ТЕХНОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПОВЫШЕНИЯ ЭКСПЛУАТАЦИОННОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ СИСТЕМ ГИДРОИЗОЛЯЦИИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ. У вступі дисертації відзначена проблема, яка вирішується в

роботі, основні характеристики поданої роботи: актуальність теми, об’єкт 

і  предмет  дослідження,  мета  й  основні  задачі,  робоча  гіпотеза,  наукова

новизна, практична цінність і результати впровадження у  виробництві  та

8

навчальному процесі.

У  першому розділі  розглянуті технологічні рішення і матеріали у

будівельному виробництві з негативним досвідом застосування.

Автор  в  своїх  дослідженнях  опирався  на  роботи  попередників,

наведені  в  літературному  огляді  дисертації.  Вони  дали  нову  науково-технічну  інформацію  щодо  напрямку  розвитку  і  пошуку  оптимальних

технологічних рішень при виконанні гідроізоляційних робіт.

Аналіз публікацій за даною  тематикою  дозволив виявити основні

чинники,  які  сприяють  розв’язанню  проблеми  підвищення

експлуатаційної ефективності систем гідроізоляції та пошуку ефективних

методик прогнозування їхньої експлуатаційної ефективності.

Існуючу  проблему  можна  вирішити  тільки  за  умови  створення

чітких  технологічних  основ  улаштування  системи  гідроізоляції,  які  б

сприяли  максимальному  використанню  можливостей  гідроізоляційних

матеріалів  з  урахуванням  водних  навантажень,  матеріалу  основи  тощо. 

Це  дозволить  оптимізувати  економічну  складову  первинних  витрат,  а  з

часом мінімізувати витрати при  експлуатації. 

Технологічні  основи,  методики  оцінки  і  прогнозування

експлуатаційної ефективності систем гідроізоляції, технологія виконання

робіт  були  розроблені  на  базі  фундаментальних  робіт  в  цій  галузі

видатних вчених, а саме:  Гончаренко Д.Ф., Дорофєєв В.С., Єлшин І.М.,

Круглицький  Н.Н., Лівінський О.М., Менейлюк  О.І., Покровський В.М.,

Попченко С.М., Ребіндер П.О., Черненко В.К., Шалений В.Т., Шилін А.О.

та  інші.  Робота  в  цілому  є  структурованою  та  перевіреною  досвідом

проектних  і  наукових  організацій,  що  забезпечує  можливість  створення

сучасної  нормативної  бази  та  ефективних  умов  для  проектування    і

виконання  гідроізоляційних  робіт  з  урахуванням  різноманіття

конструктивних    схем  будівель  і  нових  можливостей  гідроізоляційних

матеріалів.

Аналіз доводить наступне. Не зважаючи  на те, що практично всі

будівлі і споруди мають експлуатовану підземну частину, гідроізоляція не

отримала  необхідної  уваги  з  боку  проектних  і  будівельних  організацій.

Саме  тому  «відмова»  роботи  гідроізоляційних  систем  вже  протягом

першого  року  експлуатації  неминуча.  Витрати  на  відновлення

герметичності  гідроізоляційного  контуру  в  процесі  експлуатації

збільшуються в порівнянні з первинними, як правило, у 3 - 5 разів.

Потенційні  резерви  зменшення  експлуатаційних  витрат  на

відновлення  роботи  гідроізоляційної  системи  полягають  у  наступному:

детальне  обстеження  конструкції,  що  підлягають  гідроізоляції  з

використанням  сучасних  приладів  та  інструментів;  вірний  вибір

гідроізоляційного шару і його товщини в залежності від впливу водних

9

навантажень;  підготовка  поверхні  з  урахуванням  фактичного  стану

матеріалу основи; дотримання технології виконання робіт, розробленої з

урахуванням  технологічних  основ  забезпечення  ефективності

гідроізоляційної системи; дотримання принципів конструювання.

Вивчення інформаційних джерел,  а  також результати  обстеження

будівель,  які  перебувають  в  експлуатації  і  мають  проблеми  з

гідроізоляцією, доводить,  що  на сьогодні  все наведене вище,  практично,

не враховується ні при проектуванні, ні при будівництві.

У  другому розділі  проведено обґрунтування напряму досліджень,

сформульовано  наукову  гіпотезу,  розроблено  підходи  до  рішення  задач

роботи,  методику  і  методи  вирішення  окремих  завдань.  При  розробці

технологічних  основ,  а  на  їхній  базі  –  технології  виконання  робіт,

методики  достовірного  оцінювання  експлуатаційного  ресурсу  системи

гідроізоляції автор використав досвід багатьох вчених, а саме  Бєглєцова 

В.В., Білоконь А.І.,  Вознесенського В.А.,  Вирового В.М., Гагаріна В.Г.,

Ляшенко  Т.В.,  Менейлюка  О.І.,  Рунової  Р.Ф.,  Савицького  М.В.,

Снісаренко В.І. та інших, завдяки роботам яких сформульована концепція

досліджень та визначені методи її реалізації.

У  цьому  розділі  наведені  методику  оцінки  фізико-механічних

показників  гідроізоляційних  і  допоміжних  матеріалів,  методики

дослідження  зміни  показників  гідроізоляційного  шару  в  процесі

експлуатації та в лабораторних умовах.

Описані  характеристики  і  принцип  дії  сучасних  приладів,  які

використовуються  при  дослідженні  і  розробці    технологічних  основ,  а

також  у  досліджені  зміни  показників  у  різних  умовах  експлуатації  і  в

умовах штучних впливів.

Розглянуті властивості матеріалів, задіяних в системі гідроізоляції,

а  саме:  полімерцементних  –  жорстких  та  з  ознаками  еластичності,

бітумно-полімерних  –  мастичних  і  плівкових,  полімерних  на  основі

епоксидних і акрилових смол, уретанових каучуків.

Усі зазначені матеріали застосовуються в  системах  гідроізоляції в

якості  гідроізоляційного  покриття.  Для  забезпечення  максимального

ефекту  роботи  системи  необхідно  було  провести  дослідження

технологічних  параметрів  їх  застосування,  визначити  вимоги  до  основ,

умов  використання  (температура,  вологість),  визначити  найбільш

раціональний  спосіб  нанесення.  В  цілому  це  і  створює  умови  для

безвідмовної і надійної роботи системи.

Дослідження щодо оцінки експлуатаційної ефективності системи і,

зокрема,  гідроізоляційного  покриття  проведені  на  прикладі  бітумно-полімерної  мастики  та  полімерцементних  одно-  і  двокомпонентних

композицій  торговельної  марки  CERESIT.  Для  цього  були  використані