енергопотоками, які мають місце і забезпечують виконання технологічного процесу.

Система забезпечення слугує для реалізації таких процедур, які створюють необхідні умови для працездатності комплексу.

У другому розділі виконані теоретичні дослідження технологічного процесу виробництва комбікормів в АПК як об'єкта керування.

Розроблені структури:

· системного інжинірингу;

· наскрізного циклу гнучкого виробництва;

· наскрізних алгоритмів керування;

· структури бібліотеки алгоритмів;

· структури підсистеми підтримки рішень.

При розробці високоефективних енергоекономічних систем технології й керування, необхідна реалізація автоматизованих підсистем проектування, планування, підготовки та реалізації виробництва. Зазначені процедури супроводжуються процесами комп'ютерного інжинірингу, модель якого показана на рис. 1. Особа, що приймає рішення (ОПР), на основі даних про інформаційний аналіз, допустимості корекції завдання й пріоритетів, вирішує питання реалізуємості на підставі математичних моделей, що описують зазначені процеси.