ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ СТАТИКО-ДИНАМІЧНОГО МЕТОДУ ВИДОБУВАННЯ КАМ’ЯНИХ БЛОКІВ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито суть і стан науково-технічної задачі, обґрунтовано актуальність теми дисертації, викладено мету роботи та сформульовано основні положення, що виносяться на захист, практичне значення та наукову новизну результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі проаналізовано досягнення в розв’язанні задач стосовно видобутку кам’яних блоків. У розвиток досліджень, пов’язаних з розробленням науково-інженерних основ, до яких належать задачі, розв’язані в даній роботі, зробили значний внесок В.В. Бойко, О.О. Вовк, В.Д. Воробйов, В.В. Воробйов, С.С. Григорян, Е.І. Єфремов, В.Г. Кравець, Ф.І. Кучерявий, П.З. Луговий, І.А. Лучко, В.М. Мосинєц, Г.І. Покровський, В.С. Прокопенко, Н.С. Ремез, А.М. Самедов, К.Н. Ткачук, К.К. Ткачук, А.Н. Ханукаєв, Є.І. Шемякін та інші. Використання їх наукового доробку дає можливість підвищити ефективність технології статико-динамічного каменевидобування з використанням малогабаритних агрегатів тиску, які мають просту конструкцію, невисоку ціну, малі габарити та масу при потрібних зусиллях в шпурі.

На основі аналізу літературного огляду визначено місце даної роботи серед проведених раніше розробок і обґрунтовано вибір напрямків досліджень.

У другому розділі досліджено напружено-деформований стан навколо шпурів, розміри яких значно перевищують розміри природної тріщинуватості гірського масиву при відколюванні однорідних кам’яних блоків. Можна вважати, що матеріал їх однорідний і при теоретичних дослідженнях можливо використовувати модель пружного ізотропного тіла для гірської породи, з використанням теорії ідеальної пластичності, що дає можливість провести аналіз штучної анізотропії, яка створюється рядом шпурів.

У даній роботі розглядаються шпури значної протяжності й відносно малого діаметра, тому їх кінцеві частини практично не впливають на середню частину блоку, і для нього реалізуються умови плоскої деформації. В такому випадку для кожного перпендикулярного до осі шпуру перетину будемо мати однаковий розподіл напружень навколо контуру шпуру. Тому розрахункову область для визначення розподілу напружень навколо шпурів можна вибрати у вигляді пластини одиничної товщини, яка перпендикулярна осям шпурів, на стінки яких діє відповідне навантаження. Таким чином, визначення розподілу напружень навколо шпуру зводиться до задачі про плоский напружений стан. Це важлива обставина, оскільки завдяки їй теоретичні і експериментальні дослідження для просторових задач відколювання каменю зводяться до плоских задач.